Ухвала суду № 56424215, 01.03.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

1 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Панталієнка П.В.,

суддів: Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 25 грудня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі − КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2015 року про відмову в задоволенні позовних вимог.

25 січня 2016 року, не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстав, передбачених статтею 237 КАС.

Відповідно до частини другої статті 2392 КАС України Верховний Суд України ухвалою від 1 лютого 2016 року заяву залишив без руху, вказав на недоліки та надав заявнику строк до 29 лютого 2016 року для їх усунення.

24 лютого 2016 року до Верховного Суду України надійшли матеріали на усунення недоліків заяви.

Подана заява ОСОБА_2 відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.

На обґрунтування заяви додано копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 липня 2013 року (справа № 2а-5293/11/0519), постанови Верховного Суду України від 24 квітня та 23 жовтня 2012 року, які, на думку заявника підтверджують неоднакове правозастосування судом касаційної інстанції, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Верховний Суд України вже вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у спорах цієї ж категорії у подібних правовідносинах, та, зокрема, у постановах від 4 листопада 2014 року та 19 травня 2015 року (справи № 21-473а14, 21-466а15) дійшов висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_08_11/pravo1/KP100889.html?pravo=1> (далі - постанова № 889) та Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595, виданим на виконання постанови № 889, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Цьому правовому висновку відповідає рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2015 року.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за заявою ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач П.В. Панталієнко Судді: О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький