Рішення № 56421187, 09.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/107/15-10/173/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2016 Справа № 908/3642/15

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:

1) Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, проспект Леніна, 206)

2) Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 39-Б)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1)

про внесення змін до договору

Суддя: Алейникова Т.Г.

За участю представників сторін:

від позивача 1 - Фанін П.В., на підставі довіреності № 151/01/01-10 від 24.10.2014;

від позивача 2 - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_3, на підставі довіреності б/н від 19.07.2015 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Запорізької області 17.06.2015р. звернувся Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про внесення змін до п. п. 1.2, 3.1, 3.3 Договору оренди від 20.12.2006р. № 1429.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.06.2015р. порушено провадження у справі № 908/3642/15, справі присвоєно номер провадження 19/107/15.

Рішенням господарського суду від 06.08.2015р. в задоволенні позову Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до судів вищих інстанцій.

Постановою ВГСУ від 10.12.2015р. касаційна скарга була задоволена, постанова ДАГСУ від 16.09.2015р. та рішення господарського суду від 06.08.2015р. скасовано, справу направлено до господарського суду Запорізької область на новий розгляд.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 22.12.2015р., справу № 908/3642/15 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г. Ухвалою від 24.12.2015р. порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 25.01.2016р. на 10 год. 20 хв.

Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Департаментом освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради заявлено позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про внесення наступних змін до Договору оренди від 20.12.2006р. № 1429, укладеного між позивачами та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1:

- пункт 1.2. розділу 1 «Предмет договору» викласти в новій редакції:

« 1.2. Приміщення використовується Орендарем на правах оренди для розміщення спортивного комплексу»;

- пункти 3.1.,3.3. розділу 3 «Орендна плата» викласти в новій редакції:

« 3.1. Орендна плата визначається на підставі рішень Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47, від 26.06.2012 № 39 та Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і складає 38 775,00 грн. на рік та розраховується наступним чином:

Вартість майна станом на 30.09.2014 становить 258 500,00 грн. (двісті п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.).

Річна орендна ставка у розмірі 15 % від вартості майна, згідно з п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995. № 786 - «Інше використання нерухомого майна».

Опл. = Вп х Сор % /100 %,

де: Вп - вартість майна визначена експертним шляхом,

Сор - ставка орендної плати, %

Опл. на рік = 258 500, 00 грн. х 15 %/100 % = 38 775,00 грн.

Опл. за базовий місяць оренди (жовтень 2014 року) = 38 775,00 грн. / 12 мес. = 3 231, 25 х І інфл. (10/2014) = 3 231, 25 х 1,024 = 3 308,80 грн.

Орендна плата за жовтень 2014 року становить: 3 308,80 грн.

Розмір платежу за неповний місяць оренди визначається з поденного розрахунку місячної орендної плати.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць».

« 3.3. Орендна плата перераховується Орендарем згідно рахунків Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради на розрахунковий рахунок № 3542420078446 в ГУ ДКСУ Запорізької області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 37573094, щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата за жовтень 2014 року становить: 3308,80 грн.».

- Додаток № 3 до зазначеного Договору визнати таким, що втратив чинність.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент продовження терміну дії договору оренди у жовті 2014 року набрали чинності зміни до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», які вимагають проведення оцінки об'єкта оренди у випадку, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому. На обґрунтування заявлених позовних вимог у частині внесення змін до п. 1.2. договору оренди позивачі вказували на те, що підписуючи додаткову угоду від 23.11.2011 до Договору оренди сторони без достатніх правових підстав змінили мету використання на «розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді», в той час як відповідач не має права на оренду комунального майна на пільгових умовах (застосування річної орендної ставки у розмірі 5 %). У зв'язку із цим просили суд внести зміни до договору у частині мети використання орендованого майна (предмету договору), та як наслідок змінити розмір орендної плати з використанням річної орендної ставки за використання комунального майна у 15 % та розповсюдити дію змін, що вносяться до договору оренди, на правовідносини сторін, які виникли до внесення змін, а саме з жовтня 2014 року (з дати пролонгації договору оренди).

Від позивача-1 через Відділ документального забезпечення господарського суду 14.07.2015р. в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач-1, вказуючи на помилкове посилання на рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012, яке не відноситься до цього договору, в порядку уточнення позовних вимог у справі просив суд внести зміни до Договору оренди від 20.12.2006 № 1429 наведені в заяві про уточнення позовних вимог, а саме: в редакції, доданій до уточненої позовної заяви:

- пункт 1.2. розділу 1 «Предмет договору» викласти в новій редакції:

« 1.2. Приміщення використовується Орендарем на правах оренди для розміщення спортивного комплексу»;

- пункти 3.1.,3.3. розділу 3 «Орендна плата» викласти в новій редакції:

« 3.1. Орендна плата визначається на підставі рішень Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 та Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, і складає 38 775,00 грн. на рік та розраховується наступним чином:

Вартість майна станом на 30.09.2014 становить 258 500,00 грн. (двісті п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.).

Річна орендна ставка у розмірі 15 % від вартості майна, згідно з п. 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995. № 786 - «Інше використання нерухомого майна».

Опл. = Вп х Сор % /100 %,

де: Вп - вартість майна визначена експертним шляхом,

Сор - ставка орендної плати, %

Опл. на рік = 258 500, 00 грн. х 15 %/100 % = 38 775,00 грн.

Опл. за базовий місяць оренди (жовтень 2014 року) = 38 775,00 грн. / 12 мес. = 3 231, 25 х І інфл. (10/2014) = 3 231, 25 х 1,024 = 3 308,80 грн.

Орендна плата за жовтень 2014 року становить: 3 308,80 грн.

Розмір платежу за неповний місяць оренди визначається з поденного розрахунку місячної орендної плати.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається Орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць».

« 3.3. Орендна плата перераховується Орендарем згідно рахунків Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради на розрахунковий рахунок № 3542420078446 в ГУ ДКСУ Запорізької області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 37573094, щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата за жовтень 2014 року становить: 3308,80 грн.».

- Додаток № 3 до зазначеного Договору визнати таким, що втратив чинність

29.07.2015р. позивачем-1 через відділ документального забезпечення господарського суду подано письмові пояснення по справі, які долучено до матеріалів справи. 09.03.2016р. позивачем-1 через відділ документального забезпечення господарського суду подано письмові пояснення по справі, у яких наведено пояснення щодо визначення терміну «спортивний комплекс», як запропонованої відповідачу мети використання орендованого майна.

14.07.2015р. представником відповідача було подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти позову заперечує та зазначає, що мета використання орендованого майна була визначена за згодою сторін та підстави для її зміни відсутні. Також вказує на відсутність підстав для зміни розміру орендної плати, оскільки з моменту укладення Додаткової угоди від 23.11.2011 до Договору оренди, органом місцевого самоврядування не затверджувались нові річні ставки орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м. Запоріжжя, а тому підстави для розповсюдження дії змін до договору оренди на правовідносини сторін починаючи з жовтня 2014 року відсутні. 07.08.2015р. від представника відповідача через відділ документального забезпечення господарського суду надійшли доповнення до відзиву, у яких останній вказує, що під час укладання Договору та додаткової угоди від 23.11.2011 сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов, договір та додаткова угода від 23.11.2011 не є недійсними в силу закону та не визнавались недійсними у судовому порядку. Позовні вимоги про зміну предмету договору вважає такими, що суперечить положенням чинного законодавства України щодо свободи договору. 25.01.2016р. та 17.02.2016р. від представника відповідача через відділ документального забезпечення господарського суду надійшли доповнення до відзиву, у яких останній, з урахуванням постанови ВГСУ від 10.12.2015р., вказує, що на момент нового розгляду справи термін дії результатів оцінки орендованих приміщень сплив ще 30.09.2015р., а тому розрахунок орендної плати, здійснений позивачами із застосуванням даної оцінки суперечить вимогам Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою КМУ № 629 від 10.08.1995. Наполягає на тому, що орендоване приміщення використовується відповідачем саме для розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді, а позивачі безпідставно наполягають на тому, щоб вона використовувала його для розміщення спортивного комплексу. Вказує, що у відповідності до Закону України «Про фізичну культуру та спорт», фізичне виховання різних груп населення є напрямом фізичної культури, який має на меті, у тому числі оздоровлення. До доповненого відзиву додано графік роботи оздоровчого закладу «Ідеал», який функціонує у орендованих приміщеннях, та фотоматеріали, які залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.01.2016р. оголошувалась перерва до 17.02.2016р. За клопотанням сторін ухвалою суду від 17.02.2016р. на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду справи на 15 днів, до 09.03.2016р.

У судовому засіданні 09.03.2016р. представник позивача-1 підтримав позовні вимоги, просив суд позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради задовольнити повністю.

Представник позивача-2 в судове засідання 09.03.2016 не прибув, надав клопотання про розгляд справи без участі свого представника.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.03.2016р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві до доповненнях до нього, просив суд в задоволенні позову Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради відмовити повністю.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Позивач-2 належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача-1 та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20 грудня 2006 року між Управлінням комунальної власності міської ради (правонаступником якого є Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради), Управлінням освіти міської ради (правонаступником якого є Департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради) (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 1429 (далі - Договір оренди).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору оренди, Орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності міської ради від 02 серпня 2006 року № 204 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху № № 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19 (літ. А - 2) по вул. Рубана, 22 загальною площею 174, 6 кв. м, які знаходяться на балансі Управління освіти і науки Запорізької міської ради, вартість яких визначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) 90 862,43 грн. станом на 08.08.2006. Приміщення використовується Орендарем на правах оренди для розміщення спортивного закладу для школярів та студентів. 20 грудня 2006 року між Орендодавцем та Орендарем підписано Акт приймання-передачі майна, відповідно до якого Управління комунальної власності Запорізької міської ради та Управління освіти і науки Запорізької міської ради передали, а Приватний підприємець ОСОБА_1 прийняла нежитлові приміщення першого поверху № № 10, 11, 12, 15, 16, 17, 18, 19 (літ. А - 2) по вул. Рубана, 22 загальною площею 174, 6 кв. м, вартість яких визначена у звіті про оцінку і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) 90 862,43 грн. станом на 08.08.2006.

До Договору оренди неодноразово вносились зміни за згодою сторін. 23 листопада 2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди, якою внесено зміни до п. 1.2. розділу 1 «Предмет договору», а саме замість слів «…спортивний заклад для школярів та студентів» читати «…оздоровчий заклад для дітей та молоді». Також у зв'язку із зміною мети використання орендованих приміщень внесено зміни до п. п. 3.1., 3.3. Договору оренди у частині розрахунку орендної плати із застосуванням річної орендної ставки у 5 %, а також продовжено дію Договору оренди до 20.10.2014.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги щодо внесення змін до п. 1.2. Договору оренди в частині зміни мети використання об'єкту оренди, позивачі вказували на те, що підписуючи додаткову угоду від 23.11.2011 до Договору оренди сторони без достатніх правових підстав змінили мету використання майна на «розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді». Позивачі стверджували, що відповідно до п. 5 Переліку позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001. № 433, оздоровчі заклади для дітей та молоді є закладами позашкільної освіти. До оздоровчих закладів для дітей та молоді віднесено дитячо-юнацькі табори (містечка, комплекси): оздоровчі, заміські, профільні, праці та відпочинку, санаторного типу, з денним перебуванням; туристські бази. Частиною 1 ст. 13 та ч. 3 ст. 14 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено, що позашкільним навчальним закладом приватної форми власності (в тому числі оздоровчим закладом для дітей та молоді) може бути лише юридична особа, яка діє на підставі статуту, та яка має відповідну ліцензію. Вказують, що відповідач не є юридичною особою, та не має відповідної ліцензії на право надання освітніх послуг у сфері позашкільної освіти. За інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності відповідача є діяльність спортивних клубів (код КВЕД 93.12). Враховуючи те, що розмір орендної ставки, який застосовується при розрахунку розміру орендної плати за комунальне майно безпосередньо залежить від мети використання об'єкту оренди, а відповідач не є оздоровчим закладом для дітей та молоді, відповідачу було запропоновано усунути безпідставне застосування пільгового розміру орендної ставки, чим припинити завдання позивачу 2 збитків у вигляді упущеної вигоди (в розмірі недоотриманої орендної плати). Відповідний проект додаткової угоди до Договору оренди та додаток № 4 був направлений відповідачу разом із листом позивача 1 від 11.02.2015 № 611/01/01-07. Розглянувши даний проект додаткової угоди відповідач відмовився від її підписання, про що повідомив позивача 1 листом від 26.03.2015 за вхідним № 2132. На підставі ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, позивачами передано спір щодо внесення змін до Договору оренди на вирішення суду.

Заперечуючи проти позову представник відповідача посилався на норми ст. 638 ЦК України, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Вказував, що при укладенні Договору Позивачі та Відповідач досягли згоди з усіх істотних умов договору, у тому числі щодо його предмету, а саме що приміщення використовується Орендарем на правах оренди для розміщення спортивного закладу для школярів та студентів. Додатковою угодою від 23.11.2011 Сторони змінили предмет Договору, та домовились, що орендовані приміщення використовуються під оздоровчий заклад для дітей та молоді. Договір та Додаткова угода від 23.11.2011 підписані уповноваженими представниками сторін, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для їх укладення та діяли правомірно, оскільки зворотне не встановлено ані рішенням суду, ані іншого компетентного органу. Договір та Додаткова угода від 23.11.2011 не є недійсними в силу закону та не визнавались недійсними у судовому порядку. Також представник відповідача посилався на ст. 627 Цивільного кодексу України, якою встановлено принцип свободи договору, згідно якого у відповідності до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За твердженням представника відповідача позовна вимога про зміну предмету договору суперечить положенням ст. 3 ГПК України, а саме принципу свободи договору, оскільки Позивачами фактично заявлено вимогу про зміну судом істотної умови Договору (предмету договору), яка в силу ст. 627 ЦК України може бути визначена та погоджена виключно сторонами Договору. На думку представника відповідача фактично заявлені позовні вимоги є вимогами про укладення нового договору оренди з іншим цільовим використанням орендованого майна, а отже є вимогою про врегулювання розбіжностей при укладенні договору, а в силу ст. 649 ЦК України такий спір у даному випадку не підлягає вирішенню судом.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд погоджується із запереченнями представника відповідача та вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 626-628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Істотні умови договору оренди державного або комунального майна встановлені ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та такими умовами є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Частиною 4 даної статті визначено, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. У відповідності до п. п.10.2, 10.3. укладеного сторонами Договору оренди, умови Договору зберігають силу протягом всього строку його дії та у випадках, коли після його укладання законодавством встановлені правила, що погіршують становище Орендаря. Сторони домовились, що збільшення розміру орендної плати відповідно до п. 3.4. Договору не вважається погіршенням становища Орендаря. Зміни та доповнення до цього Договору можуть мати місце за погодженням сторін, оформляються в письмовій формі і становлять невід'ємну частину цього Договору. Укладений сторонами Договір оренди містить всі істотні умови, які встановлені чинним законодавством для даного виду договорів, а отже Договір оренди вважається укладеним (ст. 180 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що до Договору оренди неодноразово вносились зміни за згодою сторін. Укладеною за згодою сторін Додатковою угодою від 23.11.2011 сторони привели Договір оренди у відповідність до рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя». Пунктом 1 зазначеного рішення органу місцевого самоврядування було встановлено, що при оренді нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя застосовуються ставки орендної плати, які затверджуються Кабінетом Міністрів України для об'єктів права державної власності, за винятком випадків, передбачених п.п.2-4 даного рішення. Ставки орендної плати для об'єктів права державної власності затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» та встановлюються у залежності від використання орендарем майна за тим чи іншим цільовим призначенням. Відповідно до п. 21 Додатку 2 до Методики «Орендні ставки за використання нерухомого державного майна» передбачено таке цільове призначення орендованого державного майна як «розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді» та встановлено для нього орендну ставку у 5 %. Даний вид цільового використання орендованого майна («розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді») було погоджено сторонами як істотну умову Договору оренди шляхом внесення змін до п. 1.2. розділу 1 «Предмет договору». Отже сторони привели умови Договору оренди у відповідність до законодавства, яке продовжує діяти на момент розгляду справи.

