Постанова № 56426705, 10.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року № 813/173/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Зубач С.А.

за участю:

представника позивача - Кінь А.В.

представника відповідача - Холявка І.Я.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дім-Ек» до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім-Ек» (далі - ТзОВ «Дім-Ек») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2015 №0001052201.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 №0001052201 прийняте податковим органом без дотримання вимог законодавчих та інших нормативних актів, внаслідок невідповідності висновків, викладених в акті перевірки дійсним обставинам справи, через невірне застосування податкового законодавства України, що в свою чергу призвело до прийняття неправильних рішень щодо сум, нарахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Зазанчає, що надані ним первинні документи містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належними первинними документами які фіксують факт здійснення господарських операцій. Факт реального виконання робіт підтверджується первинними документами встановленої форми.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що винесені з урахуванням вимог чинного законодавства. Покликається на те, що в ході проведеної перевірки встановлено відсутність здійснення господарської діяльності позивача з ТзОВ "Укр сервіс груп" та ПП "Хімінвест" з метою настання реальних наслідків. Господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримала, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Дім-Ек» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 з питань законності формування податкового кредиту по ланцюгу формування ПДВ через транзитні підприємства до підприємств категорії «податкова яма».

За результатами вищевказаної перевірки складено акт від 16.12.2015 №297/2201/38380664, яким встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 11 242,00 грн, в т.ч. за лютий 2015 в розмірі 458,00 грн, березень 2015 - 8284,00 грн та за квітень 2015 - 2500,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Городоцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області 30.12.2015 винесено податкове повідомлення-рішення №0001052201, яким ТзОВ «Дім-Ек» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14 053,00 грн, в т.ч. за основним платежем - 11 242,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 811,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами і доповненнями), ЦК України, ГК України, КАС України.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або формування валових витрат; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або формування валових витрат.

Із матеріалів справи видно, що 20 листопада 2014 ТзОВ «Дім-Ек» (Підрядник) та Храмом УГКЦ «Різдва Пресвятої Богородиці» (Замовник) було укладено договір підряду №20-11/14. Згідно з даним договором Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи власними силами і засобами у відповідності до умов цього Договору, роботи по влаштуванню монолітних залізобетонних фундаментів для каплиці по Проспекту Червоної Калини, 70 у м. Львові. До даного договору укдадені дві додаткові угоди від 25.02.2015 та від 09.03.2015. На виконання умов зазначених в укладеному договорі підряду ТзОВ «Дім-Ек» було залучено субпідрядні організації такі як ТзОВ "Укр сервіс груп" та ПП "Хімінвест".

Судом встановлено, що ТОВ " Дім-Ек " було укладено договір підряду № 02/02-15 від 02 лютого 2015 року з ПП " Хімінвест". Відповідно до умов договору ПП " Хімінвест " зобов'язується виконати загально-будівельні роботи по вул. Червоної Калини, 70. Позивачем на підтвердження реальності вчинення господарської операції долучено до матеріалів справи: договір на виконання робіт (№ 02/02-15 від 02 лютого 2015 року ), податкову накладну № 561, акт приймання виконаних будівельних робіт, ліцензію на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів, платіжне доручення № 46 про оплату за виконані роботи, оборотно-сальдові відомості, копію додатку № 5 до податкової декларацій з ПДВ за лютий 2015 року.

Також судом встановлено, що ТОВ " Дім - Ек " було укладено договір підряду № 03/03-15 від 03 березня 2015 року з ПП " Хімінвест ". Відповідно до умов договору ПП " Хімінвест " зобов'язується виконати загально-будівельні роботи по вул. Червоної Калини, 70.

24 березня 2015 року між ПП " Хімінвест " та ТОВ " Укр Сервіс Груп " укладено договір відступлення права вимоги та переведення боргу. За даним договором ТОВ " Укр Сервіс Груп " є новим кредитором стосовно виконання зобов'язань згідно договору № 03/03- 15 від 03 березня 2015 року.

В подальшому новий кредитор ТОВ " Укр Сервіс Груп " отримав всі права вимоги на виконання зобов'язань згідно договору укладеного між Приватним підприємством " Хімінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю " Дім - Ек ". Позивачем на підтвердження реальності вчинення господарської операції долучено до матеріалів справи додано податкову накладну № 150 видану ТОВ " Укр Сервіс Груп акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2015 року підписаний ТОВ " Укр Сервіс Груп " та ТОВ " Дім - Ек " , оборотно- сальдові відомості, копію додатку № 5 до податкової декларацій з ПДВ за березень 2015 року.

В подальшому ТОВ " Дім-Ек " було укладено договір підряду № 01/04-15 від 01 квітня 2015 року з ТОВ " Укр Сервіс Груп Відповідно до умов договору ТОВ " Укр Сервіс Груп " зобов'язується виконати загально-будівельні роботи по вул. Червоної Калини, 70.

Позивачем на підтвердження реальності вчинення господарської операції долучено до матеріалів справи: податкову накладну № 141, акт приймання виконаних будівельних робіт, , платіжне доручення № 81 про оплату за виконані роботи, оборотно-сальдові відомості, копію додатку № 5 до податкової декларацій з ПДВ за квітень 2015 року.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України (норми кодексу у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, та зазначено, що первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В контексті вищевказаного роз'яснення, суд відзначає, що реальність проведених операцій позивача з ТзОВ "Укр сервіс груп" та ПП "Хімінвест" підтверджується наступними документами: договорами на виконання робіт, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями про оплату за виконані роботи, оборотно-сальдовими відомостями, додатками до податкової декларацій з ПДВ за лютий, березень, квітень 2015 року.

Надані первинні документи містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є належними первинними документами які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Факт реального виконання робіт підтверджується первинними документами встановленої форми, про які зазначено вище. Долучені документи мають усі необхідні реквізити та відомості, у повній мірі відображають зміст господарської операції.

Податкові накладні, які засвідчують факт виконання робіт також належно оформлені відповідно до вимог Податкового Кодексу України.

Як видно з акта перевірки, єдиною обставиною, на яку посилається відповідач, як на підставу донарахування позивачу суми ПДВ в розмірі є податкова інформація від ДПІ в Печерському районі м. Києва від 09.07.2015 №278/26552202, якою встановлено, що у ТзОВ "Укр сервіс груп" відсутні трудові ресурси, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно виконання для позивача будівельних робіт та податкова інформація від ДПІ в Голосіївському районі м. Києва, якою встановлено, що у ПП "Хімінвест" відсутні трудові ресурси, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно виконання для позивача будівельних робіт.

Однак, при дослідженні факту реальності господарських операцій суд досліджує відносини безпосередньо між позивачем та ТзОВ "Укр сервіс груп" та ПП "Хімінвест", на підставі яких сформовані дані податкового обліку та бере до уваги ряд обставин, зокрема те, що: договори, укладені між ТзОВ «Дім-Ек» та ТзОВ "Укр сервіс груп" та ПП "Хімінвест" згідно презумпції правомірності є дійсними, оскільки, в судовому порядку не визнавалися недійсними; платіжними дорученнями підтверджено факт проведення розрахунку ТзОВ «Дім-Ек» з контрагентами за виконані роботи в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про реальність та товарність господарських операцій між ТзОВ «Дім-Ек» та ТзОВ "Укр сервіс груп" та ПП "Хімінвест" на підставі належним чином складених первинних документів, а відтак правомірність задекларованого податкового кредиту за період з лютого 2015 по квітень 2015, а податкова інформація інших податкових органів не може бути підставою для зняття суми податкового кредиту позивачу.

В контексті вказаного, суд додатково наголошує, що в податковому законодавстві діє принцип індивідуальної відповідальності кожного платника податків за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Така ж позиція висловлена і в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", згідно якої, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від від 30.12.2015 №0001052201, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 30.12.2015 №0001052201.

Стягнути з Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дім-Ек» судовий збір в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський