Ухвала суду № 56420230, 11.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову в роз’ясненні судового рішення

11 березня 2016 року м. Київ № 826/1770/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Київської міської митниці ДФС про роз’яснення судового рішення у справі

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Завод електротехнічного обладнання»

до

1) Київської міської митниці ДФС

2) Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про

визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод електротехнічного обладнання» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міжрегіональної митниці ДФС (надалі – відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві (надалі – відповідач 2), в якій, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2015р. адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод електротехнічного обладнання» від 09.01.2014 № б/н та зобов’язано Київську міжрегіональну митницю Міндоходів скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві про повернення ТОВ «Завод електротехнічного обладнання» надміру сплаченого податку на додану вартість та мита всього в сумі 103143,14 грн., шляхом перерахування даних коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Завод електротехнічного обладнання» (код за ЄДРПОУ 37788607) за реквізитами: р/р № 26009060741433 в філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Київ, МФО 320649.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2015 залишено без змін.

17 лютого 2015 року Київською міською митницею ДФС подано заяву про роз’яснення судового рішення від 12.02.2015, в якій відповідач просить роз'яснити виконання судового рішення від 12.02.2015 в частині, що стосується зобов'язання Київської міжрегіональної митниці Міндоходів скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві про повернення ТОВ «Завод електротехнічного обладнання» надміру сплаченого податку на додану вартість та мита всього в сумі 103143,14 грн., шляхом перерахування даних коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Завод електротехнічного обладнання» (код за ЄДРПОУ 37788607) за реквізитами: р/р № 26009060741433 в філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Київ, МФО 320649.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2016 призначено судове засідання щодо заяву до розгляду на 09.03.2016

В судове засідання, призначене на 09.03.2016 представники сторін, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду заяви, не з’явилися, на підставі чого суд дійшов висновку про подальший розгляд заяви в письмовому провадженні у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не зідйснювалося.

Розглянувши подану заяву, доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Аналізуючи наведену правову норму, суд зазначає, що роз’яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз’яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, визначений ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства роз’ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи, які ведуть до труднощів при їх виконанні, чого в даному випадку не має, оскільки постанова суду викладена доступною, зрозумілою мовою, і не потребує додаткових роз’яснень.

У взаємозв’язку з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно з ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 “Про судове рішення в адміністративній справі” за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

В даному випадку, розглянувши заяву Київської міської митниці ДФС з урахуванням наведених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України та вищезгаданої постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, суд не вбачає підстав для роз’яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року, оскільки остання викладена чітко і зрозуміло.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Київською міською митницею ДФС про роз’яснення постанови суду від 12.02.2015р. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя К.М. Кобилянський