Ухвала суду № 56411825, 17.02.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

712/16888/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2016 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І. О.,

при секретарі Терпай С.В.,

за участі стягувача ОСОБА_1,

представника боржника ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Закарпатській області про зміну способу виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2015 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Закарпатській області з поданням про зміну способу виконання рішення суду. Свої вимоги обґрунтував тим, що на виконанні у відділі ПВР перебуває виконавче провадження № 49416814 щодо примусового виконання виконавчого листа № 712/16888/12, виданого Ужгородським міськрайонним судом 18.11.2015 року про зобовязання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 22.07.2011 року.

Державним виконавцем 20.11.2015 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.. На адресу відділу боржником скеровано лист від 25.11.2015 року за № 15831/10, в якому зазначає, що стягувачу ОСОБА_1 по виконавчому провадженню проведено нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що складає 5277,33 грн., однак дану суму не виплачено у звязку з відсутністю бюджетного фінансування на ці видатки.

На підставі наведеного, заявник просить суд змінити спосіб виконання даного судового рішення із зобовязанням на стягнення з ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 нарахованого, але не виплаченого підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії, що складає 5277,33 грн. (пять тисяч двісті сімдесят сім гривень тридцять три копійки).

У судове засідання представник заявника не зявився, про час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд подання за його відсутністю.

Стягувач ОСОБА_1 в судове засідання зявився, вимоги подання державного виконавця підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник боржника ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в судовому засіданні заперечила щодо задоволення подання, посилаючись на те, що підставою для зміни способу і порядку виконання рішення є обставини, які роблять його виконання неможливим. В даному випадку рішення не виконується через відсутність коштів, виплата буде здійснена після надходження коштів для фінансування даної категорії виплат. Тому виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних вимог. Крім того зазначила, що державний виконавець, звернувшись з поданням про зміну способу виконання рішення, фактично просить змінити його суть. Тому просила відмовити у задоволенні подання.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши подання та матеріали справи, оцінивши всі зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Із конститутивних ознак норм частини першої статті 263 КАС в поєднанні з адміністративними правовими нормами статей 6, 105, 162 цього Кодексу випливає, що вони гарантують право особи на звернення за захистом їх порушених прав, свобод чи інтересів субєктами владних повноважень і визначають підстави, форми та способи захисту цих прав.

Зокрема, у частині першій статті 6 КАС встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, 02.06.2015 року постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області задоволено частково, зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.12.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 22.07.2011 р., у решті позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 року, постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2015 року залишено без змін.

Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 18.11.2015 року було видано виконавчий лист № 712/16888/12 про зобовязання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 22.07.2011 року.

20.11.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Закарпатській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку цього ж дня надіслано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що боржником ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області виконано рішення суду тільки в частині нарахування доплати до пенсії, що складає 5277,33 грн. Однак, в частині виплати цих коштів рішення суду і по даний час залишається не виконаним, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування, оскільки управління не може самостійно провести виплату нарахованих коштів, які не передбачені державним бюджетом.

У звязку з наведеним, державний виконавець і звернувся до суду відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

З матеріалів справи слідує, що постановою у справі зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами і обрані судом як вид захисту порушених прав позивача, які відповідно суд задовольнив. За таких обставин, заявник просить змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідженням адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Відтак заявник не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраний судом вид захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення, як одного з його заходів, чим фактично просить змінити постанову суду по суті, що в свою чергу не входить до процесуальних повноважень даного суду.

У частині першій статті 263 КАС передбачено право на звернення із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, встановлено коло осіб, які можуть звернутися із такою заявою, та визначено умови такого звернення, зокрема наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Аналізуючи норми частини першої статті 263 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд приходить до висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки, по перше, порушені в поданні питання стосуються суті (змісту) спору, які не були предметом позову й не розглядалися судом, а тому не можуть бути підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення. По друге, обраний спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті. Варто також зазначити, що невиконання ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області судового зобов'язання в частині виплати пенсії через брак коштів на її виплату в розумінні частини першої статті 263 КАС України не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку виконання судового рішення, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини першої статті 263 КАС України, якою передбачено право на звернення із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, була висловлена, зокрема, колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа № 21-475а14).

Таким чином, враховуючи відсутність підстав зміни способу виконання судового рішення, оскільки присуджена пенсія буде виплачена ОСОБА_2 управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_1 після відповідного фінансування з Державного бюджету України, суд приходить до висновку про відмову у задоволення подання Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Закарпатській області.

Керуючись ст. ст. 6, 165, 186, 263 КАС України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Закарпатській області про зміну способу виконання рішення суду відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4