Ухвала суду № 56423605, 02.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 рокусправа № 808/8592/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Міняйло О.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі №808/8592/15 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказів, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом - відмовлено, клопотання Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької обласної державної адміністрації про залишення позову без розгляду - задоволено, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було належним чином з'ясовано обставини справи стосовно порушення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки судом застосовано приписи ст. 100 КАС України, але не враховано, що у відповідності ст. 253 КЗпП України особа має право в тримісячний термін звернутись до суду із позовом про захист своїх трудових прав. Позивач зазначає, вперше звернулась до суду з адміністративним позовом про оскарження наказів від 25 серпня 2015 року та від 01 вересня 2015 року 18 вересня 2015 року у строки визначені Законом. Однак, позовна заява була повернута позивачу, у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України. В подальшому, позивач звернулась до суду 06.11.2015 року із даним позовом, в обґрунтування підстав для поновлення строку на оскарження наказів відповідача зазначає, що їй було надано некваліфіковану правову допомогу, а сама позивач в праві не обізнана, що й стало підставою для невчасного звернення до суду. Вважає, що вказані підстави є достатніми для поновлення строку звернення до суду.

Від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що підстави зазначені ОСОБА_1 для поновлення строків на звернення до суду з адміністративним позовом носять суб'єктивний характер, а тому не можуть визначатись поважними для цілей поновлення строку на судове оскарження наказів відповідача. Також, зазначає, що приписи ст. 253 КЗпП не підлягають застосуванню до спірних відносин, оскільки спеціальні строки звернення до суду із позовом у справах про прийняття, проходження та звільнення з публічної служби встановлені КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом обставин у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

06 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в якому просила: визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити його, визнати протиправними та скасувати наказ №1-С директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької обласної державної адміністрації Слепян Е.В. від 25 серпня 2015 року щодо оголошення догани ОСОБА_1, наказ №2-С директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької обласної державної адміністрації Слепян Е.В. від 01 вересня 2015 року про застосування заходів дисциплінарного впливу стосовно ОСОБА_1.

З адміністративного позову ОСОБА_1 вбачається, що з оскаржуваними наказами вона ознайомилась в день їх прийняття відповідно 25 серпня 2015 року та 01 вересня 2015 року.

Також, встановлені обставини справи свідчать про те, що 18 вересня 2015 року позивач зверталась до суду із позовом про скасування оскаржуваних наказів директору Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької області від 25.08.2015 та 01.09.2015.

Однак, адміністративний позов було повернуто позивачу у зв'язку з не усуненням його недоліків, а саме недоплатою судового збору, у визначений судом строк.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено місячний строк, встановлений ст. 99, 100 КАС України для звернення до суду із позовом про скасування наказу прийнятого з приводу проходження публічної служби.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 1. ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У відповідності до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Як вже зазначалось, позивач ознайомилась з оскаржуваними наказами у день їх прийняття, а саме: 25.08.2015 та 01.09.2015.

Згідно з ч.1. ст. 101 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

У відповідності до ст. 103 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, перебіг строку на звернення до суду з адміністративним позовом починається відповідно з 25.08.2015 та 01.09.2015, дня коли позивач дізналась про порушення своїх прав та законних інтересів та закінчується 25.09.2015 та 01.10.2015, перший після закінчення строку робочий день.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи позивач вперше звернулась до суду з адміністративним позовом про скасування оскаржуваних наказів 18 вересня 2015 року, тобто у визначений Законом місячний строк з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.

Однак, вказану позовну заяву ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року було повернуто заявнику через її невідповідність вимогам КАС України та після невиконання вимог ухвали про залишення позову без руху, а саме несплату судового збору.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Вказане не перешкоджає подальшому зверненню особи до суду з адміністративним позов, за умови усунення недоліків адміністративного позову, що слугували підставою для залишення позову без руху.

06 листопада 2015 року позивач знову звернулась до суду з адміністративним позовом, сплативши судовий збір у відповідному розмірі. Також, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом, мотивоване тим, що фактично, порушення строків відбулось з підстав, що від неї не залежали, а саме з вини її представників, у зв'язку з не усуненням недоліків адміністративного позову, та з огляду на необізнаність позивача у юридичних справах.

У відповідності до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Отже, поновленню підлягають порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом вчасно.

Суд першої інстанції не врахував, що вперше позивач звернулась до суду про оскарження наказів відповідача вчасно, протягом місячного строку визначеного КАС України. Та, з урахуванням факту усунення недоліків попереднього позову, не вважає, це поважною підставою для звернення до суду ОСОБА_1 за захистом своїх порушених прав.

Водночас, при вирішенні питання щодо можливості поновлення строку на судове оскарження наказів відповідача, поза увагою суду першої інстанції залишилось наступне.

У відповідності до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

У відповідності до ст. 7, 8 КАС України, адміністративні суди при здійсненні правосуддя керуються принципом Верховенства права.

Європейський суд з прав людини розкриває зміст принципу верховенства права через формулювання вимог, які виводяться з цього принципу. Однією з таких вимог є вимога про доступ до суду. Зокрема, вона означає, що з юрисдикції судів не можна вилучати будь-які позови, так само не можна надавати імунітети певним категоріям осіб від судових позовів. З цією вимогою несумісними є надмірні затримки зі здійсненням правосуддя та виконанням судових рішень.

Ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати права, закріпленні в ній, в тому числі й право на доступ до правосуддя.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини ґрунтується на тому, що будь-яка особа може звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, при цьому, обмеження цього права, які можуть бути запроваджені державою, не повинні позбавляти особу взагалі права на захист, тобто в неї завжди має залишатися можливість скористатися альтернативними формами захисту. Крім того, такі обмеження повинні мати правомірну мету, а також необхідно зберігати пропорційне співвідношення між вжитим засобами та поставленою метою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ст. 108 КАС України, визначено наслідки не усунення недоліків адміністративного позову у вигляді повернення його позивачу, водночас, визначено й альтернативний спосіб захисту порушеного права, подальше звернення до суду із позовом, з обов'язковим поданням клопотання про поновлення строку на звернення суду, а також з усуненням тих недоліків, що унеможливили відкриття адміністративного провадження вперше.

Відтак, з огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що факт звернення позивача до суду з адміністративним позовом вперше (18.09.2015) із дотриманням строків визначених ст. 99 КАС України, та подальше (06.11.2015) звернення позивача до суду із усуненням недоліків, що слугували підставою для залишення позову без руху та для його повернення у порядку ст. 108 КАС України, є підставою для поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження наказів директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької обласної державної адміністрації Слепян Е.В..

Необхідність поновлення строку на оскарження у даній справі, на думку суду, зумовлена необхідністю забезпечення судом альтернативного способу захисту особи свого порушеного права, у вигляді подальшого звернення до суду із позовом після застосування до позовної заяви наслідків визначених ст. 108 КАС України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року слід скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст. 199, ст. 206 КАС України суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі №808/8592/15 - скасувати, матеріали справи №808/8592/15 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко