Ухвала суду № 56412899, 14.03.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7154/15-ц

Провадження № 2/461/143/16

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

14.03.2016 року Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді: Стрельбицького В.В.,

при секретарі: Думичі Р.М.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Галицького районного суду м.Львова знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Львівського міського управління юстиції, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, треті особи ОСОБА_3, ОСББ «СНІП» про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В порядку забезпечення позову позивач просить забезпечити позов, шляхом внесення обтяження в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно кв.№9 у буд.№16 в м.Львові на вул. Снопківській, а саме заборону на відчуження вказаного майна.

Позивач в судовому засіданні заяву підтримав та просив задоволити.

Всі інші присутні учасники процесу, в судовому засіданні, заяву заперечили з мотивів безпідставності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивачем не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того факту, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Крім того, заявлені позивачем вимоги є немайновими, що свідчить про неспіврозмірність з вимогою про забезпечення позову.

За таких обставин, з врахування вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, так як вважає доводи такої недостатніми та не доведеними належними засобами доказування, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5-ти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Стрельбицький В.В.