Ухвала суду № 56426953, 10.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2016 р.Справа № 613/96/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін : позивача - ОСОБА_1, відповідача - Коваля В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 10.02.2016р. по справі № 613/96/16-а

за позовом ОСОБА_3

до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області

про проведення донарахування пільгової пенсії,

ВСТАНОВИЛА

27 січня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області (далі по тексту - УПФУ в Богодухівському районі Харківської області, відповідач), в якому просив суд поновити строк на звернення до суду з даним позовом; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області провести донарахування пільгової пенсії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 24.08.2006 року (дата досягнення ОСОБА_3 пенсійного віку) по 17.03.2009 року включно (дата, що передує даті, з якої ОСОБА_3 нараховується пільгова пенсія відповідно до постанови суду від 17.06.2009 року по справі № 2-а-48-09).

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 10.02.2016 року по справі № 613/96/16-а відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області про проведення донарахування пільгової пенсії - залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 10.02.2016 року по справі № 613/96/16-а скасувати, прийняти нову ухвалу, якою поновити строк ОСОБА_3 для звернення до адміністративного суду з позовом про проведення донарахування пільгової пенсії.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач не є фахівцем в галузі права, тому йому не було відомо про право на нарахування пенсії за віком на пільгових умовах з часу досягнення ним 55-річного віку, а не з часу звернення з відповідним позовом до суду. Пояснив, що Богодухівським районним судом Харківської області при винесенні постанови від 17.06.2009 року по справі № 2-а-48/09 було зобов'язано УПФУ в Богодухівському районі провести перерахунок пенсії позивачеві з дня звернення до суду з позовом (18.03.2009 року), а не з дня досягнення позивачем пенсійного віку, що позбавило позивача на отримання пенсії за період з 24.08.2006 року по 17.03.2009 року. Про наявність у позивача права на отримання пенсії за цей період позивачу стало відомо лише 18.11.2015 року під час отримання консультації фахівця в галузі права, з яким цього ж дня було укладено договір про надання юридичних послуг. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що юридична необізнаність позивача не є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду з даним позовом, оскільки для позивача, незважаючи на те, що останній користувався юридичною допомогою під час звернення до Богодухівського районного суду 18.03.2009 року, залишилось невідомим його право на отримання пенсії з часу досягнення ним пенсійного віку (55 років). Підтвердженням цього, на думку представника позивача, є та обставина, що ОСОБА_3, звертаючись до суду з позовом про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, не зазначав дату, з якої вимагав здійснити нарахування пільгової пенсії. З огляду на викладене, вважає доведеним є той факт, що позивачеві було невідомо про його права на отримання пільгової пенсії з 24.08.2006 року. Однак, вищезазначене не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 10.02.2016 року по справі № 613/96/16-а скасувати, прийняти нову ухвалу про поновлення строку звернення до суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, заява позивача про поновлення цього строку задоволенню не підлягає, оскільки зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.

Колегія суддів вважає ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 10.02.2016 року по справі № 613/96/16-а такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що спірні відносини склалися внаслідок незгоди позивача з датою, з якої йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 12.12.2007 року по справі № 2-424-2007 було задоволено позов ОСОБА_3 до Харківського релейного заводу «Радіореле», третя особа - Богодухівське районне управління Пенсійного фонду України.

Визнано незаконним протокол від 02.08.2006 року комісії Харківського релейного заводу «Радіореле» по розгляду питань по оформленню пенсій та видачі довідок в частині невидачі ОСОБА_3 довідки про пільговий характер роботи за період з 01.06.1975 року по 16.03.1988 року.

Встановлено. що ОСОБА_3 дійсно в період з 01 червня 1975 року по 16 березня 1988 року виконував роботи, пов'язані з гальванічним захистом покриття виробів і деталей, проводив хромування та нікелювання деталей та виробів, тобто, виконував роботу гальваніка (а.с.5-6).

Постановою Богодухівського районного суду Харківської області від 17.06.2009 року по справі № 2-а-48-09 адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області про визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області щодо відмови у нарахуванні пільгової пенсії - задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області щодо відмови у нарахуванні пільгової пенсії ОСОБА_3.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області провести нарахування пільгової пенсії з 18.03.2009 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою : АДРЕСА_1, відповідно до пп. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На даний час позивач звертається до суду з позовом про зобов'язання УПФУ в Богодухівському районі Харківської області провести донарахування пільгової пенсії за період з 24.08.2006 року (дата досягнення ОСОБА_3 пенсійного віку) по 17.03.2009 року включно (дата, що передує даті, з якої ОСОБА_3 нараховується пільгова пенсія відповідно до постанови суду від 17.06.2009 року по справі № 2-а-48-09).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що строк звернення до адміністративного суду, наслідки пропущення строків звернення до суду, обчислення процесуальних строків, поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано положеннями ст.ст.99-103 КАС України.

Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Частиною 2 ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі лише констатував факт пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, та відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду, однак не визначив, який саме строк звернення до суду слід застосовувати до спірних відносин (тривалість строку), якою нормою закону встановлено цей строк.

Крім того, зміст мотивувальної частини даної ухвали свідчить про те, що судом не надано належної оцінки причинам поважності пропуску строку звернення до суду, оскільки зі змісту ухвали неможливо встановити, з яких саме мотивів виходив суд першої інстанції констатуючи пропущення позивачем строку звернення до суду та чому суд вважає ці причини не поважними.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Зазначеною нормою передбачено, що для вирішення питання про поновлення строку або відмову у його поновленні слід детально проаналізувати причини поважності пропуску строку, зазначені позивачем у відповідному клопотанні.

При цьому, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, визначивши, що позивач дізнався про порушення свого права з дати початку перерахунку пенсії, яка вказана у постанові Богодухівського районного суду від 17.06.2009 року (18.03.2009 року), не з'ясував, чи дійсно позивач звернувся до суду 18.03.2009 року (оскільки в матеріалах справи копія позовної заяви з вхідним штампом суду відсутня), чи не була направлена позовна заява поштою (оскільки з огляду на норми ч.9 ст.103 КАС України саме цю дату слід вважати датою звернення до суду), коли позивач отримав копію постанови.

Також, слід відмітити, що суд першої інстанції, зазначивши, що позивач при зверненні до суду у 2009 році користувався юридичною допомогою та був обізнаний про порушення своїх прав з дати звернення до суду, не з'ясував, з якими позовними вимогами звертався до суду ОСОБА_3, чи була ним зазначена у позовних вимогах певна дата, з якої слід нараховувати пенсію (18.03.2009 року чи з дати досягнення пенсійного віку), або ж не було зазначено жодної дати.

Вказана обставина має значення для визначення, чи був позивач обізнаним про наявність у нього права на отримання пенсії з дати пенсійного віку станом на час звернення до суду з даним позовом.

У відповідності до п.п.1, 2, 4 ст. 204 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Богодухівського районного суду Харківської області від 10.02.2016 року по справі № 613/96/16-а підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Під час розгляду питання про поновлення строку звернення до суду слід з'ясувати, з якими позовними вимогами звертався до суду ОСОБА_3, коли він дізнався про зміст постанови Богодухівського районного суду Харківської області від 17.06.2009 року, з урахуванням цього перевірити дату, коли позивач був обізнаний про порушення свого права на своєчасний початок нарахування пільгової пенсії та визначити, який строк звернення до суду підлягає застосуванню до спірних відносин. Слід також врахувати, що частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

30.07.2010 року Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.

Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 6 цієї статті, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як встановлено статтею 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Беручи до уваги, що при відкритті провадження у справі сплату судового збору ОСОБА_3 було відстрочено, судом апеляційгної інстанції прийнято рішення на користь позивача, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п.п.1, 2, 4 ст.204, ст.ст. 205, 206, 209, ч.2 ст.211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 10.02.2016р. по справі № 613/96/16-а скасувати.

Справу № 613/96/16-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Богодухівському районі Харківської області про проведення зобов'язання вчинити певні дії направити до Богодухівського районного суду Харківської області для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15.03.2016 р.