Ухвала суду № 56422994, 23.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року м. Київ К/800/483/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2014

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014

у справі № 813/4997/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цімбори"

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2014, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 26.06.2014 № 0002392201.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, складено акт від 06.08.2013 № 636/22-01/23267148 від 13.06.2014, в якому встановлено порушення позивачем: пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, а саме - ТОВ "Цімбори" у період 2013 року занижено інші доходи за рахунок не включення сум безповоротної фінансової допомоги у сумі 4 556 516,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2013 рік у сумі 865 738,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 26.06.2014 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002392201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 865 738,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 432 869,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Сума безповоротної фінансової допомоги, згідно з пп. 135.5.4 ПКУ, включається до складу інших доходів платника податку на прибуток.

Згідно із п.135.3 ст.135 Податкового кодексу України суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Факт здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "ТПК Груп", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Континент профі", ТОВ "А-Знак", ПП "БК Аструм", ПП "Роял Ісланд" та ТОВ "БК "Адена" на виконання умов договорів поставки, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, видаткових та податкових накладних.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ "ТПК Груп", ТОВ "Укрміксі", ТОВ "Континент профі", ТОВ "А-Знак", ПП "БК Аструм", ПП "Роял Ісланд" та ТОВ "БК "Адена", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, як вірно зазначено судами, у випадку, якщо контролюючий орган дійшов висновку про віднесення отриманих позивачем коштів до безповоротної фінансової допомоги, а не до доходу від реалізації товарів, й висновку про необхідність збільшення інших доходів платника податків за відповідний звітний період, це повинно було потягнути за собою й зменшення доходу від операційної діяльності за відповідний період. У даному ж випадку, відповідачем цього до уваги взято не було.

Також, враховуючи наведені вимоги п.135.3 ст.135 Податкового кодексу України, податковим органом не було прийнято до уваги те, що сума доходу в розмірі 4 556 516,00 грн., яка вже була включена позивачем до складу доходу, не повинна знову включатися до складу такого доходу, що фактично має місце в даному випадку.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що відповідачем не доведено отримання позивачем доходу у вигляді безповоротної фінансової допомоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 26.06.2014 № 0002392201.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль