ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2016 року м. Київ К/800/709/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Калініна О.С.
та представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Борисов І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2014
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014
у справі № 810/3579/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кік Авто"
до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на її правонаступника - Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.
Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.
В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КІК АВТО» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Моолл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», ТОВ «Трейд-Лаб» за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 15.05.2014 №260/10-06-22-04/36998219, в якому встановлено порушення позивачем вимог: пп. 135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України та відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1057805,00 грн., в т.ч.: за 3 квартал 2011 р. в розмірі 109330,00 грн., за 2011 р. в розмірі 338214,00 грн., за І квартал 2012 р. в розмірі 469491,00 грн., за 2 квартал (півріччя) 2012 р. в розмірі 140770,00 грн.; пп.1.2 п.1, пп.2.2, пп.2.13, пп.2.14, пп.2.15, пп.2.16 п.2 та пп.3.2 п.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.05.2014 №0005162204 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 1210371,00 грн. за основним платежем та 152566,00 грн. за штрафними санкціями).
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарські операції позивача з ТОВ «Молл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» та ТОВ «Трейд-Лаб» мали реальний характер, оскільки підтверджуються відповідними первинними документами, а тому визначення на цій підставі позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток є незаконним.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в період, за який проводилась перевірка, позивач мав господарські взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ «Моолл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» та ТОВ «Трейд-Лаб», з якими було укладено однотипні договори на поставку товару.
Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Факт виконання позивачем з вказаними контрагентами договірних зобов'язань підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, зокрема, копіями податкових та видаткових накладних, виписок банку, рахунків.
Судами попередніх інстанцій правомірно відхилені доводи податкового органу про те, що кошти, отримані позивачем за спірними договорами з вказаними вище контрагентами є безповоротною фінансовою допомогою, враховуючи наступне.
Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Згідно визначення, наведеного у пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, безповоротна фінансова допомога - це:
- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;
- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;
- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);
- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Податковим органом не надано доказів, що позивачем отримано від ТОВ «Моолл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», ТОВ «Трейд-Лаб» безповоротну фінансову допомогу, яка підпадає під визначення, наведене в пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Натомість, враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують поставку товару ТОВ «Моолл-Сервіс», ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», ТОВ «Трейд-Лаб», суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у діях позивача порушення вимог ст. пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.
Таким чином, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 26.05.2014 №0005162204.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Здійснити заміну Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на її правонаступника - Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.
Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В.Борисенко (підпис)В.В. Кошіль
Судове рішення № 56423116, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 01.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/3579/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: