Ухвала суду № 56421234, 14.03.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14 березня 2016 р. Справа № 909/213/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , розглянувши матеріали

за позовом: Виконавчого комітету Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, вул. Картпатська, 1 а, с. Поляниця, Яремчанська міська рада, 78593;

до відповідача: ОСОБА_1 Хайвей м. Беліз, республіка Беліз;

про зобов'язання укласти договір про пайову участь;

ВСТАНОВИВ: Виконавчий комітет Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 Хайвей про зобов'язання укласти договір про пайову участь.

Дослідивши позовну заяву вих. № 59/02-20 від 04.03.16 (вх. № 2152/16 від 10.03.16) та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Як вбачається із позовної заяви, найменування відповідача у позовній заяві відсутнє, оскільки "ОСОБА_1 Хайвей" є найменуванням вулиці у м.Белізі, а також позивачем зазначена невірна поштова адреса - місцезнаходження відповідача, оскільки вказана адреса нежитлового приміщення, яке на думку позивача знаходиться у власності відповідача, а саме: уч. Вишні, 209, с. Поляниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська обл., 78593, а не адреса місцезнаходження юридичної особи.

Таким чином вбачається, що при оформленні позовної заяви, відповідно до ст. 54 ГПК України позивач належного найменування та адреси місцезнаходження юридичної особи не зазначив, що є порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України.

Також суд вважає за потрібне зазначити, що оскільки адреса реєстрації відповідача м. Беліз, то відповідно до статті 125 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Суд зазначає, що Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 р. в м. Гаага, передбачено певний порядок вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах через визначені Державою Учасницею відповідні Центральні Органи з метою доведення до відома їх одержувачів у належний строк.

Відповідно до ст. 1 зазначеної Конвенції, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Відповідно до ст. 3 Конвенції, орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках. У зв"язку з відсутністю у позовній заяві правильного найменування відповідача та адреси його місцезнаходження оформлення судом судового доручення та його виконання є неможливим.

З позовної заяви та доданих до неї документів також вбачається, що позивачем не подано належних доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів. В свою чергу позивачем подано копію фіскального чеку від 07.03.16 та оригіналу опису вкладення до ц/л від 07.03.16 про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, а саме адресу нежитлового приміщення, яке знаходиться у власності: уч. Вишні, 209, с. Поляниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська обл., 78593.

Приписами ч. 1 ст. 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.09., внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

Крім того, пунктом 61 вказаних Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Штриховий кодовий ідентифікатор - штрихова позначка, побудована за певними правилами і призначена для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень (п. 2 Правил, та п. 1.3 Порядку пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.06. № 211 (далі - Порядок)).

Номер поштового відправлення, зазначений на описі відповідає штриховому кодовому ідентифікатору.

Згідно з п. 1.14 Порядку, за рекомендаціями Всесвітнього поштового союзу та відповідно до ДСТУ 3145-95 "Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги" для кодування внутрішньої пошти в автоматизованій системі реєстрації та контролю використовується штриховий код 128, для кодування міжнародної пошти штриховий код, що відповідає стандарту S 10 ВПС. Довжина штрихового коду включає 13 символів: для внутрішніх поштових відправлень: 1...5 - поштовий індекс об'єкта поштового зв'язку місця приймання поштового відправлення; 6...12 - номер поштового відправлення; 13 - контрольний розряд.

При цьому, саме за штриховим кодом на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»: http://services.ukrposhta.com/barcodesingle є можливим дізнатися про місцезнаходження та стан поштового відправлення, що розшукується.

На описі вкладення від 07.03.16, що наданий позивачем, зазначена адреса нежитлового приміщення, яке знаходиться у власності, а саме: уч. Вишні, 209, с. Поляниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська обл., 78593, проте як зазначалося судом дана адреса не може вважатися адресою - місцязнаходження відповідача в розуміння ст.54 ГПК України.

Подана незавірена копія чеку від 07.03.16 також не може бути доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Вказану правову позицію викладено в постановах Вищого господарського суду України № 05-5-65/14158 від 20.08.12. та № 5023/3732/12 від 12.12.12.

Таким чином, позивачем не подано належних доказів надсилання відповідачеві доданих до копії позовної заяви документів, тобто порушено порядок надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів. Також позивачем не доведено суду направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів, позаяк докази одержання відповідачем позовної заяви і доданих до неї документів до позовної заяви не додані (наприклад, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення).

Допущені позивачем порушення є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду на підставі п.п 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, а саме суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо: у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Також, суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

Керуючись ч. 2 ст. 54, ч.1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57, п. 2 ч. 1 ст. 63, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву вих. № 59/02-20 від 04.03.16 (вх. № 2152/16 від 10.03.16) та додані до неї документи повернути виконавчому комітету Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

Суддя Неверовська Л. М.