Рішення № 56421105, 03.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.03.2016р. Справа №905/2/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 31018149

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд», м.Донецьк, код ЄДРПОУ 24656975

про стягнення 70564,22 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м.Краматорськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд», м.Донецьк про стягнення на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26039300386747/980 в ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482 суми заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі – 69305,43 грн, та на поточний рахунок №26006300386747/980 в ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482 суми пені за активну електроенергію – 1078,52 грн, 3% річних за активну електроенергію – 180,27 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №10029000 від 01.11.2005р. (зі змінами та доповненнями) про постачання електричної енергії, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» утворилась заборгованість в сумі 69305,43 грн (березень-квітень 2014 року) за отриману активну електроенергію, що стало підставою для нарахування пені та 3% річних.

Позивач у судові засідання 11.02.2016р., 03.03.2016р. не з’явився, у клопотанні б/н від 29.02.2016р. розгляд справи просив здійснити без участі власного представника.

Відповідач у судові засідання 11.02.2016р., 03.03.2016р. не з’явився, будь-яких пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За змістом ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.03.2016р. місцезнаходженням відповідача є: 83030, Донецька область, м.Донецьк, вул.Майська, буд.86-А.

З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, 20.01.2016р., 17.02.2016р. на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua), у розділі «Новини та події суду» були розміщені оголошення про дату та час судових засідань у справі №905/2/16, призначених на 11.02.2016р., 03.03.2016р.

Крім того, господарський суд зауважує, що у відповідності до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Статтею 3 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

У ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, з огляду на наведене вище, суд наголошує, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами від 18.01.2016р., 02.02.2016р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що сторони, зокрема, у судове засідання 03.03.2016р. на виклик суду не з’явились, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а відсутність учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Як свідчать матеріали справи, 01.11.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Інвест» (найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі») (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (споживач) було підписано договір №10029000 на постачання електричної енергії.

Згідно із п.1.1 вказаного договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п.9.4 договору №10029000 від 01.11.2005р. останній набирає чинності з 01.11.2005р. за умови підписання сторонами всіх, перелічених у п.9.1 договору додатків і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, суд дійшов висновку, що зобов’язання сторін за вказаною угодою автоматично продовжувались кожний наступний рік та були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Вказані висновки суду також підтверджуються тим, що, зокрема, 01.03.2010р., 25.04.2013р., 03.01.2014р. сторонами вносились зміни в зазначений договір шляхом підписання додаткових угод.

Одночасно, наявності обставин не досягнення згоди по всім суттєвим умовам договору, або не підписання сторонами перелічених у п.9.1 договору додатків сторонами не наведено, а судом не встановлено.

Відповідно до п.2.1.2 договору №10029000 від 01.11.2005р. постачальник електричної енергії зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару.

Як свідчать матеріали справи, у березні-квітні 2014 року постачальник поставив споживачу активної електроенергії на загальну суму 69305,43 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами про покази розрахункових приладів обліку, обсяги та вартість активної електроенергії, а саме:

- за березень 2014 року на суму 38458,55 грн (31043 кВт/год),

- за квітень 2014 року на суму 30846,88 грн (24899 кВт/год).

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором обов’язок по оплаті поставленої електричної енергії у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі» заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу в сумі 69305,43 грн (березень-квітень 2014 року).

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із п.2.2.3 договору №10029000 від 01.11.2005р. споживач зобов’язався, зокрема, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії.

За змістом п.3.2 додатку №2 до договору №10029000 від 01.11.2005р. (в редакції додаткової угоди від 01.03.2010р.) споживач зобов’язаний здійснювати оплату отриманих від постачальника рахунків самостійно, в тому числі, наступним чином: до 04 числа щомісячно сплачувати суму остаточного рахунку за попередній розрахунковий період.

Як вказує позивач, постачальник надав, а споживач прийняв наступні рахунки за спожиту електроенергію:

- від 29.03.2014р. за спожиту у березні 2014 року електроенергію (всього нараховано за звітний розрахунковий період – 38458,55 грн),

- від 29.04.2014р. за спожиту у квітні 2014 року електроенергію (всього нараховано за звітний розрахунковий період – 30846,88 грн).

Як свідчать матеріали справи, вказані рахунки на оплату поставленої активної електроенергії вручені представникам відповідача у відповідності до умов договору №10029000 від 01.11.2005р. Факт отримання рахунків відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований.

За приписами п.1.9 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» якщо у договорі виконання грошового зобов’язання визначається до настання певного терміну, наприклад до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 Цивільного кодексу України), то останнім днем виконання такого зобов’язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі – 31 липня 2014 року).

Відтак, з урахуванням змісту п.3.2 додатку 2 до договору №10029000 від 01.11.2005р., зобов’язання відповідача з оплати електричної енергії мали бути виконані наступним чином:

- за поставкою березня 2014 року на суму 38458,55 грн – 03.04.2014р. включно,

- за поставкою квітня 2014 року на суму 30846,88 грн – 05.05.2014р. включно, з урахуванням того, що останній день строку та наступний за ним день (03.04.2014р., 04.04.2014р.) припадали на вихідні дні (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України).

Проте, за поясненнями позивача, які відповідачем в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.ст.526, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» за одержану електричну енергію не розрахувалось.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов’язання за договором №10029000 від 01.11.2005р. виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості спожитої електричної енергії від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором обов’язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» на користь позивача суми основного боргу у розмірі 69305,43 грн, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.2.1 договору №10029000 від 01.11.2005р. встановлено, що за внесення платежів, передбачених умовами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відтак, позивачем нараховано за період з 05.04.2014р. по 19.05.2014р. та заявлено до стягнення пеню в розмірі 1078,52 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.5.1 постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом з оплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 180,27 грн (період з 05.04.2014р. по 19.05.2014р.)

Здійснивши перевірку розрахунків пені та 3% річних, виконаних позивачем, з урахуванням того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» припустилось помилки при визначенні початку перебігу строку для нарахування пені та 3% річних за зобов’язаннями квітня 2014 року (05.05.2014р. замість вірного 06.05.2014р.), суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими на суми 1062,46 грн пені та 177,74 грн відсотків річних.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з’ясувавши обставини, пов’язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків пені, 3% річних, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у визначеній частині підлягають частковому задоволенню, а саме на суми 1062,46 грн пені та 177,74 грн відсотків річних.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1827 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі», м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд», м.Донецьк про стягнення на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26039300386747/980 в ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482 суми заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі – 69305,43 грн, та на поточний рахунок №26006300386747/980 в ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482 суми пені за активну електроенергію – 1078,52 грн, 3% річних за активну електроенергію – 180,27 грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (83030, Донецька область, м.Донецк, вул.Майська, буд.86-А, код ЄДРПОУ 24656975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8, код ЄДРПОУ 31018149) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26039300386747/980 в ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482 суму заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі – 69305,43 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (83030, Донецька область, м.Донецк, вул.Майська, буд.86-А, код ЄДРПОУ 24656975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, буд.8, код ЄДРПОУ 31018149) на поточний рахунок №26006300386747/980 в ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482 суму пені за активну електроенергію – 1062,46 грн, 3% річних за активну електроенергію – 177,74 грн, а також судовий збір в сумі 1827 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.03.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 09.03.2016р.

Суддя Ю.О.Паляниця