Ухвала суду № 56412801, 09.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 318/2420/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/227/16 Головуючий в 1-й інстанції

Єдиний унікальний №318/2420/15-к ОСОБА_1

Категорія: ст.286 ч.1 КК України Доповідач у 2-й інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Прямілової Н.С.

суддів Імберової Г.П., Мульченка В.В.

при секретарі Дротянко С.Г.

за участю:

прокурора Сєвальнєва О.А.

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080260000989, за апеляційною скаргою заступника прокурора Запорізької області на вирок Кам′янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2015 року (з урахуванням виправлених у ньому описок згідно ухвали від 27.11.2015р.) відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Запорізької області зазначає, що призначаючи обвинуваченому майже мінімальний розмір мінімального покарання та ще й без додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд належним чином не врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який не працює, не відшкодував потерпілому матеріальну шкоду у повному обсязі, внаслідок чого призначив обвинуваченому мяке покарання. Крім того, в порушення вимог закону суд призначив обвинуваченому штраф у грошовій сумі, не визначивши його розмір у певній кількості неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Тому просить вирок в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.286 КК України у виді 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Вироком Кам′янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2015 року (з урахуванням виправлених у ньому описок згідно ухвали від 27.11.2015р.) ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч.1 ст.286 КК України до штрафу у розмірі 5100 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у розмірі 736 грн. 56 коп. за проведення експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу в розмірі 4 500 грн.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

В заяві законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ОСОБА_6 та представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 просять задовольнити апеляційну скаргу прокурора, оскільки вона є обґрунтованою та провести апеляційний розгляд за їх відсутністю.

В судовому засіданні апеляційної інстанції:

прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити;

захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.

Вислухавши доповідача, учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вироку ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні злочину за наступних обставин.

25 липня 2015 року, приблизно о 19 год. 40 хв., водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21113», реєстраційний номер НОМЕР_1, порушуючи вимоги п.п.10.1 та розділу 34 «Дорожня розмітка (горизонтальна розмітка 1.1) Правил дорожнього руху України, здійснював дорожній рух по проїжджій частині пров.Партизанський в с.Дніпровка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, з боку вул.Толбухіна в напрямку вул.Кірова, та наближався до перехрестя з вул.Гагаріна.

В цей же час в зустрічному напрямку по правій смузі руху рухався мотоцикл НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5, з пасажиркою ОСОБА_8

Здійснюючи рух по вищевказаній проїжджій частині, наближаючись до перехрестя з вул.Гагаріна, водій ОСОБА_4, маючи об'єктивну можливість уникнути зіткнення транспортних засобів, шляхом надання переваги в русі водію мотоциклу ОСОБА_5 та дотримання вимог дорожньої розмітки, проте цього не зробив, став здійснювати маневр повороту ліворуч, та допустив зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого був травмований водій мотоциклу.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №205 від 27.08.2015p., потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої треті лівої променевої кістки, а також забій, підшкірна гематома мошонки. Пошкодження у вигляді закритого переламу нижньої треті лівої променевої кістки не були небезпечними для життя, однак потягло тривалий розлад здоров'я (більше 21 дня) та кваліфікуються як середнього ступеня тяжкості та в умовах дорожньо-транспортної пригоди могли утворитися від дії тупих предметів та при ударах як такі що по давності не суперечать строку, вказаному в постанові та в медичній документації.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №428/15 від 14.08.2015р. дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п.п.10.1 та розділу 34. Дорожня розмітка (горизонтальна розмітка 1.1) ПДР. Невідповідність дій водія ОСОБА_4 вимогам п.п.10.1 ПДР знаходиться у причинному зв'язку з подією даної ДТП.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи прокурора про невідповідність призначеного обвинуваченому покарання є необґрунтованими.

Так, відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, виходячи з положень ст.65 КК України, в достатній мірі врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, характеризується позитивно; також суд врахував обставини, що впливають на покарання. Так, з матеріалів провадження вбачається, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.

За таких обставин призначене обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ст. 286 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 5100 грн. без позбавлення права керувати транспортними засобами відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі винного, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, і відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України. Однак вирок у цій частині підлягає зміні, оскільки суд першої інстанції, визначаючи розмір покарання у виді штрафу, не врахував положення Загальної частини цього Кодексу, а саме положення ст.53 КК України, відповідно до яких, розмір штрафу визначається у певній кількості неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Доводи прокурора про те, що суд при призначенні обвинуваченому покарання не врахував ту обставину, що ОСОБА_4 не відшкодував потерпілому матеріальну шкоду є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження потерпілим та його представниками цивільний позов не подавався.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Запорізької області є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області залишити без задоволення.

Вирок Кам′янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 06 жовтня 2015 року (з урахуванням виправлених у ньому описок згідно ухвали від 27.11.2015р.) відносно ОСОБА_4 змінити.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.1 ст.286 КК України до штрафу у розмірі 5100 грн., що становить 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,без позбавлення права керувати транспортними засобами.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_9ОСОБА_10