Ухвала суду № 56412810, 10.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 333/320/16 Головуючий у 1 інстанції: Фунжий О.А.

№ провадження 22-ц778/1330/16 Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Гончар М.С.,

суддів Стрелець Л.Г.,

Каракуші К.В.,

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2016 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суддя суду першої інстанції виходив з того, що судом розглядалася справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, предмет якого є ідентичним предмету даного позову, у справі за попереднім позовом було винесено рішення Комунарським районним судом від 30 жовтня 2015 року, яке на час постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі оскаржувалось у апеляційному порядку і не набрало законної сили.

Проте з такими висновками судді погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

Позови вважаються тотожними тільки в тому випадку, коли в них одночасно співпадають сторони, підстави і предмет. При визначенні підстав та предмету позову, як елементів його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Як убачається з матеріалів справи, у 2015 р. ОСОБА_3 звернулась в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання квартири особистою власністю, зазначивши, що на придбання квартири АДРЕСА_1 нею були витрачені кошти, отримані після продажу квартири матері, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 в сумі 172 729 грн., які фактично були подаровані їй матір'ю та належали їй особисто, а також їхні з відповідачем ОСОБА_4 спільні кошти в сумі 72 346 грн. нажиті ними в період шлюбу. Частка відповідача у вартості спірної квартири становить 36173 грн., що складає 14,76%, які вона вважала можливим виплатити відповідачу грошовою компенсацією за його частку в спірній квартирі в сумі 36 173 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2015 року поділено спільне майно подружжя - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_6/ АДРЕСА_3 між сторонами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1\2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири за адресою АДРЕСА_5/ АДРЕСА_4. Квартиру залишено у спільній частковій власності подружжя. Припинено право власності на квартиру за вищезазначеною адресою за ОСОБА_3 Вселено ОСОБА_4 в квартиру за адресою АДРЕСА_5/ АДРЕСА_4. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулась в суд із позовом про поділ майна подружжя в якому просила визнати за нею ОСОБА_3 в порядку поділу нерухомого майна подружжя право особистої власності на 7/10 квартири АДРЕСА_7 при цьому позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_4 одразу після укладення з нею шлюбу почав виконувати свої особисті застарілі боргові зобов'язання і тому для придбання вищевказаної квартири він з своїх особистих коштів надав 72346,00 грн., що складає 29,51% від загальної вартості квартири, тобто не більше 3/10 її частини.

Проте суд не звернув уваги на зазначені обґрунтування позову, не врахував посилання на інші підстави й предмет позову, ніж у справі, розглянутій судом 30 жовтня 2015 року, у зв'язку з чим допустив порушення п.3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України .

У відповідності до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2016 року в цій справі скасувати. Питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: