Рішення № 56420938, 25.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.02.2016 Справа № 905/63/16

Господарський суд Донецької області у складі: судді Овсяннікової О.В.,

при секретарі судового засідання Вороній І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Департаменту міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, Донецька область

до Громадської організації «Асоціація автолюбителів», м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 8 036,57 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

С У Т Ь С П О Р У :

Департамент міського майна Маріупольської міської ради звернувся з позовом до Громадської організації «Асоціація автолюбителів» про стягнення 8 036,57 гривень, з яких: 6 658,35 гривень боргу та 1 378,22 гривень пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди №1282-П від 14.05.2012 відповідач взяв на себе зобов’язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк та належним чином їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість по орендним платежам у розмірі 6 658,35 гривень, що стало підставою для нарахування пені в сумі 1 378,22 гривень.

Відповідач відзиву по справі не надав, його представник у жодне судове засідання не з`явився. Про час і місце проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, тому суд розглядає справу в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд –

В С Т А Н О В И В :

14 трвня 2012 року між сторонами був укладений договір на дострокову оренду нежитлового приміщення №1285-П, що належить до комунальної власності міста Маріуполя.

За умовами п.1.1. укладеного договору на підставі заяви Орендаря (відповідача) від 08.12.2011 року та договору купівлі-продажу свідоцтва на право дострокової оренди №1282-П від 16.01.2012р. Орендодавець (позивач) передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення багатоквартирного будинку Літ.А-5, загальною площею 90,60 кв.м., що складає 4/100 частки, розташоване за адресою: місто Маріуполь, провулок Дніпропетровський, будинок № 15 на земельній ділянці, яка знаходиться у розпорядженні міської ради, а саме: з Літ.А-5, приміщення №8, кімната 12, 18, 19, 20 другий поверх, для використання під громадську приймальню. Нежитлове приміщення дійсно належить територіальній громаді міста Маріуполя згідно свідоцтва на право власності ЯЯЯ №688547, виданого Маріупольською міською радою 05.12.2006 та зареєстрованого у реєстрі прав власності на нерухоме майно – згідно витягу про реєстрацію від 05.12.2006 року, виданого Маріупольським БТІ за реєстраційним № 1701726 та витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Маріупольським БТІ від 17.02.2012 №33205926 під реєстраційним №17012726 (номер запису: 2380 у книзі: 4).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Строк дії договору встановлений у п. 8.1. договору з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації і до 06.02.2022.

Згідно умов п.2.1. договору Орендар вступає у тимчасове платне володіння та користування приміщенням наступає на підставі договору та свідоцтва на право дострокової оренди нежитлових приміщень міської комунальної власності з моменту підписання акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення.

Приписами п.4.2. договору встановлено, що Орендар зобов’язаний прийняти за актом прийому-передачі нежитлове приміщення у 10-денний термін після укладання договору оренди; щомісячно і у повному обсязі вносити Одержувачу орендну плату не пізніше останнього поточного місяця.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

18 червня 2012 року до укладеного договору був складений Акт прийому-передачі нежитлового приміщення №7050, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлове приміщення 90,60 кв.м., розташоване Літ.А-5, приміщення №8, другий поверх, кімната 12, 18, 19, 20 у будинку № 15, провулок Дніпропетровський, міста Маріуполь.

Відповідно до умов п.5 п.п.5.2 договору Орендар за вказане у п.1.1 договору приміщення сплачує орендну плату за базовий місяць у розмірі 504,19 гривень з розрахунку 27,18 гривень за 1 кв.м. та перераховує її на розрахунковий рахунок Одержувача не пізніше останнього дня поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У зв’язку із невиконанням відповідачем умов договору оренди №1282-П від 14.05.2012 у період з червня 2014 по квітень 2015, на думку позивача, за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 6 658,35 гривень.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Вимогами статті 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» законодавець зазначив, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Так, правові відносини, що склалися за період з червня 2014 по квітень 2015 року (нарахування позивачем заборгованості) підпадають під правове регулювання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», строк дії якого фактично встановлений з 14.04.2014.

Таким чином, у господарського суду відсутні підстави для стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 6658,35 гривень за спірний період.

Позивач нараховує пеню у розмірі 1 378,22 гривень за період з 01.08.2014 по 24.06.2015 за зобов’язаннями з орендної плати за період після 14.04.2014 року.

Враховуючи висновки суду про безпідставність вимог в частині стягнення орендної плати, не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення пені.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог не має.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі ст.ст.1, 7 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст.ст. 509, 526, 530, 598, 610, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Департаменту міського майна Маріупольської міської ради у позові до Громадської організації «Асоціація автолюбителів» про стягнення 8 036,57 гривень - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту підписання повного тексту. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 25.02.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 01.03.2016.

Суддя О.В. Овсяннікова