Ухвала суду № 56421058, 10.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

10.03.2016р. Справа № 905/1383/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В., розглянувши скаргу Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» за вх. № 4008/16 від 08.02.2016р.

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до відповідача: Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа»

про стягнення 32 409 237,74 грн.

за участю учасників процесу:

від відповідача (скаржника): ОСОБА_1, за довіреністю № 10/01 від 15.02.2016р.

від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю № 14-182 від 15.07.2014р.

від органу ДВС: ОСОБА_3, за довіреністю від 30.12.2015р. № 20-22/626

В С Т А Н О В И В:

08.02.2016р. за вх. № 4008/16 господарський суд одержав скаргу ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» на дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника, в якій просить суд визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. недійсною та скасувати. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що під час винесення постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. у виконавчому провадженні № 49780544 з примусового виконання наказу по справі № 905/1383/15 державним виконавцем, по перше, неправомірно накладено арешт на рахунки зі спеціальним режимом використання: р/р 26035305418317, р/р 26036304418317, р/р 26037303418317, р/р 26038302418317, р/р 26039301418317, чим порушено ч. 2 ст. 52 та ч. 5 ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження», на р/р 26040193, який є спеціальним розрахунковим рахунком тільки для перерахування коштів для оплати листків непрацездатності з Фонду соціального страхування та який відкритий на виконання ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими похованням», на р/р НОМЕР_1 та р/р 26006301418317, які є рахунками для зарахування коштів місцевого та державного бюджету для оплати за громадські роботи відповідно до трудових договорів; по друге, 16.01.2016р. скаржник направив на адресу ВПВР ДДВС МЮУ копію заяви про надання розстрочки виконання рішення суду у виконавчому провадженні, тобто останній був повідомлений, що скаржник звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, але при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. державний виконавець не врахував, що ухвалою господарського суду Донецької області від 28.01.2016р. скаржнику надано розстрочку виконання рішення суду строком на 24 місяці; по-третє, сума в межах якої накладено арешт у виконавчому провадженні № 49780544, є такою, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки державним виконавцем не враховані здійснені скаржником у добровільному порядку оплати на загальну суму 1 549 667,93 грн., а саме: 15.01.2016р. на суму 69 667,93 грн., 15.01.2016р. на суму 80 000 грн., 16.01.2016р. на суму 300000 грн., 18.01.2016р. на суму 200 000 грн., 19.01.2016р. на суму 200 000 грн., 20.01.2016р. на суму 100 000 грн., 21.01.2016р. на суму 200 000 грн., 22.01.2016р. на суму 200 000 грн., 25.01.2016р. на суму 200 000 грн., про що останній повідомляв ВПВР ДДВС МЮУ листами 63/01 від 19.01.2016р., № 83/01 від 25.01.2016р., № 86/01 від 29.01.2016р., також при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 22.01.2016р. державним виконавцем не враховано надану ухвалою господарського суду Донецької області від 28.01.2016р. розстрочку виконання рішення суду, порушено право скаржника на виконання в самостійному порядку цієї постанови в запропонований строк до семи днів з моменту її винесення та постановою про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. накладено арешт на грошові кошти з врахуванням суми виконавчого збору в розмірі 3051606,75 грн. Також, скаржник посилається, що державним виконавцем порушені вимоги ч. 4 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» щодо строків надіслання постанови про арешт коштів боржника та постанови про стягнення виконавчого збору.

На підтвердження вказаних обставин скаржник надав до суду роздруківки постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. та постанови про стягнення виконавчого збору від 22.01.2016р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, договір банківського рахунку від 24.07.2014р., додаткову угоду № 1 від 08.10.2014р. до договору банківського рахунку від 24.07.2014р., довідки Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10004/0497 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» за вих. № 652 від 29.04.2015р., за вих. № 4674/1 від 28.11.2013р., за вих. № 2816 від 01.12.2014р., довідку відділення ПАТ «Перший Український міжнародний банк» «Регіональний центр в м. Маріуполь» № MPL-52/1139 від 24.12.2014р., листи ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» від 19.01.2016р. № 63/01, від 25.01.2016р. № 83/01, від 29.01.2016р. № 86/01 з доказами їх надсилання ВПВР ДДВС МЮУ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.02.2016р. вказана скарга прийнята до розгляду та її розгляд призначено на 01.03.2016р.

У судовому засіданні 01.03.2016р. представник скаржника надав до суду додаткові письмові пояснення за вх. № 6836/16 від 01.03.2016р., згідно з якими посилається на те, що р/р НОМЕР_1, відкритий в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851 використовується виключно для зарахування коштів Фонду на загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття на фінансування організації громадських робіт відповідно до договорів про організацію громадських робіт та фінансування їх організації, які укладалися протягом 2015р., про що свідчить лист № 297 а/к від 25.09.2015р. Щодо р/р 26040193, відкритого у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, то вказаний рахунок є спеціальним розрахунковим рахунком тільки для перерахування коштів для оплати листків непрацездатності з Фонду соціального страхування та відкритий на виконання ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими похованням», тобто відкриття такого окремого рахунку встановлено законодавством, про що також свідчить лист НБУ № 25-111/2972-22535 від 14.12.2010р. Водночас, на підтвердження мети використання вказаного рахунку свідчить також його клас 2604. Крім того, постановою ДАГС від 14.05.2013р. по справі № 7/430 встановлено, що кошти які перебувають на р/р 26040193 є коштами, які використовуються виключно для перерахування коштів для оплати листків непрацездатності з Фонду соціального страхування. Також представник скаржника надав до суду клопотання про долучення матеріалів до справи за вх. № 6838/16 від 01.03.2016р., а саме: супровідного листа ВПВР ДДВС МЮУ від 14.01.2016р. № 20.1-327/14 з постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2016р., договору банківського рахунку від 27.11.2013р. з додатками до нього, довідки Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10004/0497 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» за вих. № 4674/1 від 28.11.2013р., листа ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» від 25.09.2015р. № 297а/п, договори про організацію громадських робіт та фінансування їх організації № 053315092500006 від 25.09.2015р. та № 053315112500003 від 25.11.2015р., постанову ДАГС від 14.05.2013р. по справі № 7/430, довідки Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10004/0497 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» за вих. № 571 від 17.04.2015р., платіжні доручення № 244 від 15.01.2016р., № 245 від 15.01.2016р. з листом від 16.01.2016р. № 1-Е, № 247 від 16.01.2016р., № 270 від 18.01.2016р., № 28 від 19.01.2016р., № 33 від 20.01.2016р., № 356 від 22.01.2016р., № 44 від 25.01.2016р., лист ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» від 19.01.2016р. № 63/01 з доказами його надсилання ВПВР ДДВС МЮУ.

Представник позивача надав суду письмові пояснення за вх.№ 7049/16 від 01.03.2016р., згідно з якими просить суд відмовити ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» у задоволенні скарги, з посиланням на те, що при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. державний виконавець діяв у спосіб, визначений Законом «Про виконавче провадження» та в межах наданих йому повноважень, несвоєчасне отримання відповідачем спірної постанови не є підставою для скасування арешту. Також позивач посилається на те, що відносно рахунку № 26039301418317 відповідачем не надано належних доказів (договір з банківською установою), які б підтверджували його спеціальний режим використання, не надано аналогічних доказів і відносно рахунків №№ 26040193, НОМЕР_1, 26006301418317 та не наведено норми чинного законодавства, які б забороняли державному виконавцю звертати стягнення на кошти, що містяться на них. При цьому, відповідачем не наведено належних підстав та доказів, які б свідчили про порушення його прав при накладенні арешту на кошти на інших рахунках, з огляду на те, що фактично відповідач заперечує лише проти накладення арешту на кошти, що містяться на восьми рахунках, а просить суд скасувати спірну постанову у повному обсязі. Крім того, позивач зазначає, що чинне законодавство не містить норми щодо необхідності скасування постанов виконавчої служби про накладення арешту на кошти боржника у разі розстрочення виконання рішення суду, яке мало вже місце після винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р., а саме 28.01.2016р., а лише є підставою для врахування відповідної розстрочки при виконанні виконавчою службою рішення суду.

Представником органу ДВС у судовому засіданні 01.03.2016р. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду скарги у звязку з необхідністю надання матеріалів виконавчого провадження та відзиву на скаргу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.03.2016р. розгляд скарги відкладений на 10.03.2016р.

У судовому засіданні 10.03.2016р. представник скаржника надав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: довідки ПАТ «Перший Український ОСОБА_5 банк» за вих. № MPL-52/254 від 22.02.2016р., листа ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» від 04.03.2016р., листа ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» від 05.02.2016р., листа ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» від 23.02.2016р. № 145/01, довідки ПАТ «Перший Український ОСОБА_5 банк» за вих. № MPL-52/333 від 03.03.2016р., журналу вхідної кореспонденції юридичного відділу ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», банківських виписок та додаткових пояснень, згідно з якими скаржник просить суд врахувати при розгляді скарги те, що у постанові про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. серед рахунків, на які накладено арешт зазначені р/р № 26006962486738 та № 2603333, з яких перераховуються на розподільчий рахунок зарплатного проекту кошти на виплату заробітної плати, що підтверджується довідкою ПАТ «ПУМБ» за вих. № MPL-52/333 від 03.03.2016р., з посиланням на те, що через скорочені строки подання скарги в її описовій частині скаржником помилково не було зазначено про них. Накладення арешту на зазначені рахунки призвело до неможливості розпорядження підприємством коштами, з яких здійснюється виплата заробітної плати, що, в свою чергу, порушує права та інтереси працівників ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», передбачені та гарантовані Конституцією України, у звязку з чим скаржник вважає накладення арешту на вказані рахунки протиправним.

Представник позивача у судовому засіданні 10.03.2016р. підтримав позицію, викладену у письмових поясненнях за вх.№ 7049/16 від 01.03.2016р. та просив суд відмовити у задоволенні скарги.

Представник органу ДВС у судовому засіданні 10.03.2016р. надав суду матеріали виконавчого провадження, а також усні пояснення, згідно з якими просив суд відмовити у задоволенні скарги, з посиланням на те, що державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки останнім не надано документальне підтвердження повного виконання рішення у встановлені строки для самостійного виконання рішення. При цьому, при винесенні постанови про арешт коштів боржника державним виконавцем враховані здійснені боржником часткові оплати на загальну суму 449 667,93 грн., про які боржником повідомлено ВПВР ДДВС МУЮ своєчасно, про інші оплати державний виконавець не був обізнаний. Щодо постанови про стягнення виконавчого збору від 22.01.2016р., то остання також винесена у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та при накладенні арешту на кошти боржника правомірно враховано суму виконавчого збору з огляду на ст.ст. 28, 57 вказаного Закону. Щодо наданої господарським судом розстрочки виконання рішення суду, то остання надана 28.01.2016р., тобто вже після винесення постанови про арешт коштів боржника. Також, представник органу ДВС надав пояснення, згідно з якими до повноважень державного виконавця не віднесено зясування призначення рахунків боржника та їх виокремлення при накладенні арешту.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши доводи представників відповідача (скаржника), позивача та органу ДВС, господарський суд дійшов наступних висновків.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.10.2015р. у справі № 905/1383/15 позов ПАТ «НАК «Нафтогаз України» задоволено частково. Стягнуто з ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» 28 361 212,96 грн. інфляційних втрат, 2 534 854,57 грн. трьох відсотків річних, 69 667,93 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

09.11.2015р. на виконання вказаного рішення суду виданий господарським судом відповідний наказ.

13.01.2016р. державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ відкрите провадження з примусового виконання вказаного наказу, про що винесено відповідну постанову ВП № 49780544, в якій боржнику встановлений семиденний строк для самостійного виконання рішення з моменту винесення постанови.

22.01.2016р. державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 3 051 606,75 грн. При цьому, як вбачається зі змісту вказаної постанови, в межах наданого строку для самостійного виконання рішення суду, боржник в добровільному порядку здійснив часткові оплати згідно платіжних доручень №№ 244, 245 від 15.01.2016р. та № 247 від 16.01.2016р. на загальну суму 449667,93 грн., які враховані державним виконавцем при розрахунку розміру виконавчого збору.

22.01.2016р. державним виконавцем ВПВР ДДВС МЮУ винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 33567 674,28 грн. (30 965 735,46 грн. (сума за наказом ГСДО від 09.11.2015р. по справі № 905/1383/15) 449 667,93 грн. (здійснена боржником оплата) + 3 051 606,75 грн. (виконавчий збір)). Згідно з вказаною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках №№:

- 26042001392598 (код валюти рахунку: 980), 26009001392597 (код валюти рахунку: 980) в ПАТ «Універсал Банк», код банку 322001;

-НОМЕР_1 (код валюти рахунку: 980), 26006962486738 (код валюти рахунку: 980), 26040193 (код валюти рахунку: 980), 2603333 (код валюти рахунку: 980) в ПАТ «Перший Український ОСОБА_5», код 334851;

-26006301418317 (код валюти рахунку: 980), 26007300418317 (код валюти рахунку: 980), 26038302418317 (код валюти рахунку: 980), 26037303418317 (код валюти рахунку: 980), 26036304418317 (код валюти рахунку: 980), 26035305418317 (код валюти рахунку: 980), 26039301418317 (код валюти рахунку: 980), 260033011482 (код валюти рахунку: 980), 26030300418317 (код валюти рахунку: 980) в Філії Донецьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код банку 335106;

- 26006445184 (код валюти рахунку: 980) в Публічному акціонерному товаристві «ОСОБА_6 Аваль», код банку 380805;

-26035054001788 (код валюти рахунку: 980), 26001054001198 (код валюти рахунку: 980) в Маріупольській філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»;

-26032012186601 (код валюти рахунку: 980), 26009012186601 в Публічному акціонерному товаристві «Альфа-Банк», код банку 300346, а також на всіх інших рахунках, відкритих в даних фінансових установах (в т.ч. й тих рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в т.ч. шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. (ч.1 ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження».)

Як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. державним виконавцем накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках №№ 26038302418317, 26037303418317, 26036304418317, 26035305418317, 26039301418317, які є рахунками зі спеціальним режимом використання, відкритими на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання», що підтверджується договором банківського рахунку від 24.07.2014р. з додатковою угодою № 1 від 08.10.2014р. до нього та довідкою Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10004/0497 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» за вих. № 652 від 29.04.2015р., договором банківського рахунку від 27.11.2013р. з додатками до нього та довідкою Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10004/0497 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» за вих. № 4674/1 від 28.11.2013р.

Між тим, відповідно до ч. 2 ст. 52 ЗУ «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, повязаних із забезпеченням ядерної безпеки».

У ч. 5 ст. 65 ЗУ «Про виконавче провадження» також встановлено, що не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, зокрема, кошти: що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання» та статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику».

Таким чином, арешт коштів, що містяться на вищевказаних рахунках із спеціальним режимом використання порушує права та охоронювані законом інтереси ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» щодо цільового використання грошових коштів та суперечить приписам вищевказаного законодавства.

Також, постановою про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках №№:

-26006301418317, НОМЕР_1, які призначені для зарахування коштів місцевого та державного бюджету для оплати працівникам за громадські роботи, що підтверджується довідкою Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10004/0497 філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» за вих. № 2816 від 01.12.2014р., листом ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» від 25.09.2015р. № 297 а/к, договорами про організацію громадських робіт та фінансування їх організацій № 053315092500006 від 25.09.2015р. та № 053315112500003 від 25.11.2015р. та банківськими виписками про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1;

- 26006962486738, 2603333, з яких здійснюється виплата заробітної плати робітникам підприємства, що підтверджується довідкою ПАТ «ПУМБ» № MPL-52/333 від 03.03.2016р. та довідкою ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» від 04.03.2016р. за підписом в.о. головного бухгалтера;

- 26040193, який відкритий на виконання ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та який призначений для перерахування коштів для оплати листків непрацездатності з Фонду соціального страхування, що встановлено у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі № 7/430, яка є чинною на момент розгляду даної скарги.

Так, відповідно до ст. 31 «Про зайнятість населення» громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.

Порядок організації громадських та інших робіт тимчасового характеру затверджує Кабінет Міністрів України.

З особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів, строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця.

На осіб, які беруть участь у громадських роботах, поширюються державні соціальні гарантії, передбачені, зокрема, законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.

Фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.

Відповідно до Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру», затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013р. № 175 фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел шляхом їх спрямування, зокрема, на: оплату основної та додаткової заробітної плати осіб, визначеної відповідно до частин першої та другої статті 2 ЗУ «Про оплату праці».

Згідно з ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

У ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. (Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Вищого господарського суду України від 16.04.2014р. у справі № 915/321/13).

Поряд з цим, відповідно до ст. 2 Кодексу законів про працю працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» загальнообовязкове державне соціальне страхування - система прав, обовязків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Згідно з п. 3 ч. 1 до ст. 3 вказаного Закону соціальне страхування здійснюється за принципами державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страховий випадок за соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності це подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сімї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг.

У п. 2 ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застраховані особи мають право на отримання у разі настання страхового випадку матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, передбачених цим Законом.

Отже, держава також гарантує та захищає законом право громадянина на одержання матеріального забезпечення та страхових виплат в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.

Таким чином, накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках, які призначені для оплати за громадські роботи, виплати заробітної плати та для оплати листків непрацездатності суперечить приписам наведеного законодавства та порушує права та інтереси працівників ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа».

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання доводів скаржника правомірними та постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. недійсною в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках: № НОМЕР_1 (код валюти рахунку: 980), № 26006962486738 (код валюти рахунку: 980), № 26040193 (код валюти рахунку: 980), № 2603333 (код валюти рахунку: 980) в Публічному акціонерному товаристві «Перший Український ОСОБА_5», код банку 334851; № 26006301418317 (код валюти рахунку: 980), № 26038302418317 (код валюти рахунку: 980), № 26037303418317 (код валюти рахунку: 980), № 26036304418317 (код валюти рахунку: 980), № 26035305418317 (код валюти рахунку: 980), № 26039301418317 (код валюти рахунку: 980) в Філії Донецьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код банку 335106.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», згідно з якою вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акту органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними, а також розяснення, викладені у п.9.13. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», згідно з якими, за результатами розгляду скарги на дії органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Посилання скаржника на повідомлення ВПВР ДДВС МЮУ про звернення скаржника до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду та на неврахування її при винесенні спірної постанови, як на підстави для визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р., не приймаються судом до уваги з огляду на те, що вирішення питання щодо розстрочки виконання рішення суду здійснюється під час його розгляду у судовому засіданні, за результатами якого виноситься ухвала суду. Більш того, в даному випадку розстрочку виконання рішення суду надано 28.01.2016р., тобто вже після винесення постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р., отже в цій частині вбачається дотримання державним виконавцем вимог ЗУ «Про виконавче провадження» при винесенні спірної постанови.

Посилання скаржника на невідповідність суми в межах якої накладено арешт коштів фактичним обставинам, як на підставу для визнання недійсною постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р., суд не приймає до уваги, оскільки як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. державним виконавцем враховані оплати згідно платіжних доручень №№ 244, 245 від 15.01.2016р. та № 247 від 16.01.2016р. на загальну суму 449 667,93 грн., про здійснення яких останній завчасно повідомив ВПВР ДДВС МЮУ. Про оплати, які здійснені 18.01.2016р., 19.01.2016р., 20.01.2016р., 21.01.2016р., 22.01.2016р., 25.01.2016р. скаржник повідомив ВПВР ДДВС МЮУ лише 25.01.2016р. та 29.01.2016р., про що свідчать листи ККП Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» від 25.01.2016р. № 83/01 та від 29.01.2016р. № 86/01, тобто на момент винесення постанови державний виконавець не був обізнаний про вказані оплати та не мав можливості їх врахувати. Більш того, остання оплата взагалі здійснена скаржником після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Посилання скаржника на те, що до суми в межах якої накладено арешт безпідставно включено суму виконавчого збору з огляду на надану ухвалою господарського суду Донецької області від 28.01.2016р. розстрочку виконання рішення суду та на те, що державним виконавцем порушено право скаржника на виконання в самостійному порядку постанови про стягнення виконавчого збору в запропонований у постанові строк, не приймаються судом до уваги, оскільки, по - перше, розстрочку виконання рішення суду надано 28.01.2016р., тобто після винесення постанов про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника від 22.01.2016р., по-друге, відповідно ч. 3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення, зокрема, з урахуванням виконавчого збору, по третє, зі змісту постанови про стягнення виконавчого збору вбачається, що боржнику було запропоновано в самостійному порядку в строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження виконати наказ ГСДО № 905/1383/15 від 09.11.2015р., а не постанову про стягнення виконавчого збору.

Посилання скаржника на порушення ВПВР ДДВС МЮУ строків надсилання постанови про арешт коштів боржника від 22.01.2016р. також не приймаються судом до уваги з огляду на те, що, по перше, скаржником не доведено, що ВПВР ДДВС МЮУ порушено строки надсилання вказаної постанови, як і не доведено, що скаржник одержав її із запізненням саме з вини ВПВР ДДВС МЮУ, по друге, вказане не впливає на дійсність та законність оскаржуваної постанови та має значення лише для відліку строку на її оскарження.

Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 86,121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» за вх. № 4008/16 від 08.02.2016р. задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.01.2016р. недійсною в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках:

- № НОМЕР_1 (код валюти рахунку: 980), № 26006962486738 (код валюти рахунку: 980), № 26040193 (код валюти рахунку: 980), № 2603333 (код валюти рахунку: 980) в Публічному акціонерному товаристві «Перший Український ОСОБА_5», код банку 334851;

- № 26006301418317 (код валюти рахунку: 980), № 26038302418317 (код валюти рахунку: 980), № 26037303418317 (код валюти рахунку: 980), № 26036304418317 (код валюти рахунку: 980), № 26035305418317 (код валюти рахунку: 980), № 26039301418317 (код валюти рахунку: 980) в Філії Донецьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код банку 335106.

3. В решті скарги відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено у встановленому ГПК України порядку.

Суддя Л.В. Ніколаєва