Постанова № 56426888, 14.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 березня 2016 рокусправа № 808/8866/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвій Ю.В.

за участю представника позивача Білик О.В., представника відповідача Терехової Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна", Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року у справі № 808/8866/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Головного Управління Державної казначейської служби України у Запорізької області, Запорізької митниці ДФС про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" (далі - Товариство) звернулось із позовом до суду, в якому просило визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.A.M. Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2014/012872 від 23.07.2014 у розмірі 50451 грн. 77 коп.; стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.A.M. Кузьміна» переплату ввізного мита у загальній сумі 50451 грн. 77 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року даний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.A.M. Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2014/012872 від 23.07.2014 у розмірі 50451 грн. 77 коп. У іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.A.M. Кузьміна» переплату ввізного мита в сумі 50451,77 грн., оскільки вважає, що такий спосіб захисту порушених прав є найбільш ефективним у спірних правовідносинах. Крім того, послався, що суд першої інстанції мав можливість обрати інший спосіб захисту прав, який би відновив порушене право позивача.

В свою чергу, не погодившись з рішення суду в частині задоволення позовних вимог, відповідач також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову та ухвалити рішення про відмову в позові в повному обсязі. Апелянт зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до заяви не було надано документів, які б підтверджували помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, просив рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги, просив рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги виходить з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що внаслідок прийняття митним органом неправомірного рішення про коригування митної вартості товарів за шостим методом №112030000/2014/00159/1 від 22.07.2014 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00195 від 22.07.2014 р. Товариством надмірно сплачено до бюджету митних платежів на загальну суму 50451,77 грн.

Вказана обставина підтверджена постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2015, залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015, по справі №808/9134/14, якою визнано протиправним та скасовано Рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за шостим методом №112030000/2014/00159/1 від 22.07.2014 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00195 від 22.07.2014 та не є спірною.

Із судового рішення вбачається, що позивачем для митного оформлення було подано митну декларацію, в якій митна вартість товару була визначена за першим методом, але відповідач із цим не погодився і в наслідок прийняття вищевказаних рішень, які були в подальшому судом визнані протиправними, позивач був вимушений здійснити митне оформлення цих товарів за резервним шостим методом із сплатою більшої суми митних платежів.

12 жовтня 2015 року позивач звернувся до митного органу із заявою, в якій просив повернути надмірно сплачені ним до бюджету грошові кошти. Крім того, до заяви Товариство додало відповідні документи, згідно переліку наведеному у ній.

Листом від 22 жовтня 2015 року № 1206/11/08-70-10 відповідач повідомив позивача щодо відсутності підстав для повернення йому надміру сплачених коштів з огляду на відсутність документів, які б підтверджували таку переплату.

Вважаючи зазначену відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови митного органу у задоволенні заяви Товариства про повернення надмірно сплачених ним митних платежів, оскільки факт незаконного коригування митної вартості товару з боку митного органу, що і призвело до сплати позивачем зайвих митних платежів, встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відмовляючи в іншій частині позову, суд вказав на невірно обраний позивачем спосіб поновлення його порушеного права шляхом стягнення коштів з бюджету, оскільки це не відповідає законодавчо визначеній процедурі повернення зайво сплачених до бюджету коштів.

Колегія суддів вважає, що висновки суду про задоволення позовних вимог в частині протиправності бездіяльності Запорізької митниці є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини шостої статті 264 МК у разі, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Як вже встановлено вище, підставою для звернення Товариства до митного органу з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів стала постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2015, що набрала законної сили, якою скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за шостим методом №112030000/2014/00159/1 від 22.07.2014 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00195 від 22.07.2014. Отже, має місце сплата позивачем зайвих сум митних платежів через неправомірне рішення митного органу.

Так, саме Порядок повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 р. (далі - Порядок повернення) визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Порядку взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зазначає, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем дотримано вимоги Порядку повернення та надано митному органу усі необхідні та достатні документи на підтвердження переплати митних платежів.

Доводи митного про відсутність таких документів спростовуються наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення (а.с. 60) та документами, які надано позивачем разом із заявою про повернення надмірно сплачених коштів.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо відсутності у митного органу підстав для відмови у задоволенні заяви Товариства про повернення надмірно сплачених ним митних платежів відповідає фактичним обставинам справи і доводи апеляційної скарги відповідача правильність цих висновків не спростовують.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання.

При цьому повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Тобто, вимога позивача про стягнення надмірно сплачених митних платежів не є правильним способом захисту прав платника митних платежів, тому в задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

В той же час, суд першої інстанції не звернув уваги, що у даному випадку можливим і ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача прийняти та надати органу казначейства висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, яким він повинен був скористатися задля досягнення завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, що призвело до необґрунтованої відмови в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Отже, застосовуючи положення статті 11 КАС України, колегія суддів вважає необхідним зобов'язати Запорізьку митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.A.M. Кузьміна» сум надмірно сплачених коштів ввізного мита в сумі 50451,77 грн. за ВМД №112030000/2014/012872 від 23.07.2014 та надати його до виконання в ГУ Державної казначейської служби України в Запорізькій області.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 03.11.2015 р. по справі № 21-422а15, від 24.11.2015 р. по справі № 21-3669а15.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, із ухваленням нового рішення.

Оскільки позивач при зверненні до суду та поданні апеляційної скарги поніс витрати на сплату судового збору в сумі 2436 грн. та 1515,80 грн. відповідно і його апеляційна скарга та позовні вимоги задоволені частково (щодо двох вимог немайнового характеру), то на його користь із відповідача (Запорізької митниці) підлягають стягненню судові витрати в сумі (1218 х 2 + 1339,80) 3775,80 грн.

В той же час, оскільки при поданні Запорізькою митницею ДФС апеляційної скарги сплата судового збору була відстрочена до ухвалення рішення і за результатами апеляційного розгляду справи в задоволенні її апеляційної скарги слід відмовити, то із відповідача підлягають стягненню судовий збір в сумі 1339,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" - задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі № 808/8866/15 - скасувати.

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" до Головного Управління Державної казначейської служби України у Запорізької області, Запорізької митниці ДФС про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення коштів - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізької митниці ДФС щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.A.M. Кузьміна» надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2014/012872 від 23.07.2014 у розмірі 50451 грн. 77 коп.

Зобов'язати Запорізьку митницю ДФС прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.A.M. Кузьміна» сум надмірно сплачених коштів ввізного мита в сумі 50451,77 грн. за ВМД №112030000/2014/012872 від 23.07.2014 та надати його до виконання в ГУ Державної казначейської служби України в Запорізькій області.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.A.M. Кузьміна» судові витрати на сплату судового збору в сумі 3775,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.

Стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1339,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2016 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко