Постанова № 56433631, 15.03.2016, Оболонський районний суд міста Києва

15.03.2016 Справа № 756/14061/15-а

Унікальний № 756/14061/15-а

Справа № 2-а/756/31/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Оболонський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Васалатія К.А.

при секретарі Івченко В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної служби Управління патрульної служби МВС України в м. Києві Хомича Святослава Валентиновича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2015 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора ПС УМВС в м. Києві Хомича С.В. серії ПС2 № 950833 від 26.10.2015 р. про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що ІПС УМВС в м. Києві Хомич С.В. наклав на нього штраф у розмірі 255 грн. за нібито зупинку та стоянку автомобіля НОМЕР_1 у межах дії знаку 5.41. «Місце зупинки автобусу» по вул. Селянській в м. Києві.

Тому позивач вважає дану постанову незаконною та просить її скасувати, так як не порушував правил дорожнього руху України та те, що під час руху йому стало зле і він був змушений зупинити автомобіль для уникнення втрати свідомості. При цьому продовжував залишатись за кермом, включивши аварійну сигналізацію та відчинивши ліве бокове скло автомобіля.

У судовому засіданні позивач підтримав свій позов та надав суду медичні документи щодо свого фізичного стану.

При цьому на початку судового засідання також з'явився суб'єкт оскарження - ІПС УПС МВС України в м. Києві Хомич С.В., який своїм службовим посвідченням не зміг підтвердити своє спеціальне звання - «лейтенант поліції», яке вказав у процесуальних документах, надавши його суду із званням «рядовий міліції» та у зв'язку із цим жодного документу на підтвердження своїх повноважень також не надав, а тому був визнаний судом не належним відповідачем по даній справі.

Також у перше судове засідання з'явився представник 3 особи - УПС МВС України у м. Києві, який у свою чергу заявив ряд клопотань, що стало підставою перепризначення справи, а у подальшому не з'явився та жодного документу не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе розглянути справу по наявних у справі матеріалам відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у відсутності суб'єкта оскарження.

Судом у відповідності до протоколу серії АП2 № 327525 від 26.10.2015 р. про адміністративне правопорушення, який складено ІПС УПС МВС України в м. Києві Хомичем С.В. встановлено, що 26.10.2015 р. о 23 год. 00 хв. водій керуючи автомобілем НОМЕР_2 здійснив зупинку і стоянку на зупинці громадського транспорту на перехресті вул. Селянської - вул. М. Юнкерова 92 в м. Києві, чим порушив п. 15.9 «е» ПДР України.

Цього ж дня відповідачем - ІПС УМВС в м. Києві Хомичем С.В. також було складено і оскаржувану постанову серії ПС2 № 950833 від 26.10.2015 р. про адміністративне правопорушення щодо здійснення зупинки і стоянки на зупинці громадського транспорту, чим позивач ОСОБА_3 порушив ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до норми ч. 1 ст. 122 КУпАП «перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Як передбачено ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Ч. 2 ст. 70 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Ч. 3 ст. 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи факт того, що позивач ОСОБА_3 заперечує про скоєння ним адміністративного правопорушення - зупинку та стоянку автомобіля на зупинці громадського транспорту, а відповідач - ІПС УПС МВС України в м. Києві Хомич С.В. у судовому засіданні судом був визнаний не належним відповідачем, а тому не довів законності своїх дій при складанні оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному об'ємі.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а тому постанова про адміністративне правопорушення та накладення штрафу в сумі 255 грн. підлягає скасуванню.

Щодо стягнення з відповідача - Управління ПС МВС України у м. Києві судових витрат у сумі 487,20 грн., то суд стягує їх на користь позивача ОСОБА_3

На підставі наведеного та керуючись п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст. 7, 10, 11, 69, 71, ст. 159, 161, 162 КАС України, ст. 122, 254, ст. 287-289 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ПС УПС МВС України в м. Києві Хомича С.В. від 26.10.2015 р. серії ПС2 № 950833 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн. за адміністративне правопорушення, що передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Стягнути з Управління патрульної служби МВС України у м. Києві (м. Київ, вул. Народного ополчення 9, код ЄДРПОУ/ІПН 39856296) судовий збір у сумі 487,20 грн. на користь ОСОБА_3 (і.к. НОМЕР_3).

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя К.А. Васалатій