Ухвала суду № 56419644, 11.03.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 736/1455/15-к провадження № 11-кп/795/216/2016 Категорія - ч.2 ст.286 КК України Головуючий у 1 інстанції Корх О. І. Доповідач Карнаух А. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2016 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого судді - Карнауха А.С.,

суддів - Навозекно Л.С., Сердюка О.Г.,

при секретарі - Дудко Т.В.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014270150000460 від 14 грудня 2014 року, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2015 року,

про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого:

який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,

з участю:

прокурора - Батюк І.В.

захисника - ОСОБА_3,

потерпілого - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В поданій апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_1 не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, кваліфікацію своїх дій, просив пом'якшити призначене місцевим судом покарання, застосувавши статтю 75 КК України.

Захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, в апеляційній скарзі, також не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, просив змінити вирок суду першої інстанції та призначити ОСОБА_1 покарання за частино 2 статті 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання на підставі статті 75 КК України. Виключити з мотивувальної частини вироку обставини, які обтяжують покарання тяжкі наслідки, завдані злочином та вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Вироком Корюківського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк

3 роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з

часу взяття його під варту.

Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.

Постановлено стягнути ОСОБА_1 на користь Корюківської ЦРЛ понесені витрати на лікування ОСОБА_6 в розмірі - 1188 грн. 90 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 3143 грн. 88 коп.

Застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід взяття під варту в залі судового засідання до набрання вироком законної сили на строк 60 днів, з подальшим утриманням його в Чернігівському СІЗО УДДУ ПВП у Чернігівській області до набранням вироком законної сили.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що призначене місцевим судом покарання є неправильним внаслідок суворості. Він раніше не судимий, позитивно характеризується, щиро розкаявся у скоєному злочині, частково відшкодував завдані збитки, надавав допомогу потерпілій, що в свою чергу надає можливості суду призначити менш суворе покарання та застосувати статтю 75 КК України.

Захисник, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначив, що місцевим судом не в повному обсязі було взято до уваги обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 Зокрема, судом не було взято до уваги те, що кримінальне правопорушення було вчинено з необережності, дії обвинуваченого свідчать про його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину,оскільки безпосередньо після вчиненого надав потерпілій медичну допомогу, взяв на себе витрати на поховання, чим частково відшкодував спричинену шкоду потерпілим.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_7, не погоджуючись з поданими апеляційними скаргами, в запереченні, просили вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2015 року, щодо ОСОБА_1 залишити без змін, оскільки вирок місцевого суду є законним, обґрунтованим, вмотивованим, призначене покарання відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Прокурор в поданих запереченнях на апеляційні скарги обвинуваченого та захисника також просив залишити вирок суду першої інстанції без змін, внаслідок обґрунтованості призначеного судом покарання.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 13 грудня 2014 року близько 22 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись по ділянці автодороги, яка проходить по вулиці Гарнієра у місті Корюківка, у районі розташування житлового будинку №3, у напрямку центру міста, допустив порушення вимог пунктів:2.3, 2.9, 12.2, 12.3 (з урахуванням визначення термінів «небезпека для руху», «перешкода для руху» 1.10) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 року; п.2.3, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.9, водієві забороняється: підпункт «а»: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; п.12.2, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п. 12.3, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_1 виявились у тім, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 та рухаючись у темну пору доби, в умовах недостатньої видимості по ділянці автодороги, яка проходить по вулиці Гарнієра у місті Корюківка, у районі розташування житлового будинку № 3 у напрямку центру міста, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, яка склалася на проїзній частині дороги, внаслідок чого не зміг постійно контролювати рух транспортного засобу та прийняти заходи для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, будучи зобов'язаним та спроможним виявити небезпеку для руху або перешкоду, у разі її виникнення, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, що призвело до наїзду автомобілем на пішохода ОСОБА_6, яка перебувала на проїзній частині дороги.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та до категорії легких тілесних ушкоджень.

Від отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла в реанімаційному відділенні Корюківської ЦРЛ.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.3 б), 2.9 а), 12.2, 12.3 ПДР України стало причиною виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться у прямому зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які просили пом'якшити призначене місцевим судом покарання та застосувати статтю 75 КК України, потерпілого, який вважав достатньою сатисфакцією залишення вироку суду першої інстанції без змін, прокурора, яка просила виключити з вироку обставину, яка обтяжує покарання - тяжкі наслідки,завдані злочином, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за встановлених під час судового розгляду фактичних обставин, підтверджений дослідженими доказами, котрим суд дав належну оцінку, є обґрунтованим, що в апеляційних скаргах не оспорюється.

За встановлених у кримінальному провадженні фактичних обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за частиною 2 статті 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, кваліфіковано місцевим судом правильно, що також не оспорюється в апеляційних скаргах.

За змістом статті 75 КК України, звільнення особи від відбування призначеного покарання з випробуванням, крім випадків засудження за корупційні злочини, можливе лише у тому випадку, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі не більше п'яти років, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного покарання.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції, у відповідності до вимог статті 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, раніше не судимий, злочин вчинив в стані алкогольного сп'яніння, настання від його дій тяжких наслідків у вигляді смерті потерпілої, обставини, що пом'якшують покарання, думку потерпілих, які наполягали на суровій мірі покарання.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією обвинуваченого та поміщення його до кримінально - виконавчої установи закритого типу за інкриміноване кримінальне правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами.

З огляду на наведене, підстав для застосування положень статті 75 КК України не вбачається.

Відповідно до другого пункту частини 3 статті 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку зазначаються обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Визнаючи, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, тяжкі наслідки, завдані злочином та вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння, суд першої інстанції припустився помилки, оскільки у відповідності до частини 4 статті 67 КК України, будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини Кримінального кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, не може ще раз враховуватися судом при призначенні покарання як така, що його обтяжує.

За таких обставин доводи захисника про недотримання місцевим судом вимог статті 67 КК України заслуговують на увагу, а вищезазначені обставини, що обтяжують покарання підлягають виключенню із мотивувальної частини вироку, що в свою чергу тягне за собою пом'якшення призначеної судом першої інстанції міри покарання.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2015 року, задовольнити частково.

Вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від

25 грудня 2015 року, щодо ОСОБА_1, змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку визнання обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_1 - тяжкі наслідки, завдані злочином та вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за частиною 2 статті 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 3 (три) роки.

В решті вирок Корюківського районного суду Чернігівської області від

25 грудня 2015 року, щодо ОСОБА_1, залишити без змін.

Зарахувати строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 з 25 грудня 2015 року по 11 березня 2016 року в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

А.С. Карнаух О.Г.Сердюк Л.С. Навозенко