Ухвала суду № 56422970, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2016 р. м. Київ К/800/38462/15

К/800/38235/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Малиніна В.В.,

Ситникова О.Ф.,

при секретарі Лопушенко О.В.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

представника відповідача Кантеміра В.І.,

прокурора Іващенко І.А.,

провівши в відкритому судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_7 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання незаконною бездіяльності, стягнення коштів,

провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - Управління ДВС) та Прокуратури міста Києва та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила визнати незаконною бездіяльність посадових осіб відповідача, що виявилася у затримці повернення грошових коштів в сумі 1 548 022,03 грн. на 224 дні та стягнути з відповідача кошти в сумі 266 788,37 грн., з яких сума боргу з урахуванням індексу інфляції - 238 287,80 грн. та 3 % річних - 28 500,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року стягнуто з депозитного рахунку Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві на її користь кошти в сумі 1 548 022,03 грн., що були внесені нею за результатами прилюдних торгів. Вказані кошти перераховано на її рахунок платіжним дорученням від 6 лютого 2015 року № 20. Тому, з огляду на вимоги статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), несвоєчасне повернення зазначених коштів є підставою для виплати їй 3 % річних та індексу інфляції за весь час прострочення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано незаконною бездіяльність посадових осіб Управління ДВС, що виявилася у затримці повернення грошових коштів в сумі 1 548 022,03 грн. на 224 дні ОСОБА_7 Стягнуто з Управління ДВС на користь позивача кошти в сумі 266 788,37 грн., з яких сума боргу з урахуванням індексу інфляції - 238 287,80 грн. та 3 % річних - 28 500,57 грн.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач та прокурор, посилаються на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставлять питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції. Втім, такий висновок не можна визнати обґрунтованим з огляду на таке.

Судами встановлено, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 грудня 2012 року визнано недійсними результати прилюдних торгів, проведених 7 жовтня 2011 року Приватним підприємством «Нива-В.Ш.» з реалізації квартири, за адресою: АДРЕСА_1, та протокол №1011258/2 від 7 жовтня 2011 року проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна; скасовано акт державного виконавця про продаж нерухомого майна на прилюдних торгах; визнано недійсним свідоцтво від 13 жовтня 2011 року, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скиба О.В., за реєстровим №2149 про право власності ОСОБА_7 на трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

25 грудня 2014 року рішенням Солом'янського районного суду міста Києва стягнуто з депозитного рахунку Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві на користь ОСОБА_7 кошти в сумі 1 548 022,03 грн., що були внесені останньою за результатами вказаних прилюдних торгів.

Згідно з платіжним дорученням від 6 лютого 2015 року № 20 Головним управлінням юстиції у місті Києві кошти в сумі 1 548 022,03 грн. перераховано на рахунок ОСОБА_7

Вважаючи, що відповідач безпідставно затримав на 224 дні повернення їй коштів в сумі 1 548 022,03 грн., звернулась до суду з вказаним позовом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку з частиною першою тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав та інтересів юридичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів.

Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України визначено, що до юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ставить вимоги про стягнення індексу інфляції в сумі 238 287,80 грн. та 3 % річних в сумі 28 500,57 грн., у зв'язку з несвоєчасним поверненням їй грошових коштів в сумі 1 548 022,03 грн.

З огляду на наведене, спір у справі, що розглядається, не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язані з захистом цивільного права.

Спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 223 цього Кодексу суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закрити провадження.

Отже, ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в адміністративній справі.

Керуючись статтями 157, 221, 227, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційні скарги Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві та Прокуратури міста Києва задовольнити частково.

Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2015 року та Київського апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2015 року скасувати.

Провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрити.

Роз'яснити право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді В.В.Швець

В.В.Малинін

О.Ф.Ситников