Ухвала суду № 56422809, 02.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження: 11-сс/796/593/2016 Суддя 1-ї інстанції - Цокол Л.І.

Категорія ст. 170 КПК України Доповідач в апеляційній інстанції - Масенко Д.Є.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Масенко Д.Є.

суддів Паленика І.Г., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Міленко О.В.

за участю прокурора Васенкова П.В.

представника власника майна ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року про накладання арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління національної поліції України Абакумова О.Ю., погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Васенковим П.В., та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку в період часу з 15.01.2016 року до 18.01.2016 року у нежитлових приміщеннях розташованих за адресою: АДРЕСА_1, за якою розташовані магазини мережі «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Приймаючи рішення про задоволення клопотання слідчий суддя, перелічивши положення ч.2,3 ст.170, ч.2 ст.167 КПК України дійшов висновку про необхідність задоволення поданого клопотання.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, просить ухвалу слідчого судді скасувати та зобов'язати орган досудового слідства повернути вилучене під час проведення обшуку майно. Також Просить постановити окрему ухвалу щодо грубого порушення закону з боку судді Печерського районного судум. Києва ОСОБА_9

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_3 акцентує увагу суду на тому, що майно, яке вилучено в ході проведення обшуку в період часу з 15.01.2016 року до 18.01.2016 року у нежитлових приміщеннях розташованих за адресою: АДРЕСА_1, належить йому на праві власності, у даному кримінальному провадженні йому підозру не пред'явлено та будь-якого відношення до підприємницької діяльності ОСОБА_6, відносно якої і відкрито кримінальне провадження, у визначений органами досудового розслідування період він не мав, будь-який процесуальний статус йому не визначено, а тому відсутні підстави для накладення арешту на вказане в ухвалі майно.

Крім того, апелянт вказує на порушення судом вимог ст. 171 КПК України оскільки майно вилучене 18.01.2016 року, а судове рішення ухвалене 25.01.2016 року, через 7 днів після складення протоколу.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно положень ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності такого арешту, проте вимоги наведеної правової норми слідчим дотриманні у клопотанні не були.

Так, завертаючись з клопотанням, слідчий обґрунтовував необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, посилаючись на положення ч.2ст. 170 КПК України в редакції, яка на той момент втратили чинність, що було безумовною підставою для повернення клопотання слідчому, відповідно до вимог ч.3 ст.172 КПК України, проте слідчим суддею цього зроблено не було.

Наведені обставини, з урахуванням положень ч.3 ст.407 КПК України, є підставою для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення клопотання колегія суддів виходить з положень ч.1 ст. 173 КПК України згідно яких слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, а саме: можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32014220000000147, яке внесене до ЄРДР 22.07.2014р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.205, ч.3 ст.212 КК України.

Орган досудового розслідування вважав встановленим, що ОСОБА_6 за попередньою змовою зокрема з ФОП ОСОБА_3 упродовж 2014-2015 років при здійсненні пов'язаної з роздрібною торгівлею одягом та аксесуарами європейських брендів через мережу магазинів «ІНФОРМАЦІЯ_1», використовувала документи підприємств з ознаками фіктивності від яких формувала фіктивний податковий кредит, що призвело до умисного ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах, на суму понад 3,8 млн грн.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для висновку про доведеність необхідності арешту майна, на що обґрунтовано послався апелянт, оскільки з представлених в апеляційний суд матеріалів не вбачається на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про наявність будь-яких господарських відносин між ОСОБА_6. та ФОП ОСОБА_3, а додані до клопотання слідчого документи такі відомості не містять.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято не у повній відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання не з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту.

Разом з цим, не підлягають задоволенню вимоги апелянта щодо постановлення окремої ухвали щодо дій слідчого судді, а саме накладенні арешту, оскільки КПК України не передбачено такої форми реагування, як постановлення окремої ухвали.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління національної поліції України Абакумова О.Ю. та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку в період часу з 15.01.2016 по 18.01.2016 року у нежитлових приміщеннях розташованих за адресою: АДРЕСА_1, за якою розташовані магазини мережі «ІНФОРМАЦІЯ_1» - скасувати, а апеляційну скаргу задовольнити частково.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління національної поліції України Абакумова О.Ю. про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке вилучено в ході проведення обшуку в період часу з 15.01.2016 по 18.01.2016 року у нежитлових приміщеннях розташованих за адресою: АДРЕСА_1, за якою розташовані магазини мережі «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

СУДДІ:

Масенко Д.Є. ПаленикІ.Г. Присяжнюк О.Б.