Ухвала суду № 56423609, 02.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 рокусправа № 808/3211/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

за участю:

представника позивача: Маліновської А.А.,

представника відповідача: Доргової Г.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі №808/3211/15 за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

16 червня 2015 року ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» звернулось до суду із позовом в якому просило податкове повідомлення - рішення СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС від 27.02.2015 року №0000064110 скасувати.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідач за наслідками перевірки ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» дійшов помилкового висновку щодо завищення позивачем податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Елемер - Україна». Позивач зазначає, що перевіряюий орган здійснив донарахування податкового зобов'язання лише з огляду на порушення контрагентами ТОВ «Елемер - Україна» вимог законодавства в частині розмитнення товару ввезеного на територію України з Російської Федерації, та поставленого позивачу товару. Так, на думку податкового органу через невідповідність інформації, що міститься в базах даних митної служби даним, що внесені на підставі декларацій позивача, право на формування податкового кредиту у ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за рахунок сум ПДВ, сплачений в ціні товару на користь ТОВ «Елемер-Україна» - відсутнє. Позивач вважає, що податковим органом невірно надано оцінку встановленим внаслідок перевірки обставин господарських відносин між ним та його контрагентом, не враховано наявність первинних документів, що свідчать на користь факту здійснення господарських відносин, проігноровано принципи індивідуальності юридичної відповідальності, все зазначене, на думку позивача, свідчить про достатність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000064110, прийняте 27.02.2015 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, яким публічному акціонерному товариству «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 473706 грн. 00 коп., з яких: 315804 грн. 00 коп. - основний платіж; 157902 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС звернулось з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень від 02.03.2016 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, контрагент позивача ТОВ «Елемер-Україна» у квітні - липні 2014 року отримував імпортований товар російського походження, який в подальшому, у відповідності до первинних документів ПАТ «ДТЕК «ДНІПРОЕНЕРГО», було поставлено на адресу позивача. Однак, номенклатура імпортованого товару не відповідає виду товару поставленому позивачу. Відтак, на думку відповідача, перевіркою встановлено обрив ланцюга постачання товарів, та як наслідок, безтоварність господарських операцій між ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» та ТОВ «Елемер - Україна». Також, із посиланням на перевірки інших господарюючих суб'єктів по ланцюгу постачання відповідач зазначає, що господарські операції позивача не можуть мати правових наслідків, оскільки позбавлені розумної мети та не відповідають сутності господарської діяльності. Вказане, в свою чергу, свідчить про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, сплачений в ціні товару на користь ТОВ «Елемер-Україна» в силу приписів ПК України.

Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, ПАТ «ДТЕК «ДНІПРОЕНЕРГО» зазначає, що постанова суду першої інстанції є законною та обгрнутованою, доводи відповідаача не спростовують висновків суду першої інстанції, із посиланням на доводи, викладені в адміністративному позові просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами СДПІ з обслуговування ВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС у період з 15.01.2015 по 02.02.2015 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Елемер-Україна» за період липень 2014 року, ТОВ «Укрпромвентиляція» за період грудень 2013 року, ТОВ «Запоріжженергозапчастина» за період липень, серпень 2014 року та податку на прибуток у періоді, в якому відображені відносини із зазначеними контрагентами, за наслідками якої складено акт від 09.02.2015 року №19/28-04-41-10/00130872.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 315 804 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 27 лютого 2015 року №0000064110, яким публічному акціонерному товариству «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 315 804 грн. - за основним платежем, та 157 902 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення від 27 лютого 2015 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що досліджені в судовому порядку податкові накладні, виписані ТОВ «Елемер - Україна», з урахуванням інших документів первинної бухгалтерської звітності, обставин здійснених позивачем операцій надають право ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» на формування податкового кредиту. Натомість, суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення вимог ст. 71 КАС України, не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, та не спростував доводів адміністративного позову ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Елемер-Україна» (постачальник) було укладено Договір про закупівлю товару №П175 від 20.03.2014, згідно з якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець прийняти і оплатити такий товар - Частини та приладдя до вимірювального, випробувального та навігаційного устаткування (далі товар) 2013-2014 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за цін встановлених Договором.

Позивачем на підтвердження факту здійснення господарської операції поставки товару надано до суду: податкову накладну №21 від 16.07.2014, видаткову накладну №РН-0000379 від 16.07.2014, оформлені ТОВ «Елемер -Україна» (т.2, а.с.28-29).

Згідно наданої позивачем до суду Експрес-накладної (Нова пошта) №59998011151689 вантаж вагою 1020 кг. направлено ТОВ «Елемар-Україна» з м.Запоріжжя до ДТЕК Придніпровська ТЕС ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» у м.Дніпропетровськ, одержувач Лой О.Є, яка отримала цей вантаж 17.07.2014 о/об 11:10 год. (т.2, а.с.30).

Також, позивачем надано до суду письмові пояснення товарознавця Лой О.Є., в яких зазначена номенклатура одержаних від ТОВ «Елемер-Україна» виробів (т.2, а.с.176).

Крім того, позивачем надано до суду Довіреність на одержання товару виписану на ім'я Лой О.Є. та копії відповідних аркушів Книги обліку видачі довіреностей (т.2, а.с.31-34).

На підтвердження використання отриманого від ТОВ «Елемер-Україна» товару у подальшій господарській діяльності, позивач надав внутрішньої звітності, а саме: накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (Типова форма №М-11); Акт приймання-передачі устаткування до монтажу від 14.08.2014; Акт про витрату давальницьких матеріалів №6 від 15.09.2014 (т.2, а.с.48-51).

На підтвердження змін в активах ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» надано платіжні доручення про сплату грошових сум в рахунок поставленого товару (т.2, а.с.35-43).

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ «Елемер-Україна» (постачальник) було укладено Договір про закупівлю товару №П375 від 27.05.2014 (т.2, а.с.52-56). Умови постачання за вказаним договором є аналогічними умовам, зазначеним у Договорі про закупівлю товару №П175 від 20.03.2014.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем надано: податкову накладну №27 від 23.07.2014 на товар, зазначений у Договорі про закупівлю товару №П375 від 27.05.2014, та Видаткову накладну №РН-0000384 від 23.07.2014 на товар, оформлені ТОВ «Елемер - Україна» (т.2, а.с.57-58).

Згідно наданої позивачем Екпрес-накладної №59998011298436 вантаж вагою 37 кг. направлено ТОВ «Елемер-Україна» з м.Запоріжжя до ДТЕК Придніпровська ТЕС ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» у м.Дніпропетровськ, одержувач Лой О.Є., яка отримала цей вантаж 24.07.2014 о/об 14:20 год. (т.2, а.с.59).

Також, позивачем надано до суду пояснення товарознавця Лой О.Є, в яких зазначена номенклатура одержаних від ТОВ «Елемер-Україна» виробів (т.2, а.с.175).

Крім того, позивачем надано до суду Довіреність на одержання товару, виписаної на ім'я Лой Є.О., та копії відповідних аркушів Книги обліку видачі довіреностей (т.2, а.с.60-63).

На підтвердження факту сплати грошових коштів в рахунок отриманого товару позивачем надано платіжне доручення. (а.с.64, т.2).

На підтвердження оприбуткування товару позивачем до суду надано: накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (Типова форма №М-11) від 20.08.2014 (т.2, а.с.71-72). Як зазначено у вказаних Накладних-вимогах на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів матеріальні цінності передавалися ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС».

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «Елемер-Україна» (постачальник) було укладено Договір про закупівлю товару №З 041 від 06.02.2014 (т.2, а.с.73-77). Умови постачання за яким є аналогічними умовам, зазначеним у Договорі про закупівлю товару №П175 від 20.03.2014.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з поставки товару позивачем надано: податкову накладну №13 від 09.07.2014, та видаткову накладну №РН-0000369 від 09.07.2014, оформлені ТОВ «Елемер-Україна» (т.2, а.с.78-79).

У наданій позивачем Експрес-накладній про прийняття вантажу №0001026810 від 09.07.2014 зазначено про направлення ТОВ «Елемер-Україна» вантажу до Запорізької ТЕС, дата видачі вантажу 14.07.2014 (т.2, а.с.80).

В матеріаоах справи містяться пояснення товарознавця Ковальовою О.М.., в яких зазначена номенклатура одержаних від ТОВ «Елемер-Україна» виробів (т.3, а.с.174).

Такж, матеріали справи містять копії аркушів Журналу реєстрації довіреностей за 2014 рік, згідно яких 08.07.2014 Ковальовій О.М. видано Довіреність №494 на одержання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Елемер - Україна» (т.2, а.с.81-83), довіреність №494 від 08.07.2014 матеріали справи не містять.

На підтвердження факту сплати грошових коштів в рахунок отриманих товарів позивачем надано платіжні доручення (а.с. 84-85 т.2).

Факт використання отриманого товару підтверджується наданими позивачем накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (Типова форма №М-11), Актом про використання давальницьких матеріалів №853, №854 від 19.08.2014 документи складського обліку товарно-матеріальних цінностей (т.2, а.с.91-110).

Рух активів ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» підтверджується відомостями по рахунку 631 за період липня-листопада 2014р.. Факт сплати грошових кощштв в рахунок отриманого товару підтверджується платіжними дорученнями, звітами про фінансовий стан підприємства.

Також, позивачем надано до суду технічні паспорти : на термометри електроконтактні ТКП -100, манометри електронні ЕКМ - 2005 (а.с. 111-130, т.2).

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем аналізованих сум податку на додану вартість у податковій звітності за перевіряємий період.

Проте, як вбачається з акту перевірки податковим органом зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, віднесених до податкової звітності за наслідками господарських відносин з ТОВ «Елемер-Україна» з огляду на те, що товар ввезений на митну територію України та реалізований ТОВ «Елемер-Україна» на адресу ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» містить невідповідності у номенклатурі ВМД, в свою чергу акт перевірки не містить в собі фіксації невідповідностей первинної документації наданої до перевірки позивачем вимогам Закону.

З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У відповідності до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

В свою чергу, невідповідність окремих документів складених відносно товару постачальником по ланцюгу постачання не впливає на віднесення позивачем (покупцем) до складу податкового кредиту оскільки Закон не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від наявності документів щодо належного виконання постачальниками по ланцюгу постачання своїх податкових та інших зобов'язань.

Так, Рішенням Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), ««Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція викладена і у п.38 рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява №803/02), а саме: «… коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Крім того, у відповідності до правових висновків Верховного суду України, викладених в Постанові від 22.09.2015 року, «Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачається зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю».

В матеріалах справи, наявні документи на підтвердження змін в активах позивача, його власному капіталі, понесених в результаті господарської діяльності направленої на придбання ТМЦ у ТОВ «Елемер-Україна» у перевіряємий період, а саме: Баланс (Звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2014, на 31.12.2014, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014 року, за 12 місяців 2014 року. (т.2, а.с. 164-171).

Також, суд апеляційної інстанції враховує факт наявності у позивача економічних та технічних потужностей для здійснення господарських операцій з ТОВ «Елемер - Україна», обґрунтованості економічної мети у придбанні ТМЦ, що вбачається з документів первинної звітності, оприбуткування товару, його подальшого використання.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем належним чином та в повному обсязі підтверджено правомірність формування податку на додану вартість за рахунок господарських операцій з придбання ТМЦ у ТОВ «Елемер-Україна» в перевіряємий період.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі №808/3211/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна