Ухвала суду № 56414281, 26.02.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/5052/15 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.

Провадження № 22-ц/783/1027/16 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 54

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Бермеса І.В., Мусіної Т.Г.,

за участі секретаря: Фейір К.О.,

з участю: представника Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" - Райхеля Р.П., позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" - Райхеля Романа Петровича на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", третя особа - виконуючий обов'язки директора Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта"- Ростов Микола Васильович про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної школи, -

ВСТАНОВИЛА:

20 липня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом у якому просив:

визнати незаконним та скасувати накази ЛД УДППЗ «Укрпошта» № 143/к від 10 червня 2015 року «По особовому складу» та № 134 від 10 червня 2015 року «Про порушення в роботі ЦПЗ № 7»;

поновити його на роботі на посаді начальника Центру поштового зв'язку № 7 ЛД УДППЗ «Укрпошта»;

стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 10000 грн. 00 коп. моральної шкоди.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 17 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 143/к від 10 червня 2015 року «По особовому складу».

Визнано незаконним та скасовано пункти 1 та 2 наказу Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 134 від 10 червня 2015 року «Про порушення в роботі ЦПЗ № 7».

Поновлено ОСОБА_3 на роботі на посаді начальника Центру поштового зв'язку № 7 Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з 10 червня 2015 року.

Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22 045 (двадцять дві тисячі сорок п'ять) гривень 10 коп. та провести з цієї суми стягнення податків та обов'язкових зборів, які підлягають стягненню при виплаті заробітної плати.

Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на користь ОСОБА_3 5 000 (п'ять тисяч) 00 коп. моральної шкоди.

Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в дохід держави 270 гривень 45 коп. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" - Райхель Р.П.

В апеляційній скарзі посилається на те, що начальник ЦПЗ№7 Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" не довів до відома підлеглих всі інструктивні листи Львівської дирекції, не забезпечив підлеглими працівниками вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 № 270, не забезпечив антитерористичної захищеності об'єктів та життя і здоров'я працівників УДППЗ "Укрпошта", що проявилось у прийнятті підлеглим працівником муляжу вибухового пристрою у поштовому відправленні.

Враховуючи факт порушення, істотність можливих наслідків, рішення про застосування дисциплінарного стягнення з ОСОБА_3 було законним та обгрунтованим, а саме звільнення було проведене з дотриманням встановленої процедури.

В даному випадку існує причинно-наслідковий зв'язок між вчиненим одноразовим порушенням трудових обов'язків начальником ЦПЗ №7 і шкідливими наслідками, які б могло спричинити це порушення.

Просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" - Райхеля Р.П. на підтримання апеляційної скарги, позивача ОСОБА_3 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Згідно з ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року у пунктах 22 та 27 роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147 (1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

У правових висновках Верховного Суду України, які містяться у постанові від 21.05.2014 року справа № 6-33цс14 зазначено, що вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов'язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов'язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Як вірно установлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 з 02 грудня 2014 року працював на посаді начальника Центру поштового зв'язку № 7 Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта (а.с.9).

Наказом № 143/к від 10 червня 2015 року «По особовому складу» в.о. директора ЛД УДППЗ «Укрпошта» Ростова М.В., ОСОБА_3 було звільнено зі займаної посади за п.1 ст.41 КЗпП України з 10.06.2015 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків (а.с.10).

Передумовою видання відповідачем наказу №143/к від 10 червня 2015 року був наказ №134 від 10 червня 2015 року «Про порушення у роботі ЦПЗ №7».

Із змісту останнього наказу (наказ №134 від 10.06.2015 року) убачається, що Службою безпеки України разом із службою безпеки ЛД УДППЗ «Укрпошта» була проведена перевірка стану антитерористичної захищеності об'єктів поштового зв'язку. Під час проведення перевірки співробітниками СБУ були здані до відправлення в закритому поштовому відправленні муляжі радіокерованих вибухових пристроїв.

Всупереч вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05 березня 2009 року та листів Львівської дирекції від 20 серпня 2014 року №05-22-1651, від 30 квітня 2015 року №20-08-87 та від 18 травня 2015 року №20-08-96 начальник ВПЗ Червоноград-9 Центру поштового зв'язку №7 на прохання відправника прийняла посилку, в якій знаходився муляж вибухового пристрою, в закритому вигляді. Допущене працівником ЦПЗ №7 порушення правил поштового зв'язку свідчить про низьку антитерористичну захищеність об'єктів поштового зв'язку та ставить під потенційну загрозу не тільки самі об'єкти поштового зв'язку, але й життя та здоров'я працівників, які задіяні в прийманні, обробці, пересиланні та доставці поштових відправлень.

Відповідач вважав, що начальник ЦПЗ №7 ОСОБА_3 самоусунувся від виконання покладених на нього обов'язків, не доводив до відома підлеглих йому працівників інструктажів щодо дотримання Правил надання послуг поштового зв'язку, формально відносився до цього, не здійснював належного контролю.

У той же час, начальник ЦПЗ №7 ОСОБА_3 у письмових поясненнях від 09 червня 2015 року, наданих керівництву ЛД УДППЗ «Укрпошта» та в судових засіданнях вказував, що ним було належним чином проінформовано підлеглих працівників про неухильне дотримання листа Львівської дирекції від 20.08.2014р. №05-22-1651, щодо приймання поштових відправлень у відкритому вигляді. Кожен працівник, кого це стосується, має цей лист на робочому місці (а.с.157).

Сама начальник поштового зв'язку Червоноград - 9 Семенович О.В. у своїй пояснювальній записці від 04 червня 2015 року та від 10.06.2015 року вказувала про те, що вона належним чином була ознайомлена з листа Львівської дирекції від 20.08.2014р. №05-22-1651, керівництво ЦПЗ №7 в постійно нагадувало інструктивні документи про дотримання вимог Правил надання поштового зв'язку, а допустила порушення з власної необережності. (а.с.26;155).

В матеріалах справи наявне розпорядження начальника ЦПЗ №7 ОСОБА_3 від 19 травня 2015 року №3, у якому він зобов'язує начальників поштового зв'язку, операторів, які надають послуги зв'язку забезпечити безумовне дотримання вимог нормативних документів щодо приймання поштових відправлень у відкритому вигляді, перевірки вкладень на етапі приймання до пересилання поштових відправлень, приймання до пересилання заборонених предметів (зброя, запчастини до зброї, та інше), своєчасного реагування на залишені без нагляду пакунки та інші речі в операційних залах (а.с.167).

Таким чином, позивач в межах покладених на нього обов'язків вживав необхідні заходи контролю щодо недопущення порушень вимог нормативних документів, які стосуються приймання поштових відправлень у відкритому вигляді.

Відтак, не можна вважати одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків начальником центру поштового зв'язку №7 ОСОБА_3 той випадок, що керівних одного із поштових відділень (а їх більше 80 у Центрі ) із - за особистої недбалості чи необережності прийняла поштове відправлення у закритому виді.

Судова палата у цивільних справах Верховного суду України 18 листопада 2004 року скасовуючи рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 02 березня 2004 року та залишаючи без змін рішення Хмельницького міського суду від 19 грудня 2003 року зазначила, що виходячи зі змісту п.1 ст.41 КЗпП України підставою для звільнення керівника за цією нормою є вчинення ним одноразового грубого порушення трудових обов'язків, а не триваюче, зокрема неналежне керівництво роботою установи, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо.

Тому, якщо в роботі начальника центру поштового зв'язку №7 ОСОБА_3 і були окремі недоліки у керівництві роботи установою, то їх не можна кваліфікувати як вчинення одноразового грубого порушення трудових обов'язків, що тягне за собою звільнення з роботи за п.1 ст.41 КЗпП України.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції обґрунтовано визнав незаконним та скасував:

наказ Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 143/к від 10 червня 2015 року «По особовому складу».

пункти 1 та 2 наказу Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 134 від 10 червня 2015 року «Про порушення в роботі ЦПЗ № 7».

поновив ОСОБА_3 на роботі на посаді начальника Центру поштового зв'язку № 7 Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з 10 червня 2015 року;

стягнув з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22 045 (двадцять дві тисячі сорок п'ять) гривень 10 коп.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Діями відповідача ОСОБА_3 беззаперечно заподіяно моральну шкоду.

Керівника Центру поштового зв'язку притягнуто до дисциплінарної відповідальності по надуманих мотивах, та звільнено з роботи за грубі порушення трудових обов'язків.

Тому суд першої інстанції з урахуванням тяжкості вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках, ступеня зниження престижу, ділової репутації, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості обґрунтовано стягнув з відповідача - на користь ОСОБА_3 - 5000 гривень моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" - Райхеля Романа Петровича - відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Бермес І.В.

Мусіна Т.Г.