Позивачами на підставі ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України передано на вирішення суду спір, пов'язаний із внесенням змін до Договору оренди, які стосуються зміни предмету договору у частині цільового використання орендованого майна, та як наслідок - зміни розміру орендної плати внаслідок застосування іншої річної ставки. Представник позивача 1 вказав, що під час перевірки чинних договорів оренди комунального майна ним було самостійно виявлено помилку, яка полягає у безпідставній зміні мети використання відповідачем орендованих приміщень на «розміщення оздоровчого закладу для дітей та молоді» та просить суд усунути безпідставне, на його думку, визначення цільового використання орендованого майна, шляхом зміни предмету Договору оренди.

Нормами ст. 561 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Укладаючи з відповідачем додаткову угоду від 23.11.2011 до Договору оренди та змінюючи мету використання орендованого майна на «оздоровчий заклад для дітей та молоді» позивачі повинні були усвідомлювати, що відповідач як сторона Договору оренди не є юридичною особою та перевірити наявність у відповідача ліцензії на право надання послуг у сфері позашкільної освіти. Таким чином з боку відповідача відсутнє істотне порушення Договору оренди у розумінні ст. 561 Цивільного кодексу України, яке б давало підстави для зміни договору за рішенням суду на вимогу позивачів. Крім цього спеціальним законом а саме ч. 4 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. За умовами п. 3.4. Договору оренди, обов'язкове внесення змін до договору на вимогу однієї із сторін сторони узгодили лише у частині перерахунку орендної плати у випадку затвердження органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та інших чинних законодавчих актів нових річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна комунальної власності м. Запоріжжя з урахуванням передбаченого цим договором цільового використання об'єкта оренди. Інших підстав для внесення змін на вимогу однієї із сторін укладений позивачами та відповідачем Договір оренди не містить.

Таким чином суд приходить висновку, що за відсутності підстав для зміни Договору оренди на підставі ст. 651 ЦК України, до компетенції суду не належить внесення змін до Договору оренди у частині зміни його предмету за вимогою однієї із сторін, оскільки предмет договору - це істотна умова, яка визначається виключно за згодою сторін договору та з узгодженням якої сторонами пов'язується момент укладення договору. За змістом ст. 6 Господарського кодексу України, до загальних принципів господарювання в Україні належить свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом. Представник відповідача заперечив проти використання орендованих приміщень під спортивний комплекс, вказуючи на відсутність у неї необхідного спортивного інвентаря та фахівців для організації функціонування спортивного комплексу та заперечуючи можливість функціонування у орендованих приміщеннях спортивного комплексу, яким у її розумінні є спеціально збудована будівля чи споруда, які мають у своєму складі плавальний басейн, легкоатлетичний манеж, стадіон, бігові доріжки, спортивні снаряди та тренажерний зал, в той час як орендовані нею приміщення спеціально не обладнані та знаходяться у невеликій прибудові до багатоквартирного житлового будинку. За таких обставин до компетенції суду не належить встановлення для відповідача того чи іншого виду цільового використання орендованого майна (встановлення для відповідача виду підприємницької діяльності), оскільки це суперечить закріпленому у ст. 627 Цивільного кодексу Україні принципу свободи договору та свободі підприємницької діяльності (ст. 6 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У відповідності до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожній особі гарантується право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Нормами зазначеної статті встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. З підстав, наведених у мотивувальній частині рішення, суд дійшов висновку, що позивачами невірно обраний спосіб захисту їх цивільних прав, у зв'язку із чим у позовних вимогах про внесення змін до п. 1.2. розділу 1 «Предмет договору» відмовляється. Оскільки вимоги позивачів щодо внесення змін в п. п. 3.1, 3.3 Договору оренди у частині зміни розміру орендної плати внаслідок застосування іншої річної ставки у 15% та розповсюдження дії цих змін на правовідносини сторін з жовтня 2014 року (з дати пролонгації договору оренди) є похідними від вимоги про внесення змін в п. 1.2 Договору оренди, ці вимоги також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Суддя Т.Г. Алейникова

Повне рішення складено 12.03.2016

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.