Ухвала суду № 56429580, 18.02.2016, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.ko.court.gov.ua

______________

2/381/174/16

381/68/16-ц

УХВАЛА

18 лютого 2016 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Чернишової Є.Ю., за участі: секретаря Соловей Ж.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5, третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області знаходиться вищезазначена справа.

Представником відповідача заявлене клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, у звязку з тим, що рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.12.2013 року по справі №381/3448/13-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.02.2014 року, визначене місце проживання малолітньої ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матірю ОСОБА_7 за адресою: м. Фастів, вул. С.Палія, 13/51. Враховуючи, що існує рішення суду, що набрало законної сили між тими саме сторонами та з того саме предмету спору, просив закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Позивач та його представник заперечували проти закриття провадження у справі.

Представник третьої особи відніс розгляд даного питання на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Фастівського міськрайонного судуКиївської області 18.12.2013 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.02.2014 року, за результатом розгляду справи за №2/381/1121/13 (381/3448/13-ц), за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, задоволений позов ОСОБА_7 та визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матірю ОСОБА_7 за адресою: м. Фастів, вул. С.Палія, 13/51. При цьому, зазначеним судовим рішенням у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.

Виходячи з правових позицій Верховного суду України (справа № 6-79цс15 про розподіл майна подружжя за заявою про неправильне застосування пункту 2 частини 1 ст. 205 ЦПК), необхідність застосування пункту 2 частини першої ст. 205 ЦПК обумовлена, по-перше, недопустимість розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, і, по-друге, властивість судового рішення, що набрало законної сили (ст. 223 ЦПК).У той же час прийняте на певних підставах судове рішення про відмову в позові по окремим категоріям справ при збереженні правовідносин, що спричинили звернення до суду, не є перешкодою для повторного звернення до суду зацікавлених осіб з метою вирішення спору.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному сенсі предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК) і докази, що підтверджують кожну обставину. При цьому цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що між сторонами існують правовідносини і що внаслідок певних дій відповідача ці відносини стали спірними.

Звертаючись до суду в перший раз з позовом ОСОБА_7 підставою позову визначала, зокрема, відсутність згоди між нею та колишнім чоловіком щодо визначення місця проживання доньки, яка проживала з батьком, чинення обмеження доступу матері до дитини, заборона їх спілкування. Звертаючись із зустрічним позовом (справа №381/3448/13-ц) ОСОБА_1 як підставу позову визначив відсутністю з боку колишньої дружини інтересу щодо їх дитини, їх окреме проживання та небажання бачитись з донькою та приймати участь у її розвитку.

На відміну від попередньої справи, у даній справі хоча предметом позову є та саме матеріально-правова вимога визначення місця проживання дитини, однак підставою позову є припущення позивача щодо відсутності у самої дитини бажання проживати з матірю, що призводить до агресивного стану доньки, наявність інших психотравматичних факторів для малолітньої дитини, які мають небезпечний вплив для її психологічного та фізичного здоровя. Крім того, посилається на те, що умови проживання з матірю змінились через укладання нею шлюбу з гр. ОСОБА_8

ВСУ роз'яснив, що за змістом пункту 2 частини 1 ст. 205 ЦПК позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду зацікавлених осіб щодо розв'язання спору.

Оскільки спір щодо визначеня місця проживання дитини з батьком із заявлених підстав судом не розглядався по суті, повторне звернення позивачем до суду з цих підстав не суперечить вимогам закону.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволені заяви представника відповідача про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.205 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя