Ухвала суду № 56424222, 14.03.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

14 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаКоротких О.А.,суддів:Гриціва М.І., Терлецького О.О., -розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська мостобудівельна компанія» (далі - Товариство) про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 1 жовтня 2015 року у справі за його позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування рішення,

встановила:

Вищий адміністративний суд України постановою від 1 жовтня 2015 року задовольнив касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року скасував, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Товариство звернулося до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 12 лютого, 7 липня 2015 року, які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У справі, рішення в якій просить переглянути заявник, суд касаційної інстанції скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку що постанови, винесені Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про порушення позивачем державних будівельних норм на підставі актів планової перевірки є законними та обґрунтованими.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2015 року, яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, погодився з висновком про те, що у відповідача були відсутні підстави для складання стосовно товариства припису та притягнення його до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, оскільки судами не встановлено підстав для проведення позапланової перевірки.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 7 липня 2015 року, яка надана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції, відмовляючи у відкритті касаційного провадження. погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки відповідачем було допущено порушення порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та не доведено вини товариства у вчинення правопорушення, передбаченого законодавством про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, то постанова про накладення штрафу є протиправною.

Отже, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Відповідно до статті 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська мостобудівельна компанія» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про скасування рішення про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 1 жовтня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.А. Коротких

Судді: М.І. Гриців

О.О. Терлецький