Рішення № 56432985, 24.02.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21608/15-ц

провадження № 2/753/1928/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Сирбул О.Ф.

при секретарі Голоденко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_3, третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди,

встановив:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2) звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (далі по тексту - відповідач 1, ПАТ «СК «Україна»), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_3), третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди.

Свої позовні вимоги мотивовані тим, що 23 квітня 2014 року близько о «08» год. «05» хвил. по вул. Мельникова в м. Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2, власницею якого є ОСОБА_2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, в тому числі транспортний засіб «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2, який належить позивачу. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2014 р. винним у вчиненні ДТП 23.04.2014 р. було визнано водія ОСОБА_3 ОСОБА_3 було укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3904508 з приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна». Оскільки винний у вчиненні ДТП було визнано водія ОСОБА_3, цивільна відповідальність якого було застраховано в ПАТ «СК «Україна», тому шкода, завдана транспортному засобу, що належить позивачу, підлягає відшкодуванню ПАТ «СК «Україна». Проте, ПАТ «СК «Україна» на день подання позову не виконала своє забов'язання щодо здійснення страхового відшкодування потерпілій особі. Позивач звернулася до спеціаліста - суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Українська експертна група» з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП 23.04.2014 р. Відповідно до Звіту про експертну оцінку матеріальних збитків автомобіля НОМЕР_3 від 21.04.2015 р., складає 63 299,43 грн. Згідно Полісу № АС/3904508 ліміт Страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза дорівнює нулю. Таким чином, враховуючи ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну за Полісом № № АС/3904508, із ПАТ «СК «Україна», як Страховика, на користь ОСОБА_2, як потерпілої особи, підлягає стягненню 50 000,00 грн. страхового відшкодування. Посилалася на те, що винним в ДТП є ОСОБА_3, а тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню решта майнової шкоди, що не покривається страховою виплатою, в розмірі 13 299,43 грн. та просила стягнути з ПАТ «СК «Україна» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн., пеню в розмірі 14 273,97 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 13 299,43 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 000,00 грн.

Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася, представник позивача ОСОБА_6 надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, проти заочного рішення не заперечувала (а.с. 46).

Представник відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» та відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, повідомлені за місцем перебування. Суд вважає за можливим розглядати справу у їх відсутність та ухвалити заочне рішення по даній справі в порядку ст.ст. 224, 225 ЦПК України.

В судове засіданні представник третьої особи Мотороно (транспортного) страхового бюро України не з'явився, повідомлений належним чином (а.с. 31, 39), причини не явки суду не відомі.

На підставі ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення. Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 квітня 2014 року близько о «08» год. «05» хвил. по вул. Мельникова в м. Києві трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2, власницею якого є ОСОБА_2 (а.с. 11).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, в тому числі транспортний засіб «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_2, який належить позивачу.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.05.2014 р. винним у вчиненні ДТП 23.04.2014 р. було визнано водія ОСОБА_3 (а.с. 9-10).

ОСОБА_3 було укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3904508 з приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Україна».

Відповідно до вимог пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Приписами статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо - транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Оскільки винний у вчиненні ДТП було визнано водія ОСОБА_3, цивільна відповідальність якого було застраховано в ПАТ «СК «Україна», тому шкода, завдана транспортному засобу, що належить позивачу, підлягає відшкодуванню ПАТ «СК «Україна».

Пунктом 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на отриманая відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обгрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду було подано до ПАТ «СК «Україна» 15 квітня 2015 року (а.с. 12).

Заяву на виплату страхового відшкодування було подано до ПАТ «СК «Україна» 20 квітня 2015 року (а.с. 13).

Проте, ПАТ «СК «Україна» на день подання позову не виконала своє забов'язання щодо здійснення страхового відшкодування потерпілій особі.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Позивач звернулася до спеціаліста - суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Українська експертна група» з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП 23.04.2014 р.

Відповідно до Звіту про експертну оцінку матеріальних збитків автомобіля НОМЕР_3 від 21.04.2015 р., складає 63 299,43 грн. (а.с. 17-22), в тому числі вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових в сумі 60 427,70 грн. та втрата товарної вартості в сумі 2 871,73 грн.

Згідно Полісу № АС/3904508 ліміт Страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза дорівнює нулю.

Таким чином, враховуючи ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну за Полісом № № АС/3904508, із ПАТ «СК «Україна», як Страховика, на користь ОСОБА_2, як потерпілої особи, підлягає стягненню 50 000,00 грн. страхового відшкодування.

Приписами статті 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З матеріалів справи вбачається, що винним в ДТП є ОСОБА_3, а тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню решта майнової шкоди, що не покривається страховою виплатою, в розмірі 13 299,43 грн. (63 299,43 - 50 000,00 = 13 299,43).

Пунктом 36.5 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Розрахунок пені виконується за формулою: Пеня = С х 2 ОСД х Д : 100, де С - сума заборгованості в певний період; 2 ОСД - подвійна облікова ставка НБУ в день прострочення; Д - кількість днів прострочення.

Сума боргу 50 000,00 грн. Період прострочення 22.07.2015 р. - 23.02.2015 р. Кількість днів прострочення 217. Сума пені за період прострочення 14 273,97.

Пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в розмірі 50 000,00 грн. розраховується наступним чином: 50 000,00 х 0,164 х 37 : 100 = 3 041,10; 50 000,00 х 0,148 х 28 : 100 = 2 071,23; 50 000,00 х 0,121 х 35 : 100 = 2 109,59; 50 000,00 х 0,121 х 49 : 100 = 2 953,42; 50 000,00 х 0,121 х 68 : 100 = 4 098,63.

Отже, загальний розмір штрафних санкцій у вигляді пені, які підлягають стягненню разом із страховим відшкодуванням з ПАТ «СК «Україна» на користь ОСОБА_2 за несвоєчасну виплату такого відшкодування, становлять 14 273,97 грн. ( 3 041,10 + 2 071,23 + 2 109,59 + 2 953,42 + 4 098,63 = 14 273,97).

Крім того, позивач просить також стягнути з відповідача 2 моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність моральної шкоди.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження факту заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди позивач не надав.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що відповідачі не виконали свої зобов'язання перед позивачем тому суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позов задовольняється, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», ОСОБА_3, третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення суми страхового відшкодування та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г, код ЄДРПОУ 30636550) на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн., пеню в розмірі 14 273,97 грн. та судовий збір в розмірі 642,74 грн., а всього 64 916,71 (шістдесят чотири тисячі дев'ятсот шістнадцять) гривень 71 копійку.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 13 299,43 грн. та судовий збір у розмірі 132,99 грн., а всього 13 432,42 (тринадцять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 42 копійки.

В іншій частині позову - відмовити.

За письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Суддя: