Постанова № 56420331, 14.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2016 року № 826/11030/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції»доМіжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2015 року № 0000184050, визнання протиправним нарахування пені в сумі 41 351,16 грн., визнання протиправними дій щодо складання та направлення податкової вимоги №25-11 від 18.03.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 травня 2015 року № 0000184050, визнання протиправним нарахування пені в сумі 41 351,16 грн., зобов'язання провести коригування в інтегрованій картці особового рахунку позивача в сторону зменшення шляхом зняття пені в сумі 41 351,16 грн., визнання протиправними дій щодо складання та направлення податкової вимоги №25-11 від 18.03.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №494/28-10-40-33558346 від 08.05.2015 року прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.05.2015 року № 0000184050, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 396 570,89 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, оскільки в акті перевірки не було наведено жодних достовірних доказів на підтвердження факту порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік, оскільки позивачем за вказаним грошовим зобов'язанням була здійснена переплата з податку на прибуток у розмірі 3 967 383 грн.

Представник відповідача в судове засідання 08.10.2015 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Подав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи неявку представника відповідача, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка або експерта, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

02.03.2015 року позивачем було подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, з якої вбачається (р. 14) про нарахування позивачем 5 262 544 грн. податку на прибуток за звітний період.

03.03.2015 року позивач звернувся до відповідача з листом вих. №215, в якому просив здійснити перерахування надміру сплачених коштів з рахунку «авансові внески з податку на прибуток» (кбк - 11024000) на рахунок «податок на прибуток приватних підприємств» (кбк- 11020100) у сумі 3 967 383,00 грн.

При чому, матеріали справи свідчать, що наявність сплачених позивачем авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 3 967 383,00 грн. відповідачем не заперечується (лист відповідача №10213/10/28-10/23/26 від 22.04.2015 року).

11.03.2015 року позивач платіжним дорученням №16833 перерахував на користь Державного бюджету України 1 295 161,00 грн. податку на прибуток за 2014 рік.

18.03.2015 року відповідачем було складено податкову вимогу №25-11 на суму податкового боргу у розмірі 3 965 708,93 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно визначеного позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік.

22.04.2015 року відповідач повідомив позивача листом №10213/10/28-10/23/26 про те, що заборгованість зі сплати податку на прибуток за 2014 рік відповідно до поданої податкової декларації погашена у повному обсязі, а податкова вимога від 28.03.2015 року №25-11 вважається відкликаною.

На підставі наказу від 28.04.2015 року № 373, виданого Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податку на прибуток приватних підприємств, а саме суми податкового зобов'язання визначеного в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік, внаслідок якої було складено акт №494/28-10-40-33558346 від 08.05.2015 року, яким встановлено порушення п. 57.1 Податкового кодексу України, а саме: підприємством несвоєчасно сплачено самостійно визначене податкове зобов'язання зазначене у поданій ним податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, із затримкою в 12 календарних днів.

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 21.05.2015 року № 0000184050, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 396 570,89 грн., що становить 10% штрафу від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 46.1. ст.46 Податкового кодексу України нарахування та сплата податкового зобов'язання здійснюється на підставі документа, що подається контролюючому органу у випадках, передбачених Кодексом. Таким документом є декларація, розрахунок.

Відповідно до ст.57 Податкового кодексу України у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Відповідно до пп. 14.1.39. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума грошових коштів, які платник податків зобов'язаний сплатити до відповідного бюджету в якості податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.14.1.156. п.14.1. ст.14 Кодексу податкове зобов'язання - сума грошових коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, сплачує до відповідного бюджету в якості податку або збору на основі, в порядку і терміни, визначені податковим законодавством.

Крім того, згідно пп. 17.1.10. п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з абз.1 п.87.1. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до абз. 3 п.87.1. ст.87 Податкового кодексу України сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, сума зобов'язання ТОВ «Українські аграрні інвестиції» по податку на прибуток склала 5 262 544, 00 грн.

Враховуючи наявну переплату з податку на прибуток, ТОВ «Українські аграрні інвестиції» на підставі п.87.1. ст.87 Податкового кодексу України, було прийнято рішення про зарахування коштів, які сплачені ТОВ «Українські аграрні інвестиції» на рахунок авансових внесків і рахуються як переплата з податку на прибуток в рахунок оплати податку на прибуток за 2014 рік.

Незважаючи на те, що чинним законодавством передбачена можливість сплати грошового зобов'язання за рахунок надміру сплачених сум такого платежу без заяви платника, ТОВ «Українські аграрні інвестиції» додатково повідомило податковий орган про реалізацію такого права, направивши відповідний лист №215 від 03 березня 2015 р.

11 березня 2015 р., тобто в установлені Податковим кодексом України строки, ТОВ «Українські аграрні інвестиції» згідно платіжного доручення №16833 було перераховано до бюджету залишок суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік суму у розмірі 1 295 161,00 грн.

Таким чином ТОВ «Українські аграрні інвестиції» було своєчасно та в повному обсязі виконано зобов'язання по сплаті податку на прибуток за 2014 рік.

З огляду на наведене, підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 р. у розмірі 396 570,89 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 21.05.2015р. №0000184050 немає, як і немає підстав для нарахування пені у розмірі 41 351,16 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 21.05.2015р. №0000184050 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд, виходячи з матеріалів справи, також вважає за необхідне визнати протиправним нарахування відповідачем пені у розмірі 41 351,16 грн. та зобов'язати відповідача провести коригування в інтегрованій картці особового рахунку ТОВ «Українські аграрні інвестиції» в сторону зменшення шляхом скасування пені в сумі 41 351,16 грн.

Крім того, обставини справи свідчать про протиправність дій відповідача щодо складання та направлення податкової вимоги від 18.03.2015 року №25-11 на суму 3 965 708,93 грн., оскільки податковий борг на момент її складання у позивача був відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач довів обставини в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000184050 від 21 травня 2015 р., винесене Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

3. Визнати протиправними дії Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» пені в сумі 41 351,16 грн. по податку на прибуток приватних підприємств.

4. Зобов'язати Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників провести коригування в інтегрованій картці особового рахунку ТОВ «Українські аграрні інвестиції» в сторону зменшення шляхом скасування пені в сумі 41 351,16 грн.

5. Визнати протиправними дії Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо складання та направлення ТОВ «Українські аграрні інвестиції» податкової вимоги від 18.03.2015 р. № 25-11 на суму 3 965 708,93 грн.

6. Судові витрати в розмірі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції» за рахунок асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників.

7. Стягнути з Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників решту суми судового збору у розмірі 4 384,80 грн. до Державного бюджету України.

8. Стягнення решти суми судового збору доручити Державній фіскальній службі України.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук