Ухвала суду № 56433447, 01.03.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14732/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Трегубенко Л. О. ,

при секретарі - Лемішко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення від 04.01.2016 р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0515 та Лікувально-діагностичного центру (ЛДЦ), третя особа: начальник Лікувально-діагностичного центру, ОСОБА_2, - про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної шкоди у сумі 8488 грн. та моральної - у сумі 20000 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно рішення суду від 04.01.2016 р. в даній справі позов задоволено частково:

Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника клінічної лабораторії - лікаря-лаборанта Лікувально-діагностичного центру (ЛДЦ) з 11.11.2014 р..

Стягнуто з Лікувально-діагностичного центру (ЛДЦ) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 11.11.2014 р. по 04.01.2016 р. .

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

Заявник, ЛДЦ, подав заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення від 04.01.2016 р., посилаючись на те, що 05.02.2016 р. постановою головного державного виконавця відділу ДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 14.01.2016 р. в справі № 758/14732/14-ц, копію якої одержали 11.02.2016 р., та зобов»язано поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника клінічної лабораторії - лікаря-лаборанта ЛДЦ.

Проте, з 31.07.2015 р. відповідно до наказу начальника Лікувально-діагностичного центру за № 98, на підставі спільної директиви Міноборони України та Генерального штабу ЗС України від 13.03.2015 р. №Д-322/1/2т та Переліку змін до штату №6/016, проведено організаційно-штатні заходи, відповідно до яких посаду начальника клінічної лабораторії - лікаря-лаборанта з 31.07.2015 р. виведено зі штату № 6/016.

Крім того, Лікувально-діагностичний центр отримав ліцензію Міністерства охорони здоров»я України від 20.08.2015 р. № 534 на вид господарської діяльності - "медична практика".

Відповідно розділу III Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2011 № 49 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 30.11.2012 р. № 981, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.02.2011 р. за № 171/18909, дія яких поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що зареєстровані в установленому порядку, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, господарська діяльність з медичної практики провадиться за умов виконання кваліфікаційних, організаційних, інших спеціальних вимог, встановлених цими Ліцензійними умовами, укомплектованості працівниками за заявленими спеціальностями (лікарями, провізорами, молодшими спеціалістами), які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту та відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, не допускається введення посад таких категорій, що не передбачені в переліку лікарських посад та посад молодших спеціалістів з медичною (фармацевтичною) освітою.

Крім того, Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 78 - «Охорона здоров'я», затвердженим та впровадженим в дію наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.03.2002 р. №117, встановлені кваліфікаційні вимоги до відповідних категорій лікарів-лаборантів щодо освіти, спеціалізації, кваліфікації та стажу роботи.

Тобто, всі категорії лікарів-лаборантів повинні мати, як мінімум, повну вищу освіту (спеціаліст, магістр) за напрямом підготовки - «медицина», ОСОБА_1 не має вищої медичної освіти, яка б дозволяла призначати її на відповідну посаду лікаря, можливості поновити на роботі на іншій посаді, наприклад, лікаря-лаборанта, відсутні, оскільки у штаті такої посади немає.

Виходячи з наведеного, заявник вважає, що є поважні причини та обставини, що роблять неможливим виконання судового рішення від 04.01.2016 р. щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника клінічної лабораторії - лікаря-лаборанта ЛДЦ, і незрозумілим, у який спосіб і порядок виконувати резолютивну частину цього рішення щодо поновлення на роботі.

Заявник просить встановити або змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 04.01. 2016 р. у справі № 758/14732/14-ц.

У судовому засіданні представники заявника (боржника), ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, підтримали заяву з наведених підстав, просять задовольнити.

Стягувач у виконавчому провадженні, ОСОБА_1, проти задоволення заяви заперечує.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява не обґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Суд установив, що судовим рішенням від 04.01.2016 р. ОСОБА_5 поновлено на роботі на посаді начальника клінічної лабораторії - лікаря-лаборанта Лікувально-діагностичного центру з 11.11.2014 р., та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.11.2014 р. по 04.01.2016 р.. рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

Постановою головного державного виконавця відділу ДВС Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 05.02.2015 р. (ВП №49876959) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 14.01.2016 р. щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника клінічної лабораторії - лікаря-лаборанта ЛДЦ, запропоновано боржнику самостійно виконати: у строк до 12.02.2016.

Заявник, посилаючись на поважні причини та обставини, що роблять неможливим виконання судового рішення від 04.01.2016 р. щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника клінічної лабораторії - лікаря-лаборанта ЛДЦ, просить встановити або змінити спосіб і порядок виконння цього рішення щодо поновлення на роботі.

Пленум Верховного Суду України у п. 34 постанови від 06.11.1992, № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз»яснив судам, що стосовно до правил ст. 24 КЗпП рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

У випадках ліквідації підприємства, установи, організації на час виконання рішення про поновлення на роботі суд, який постановив рішення, за поданням судового виконавця або заявою позивача в порядку заміни способу виконання рішення відповідно до ст. 366 ЦПК може визнати працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації і своєю ухвалою стягнути з власника ліквідованого підприємства, установи, організації (органу, уповноваженого управляти їх майном, а у відповідних випадках - з правонаступника) суми заробітної плати за вимушений прогул.

Тобто, за наведених заявником обставин у обгрунтування заяви відсутні правові підстави щодо встановлення або зміни способу і порядку виконання судового рішення від 04.01.2016 р. в частині поновлення стягувача на роботі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення від 04.01.2016 в частині поновлення стягувача на роботі задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Лікувально - діагностичному центру у встановленні або зміні способу і порядок виконання рішення Подільського районного суду м. Києва від 04.01.2016 р. в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника клінічної лабораторії - лікаря-лаборанта ЛДЦ з 11.11.2014 р. відмовити

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує - протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

СуддяЛ. О. Трегубенко