Справа № 242/436/16-ц
Провадження № 2/242/297/16
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2016 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, -
ВСТАНОВИВ :
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом, в якому зазначило, що 11.02.2012 р. о 19.40 годин на перехресті вул..Сігова пр.-т Миру в м.Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «ВАЗ», д.н. НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_1 та «ВАЗ» д.н. 428-025 ЕН під керуванням ОСОБА_2 Постановою Ворошилівського районного суду м.Донецька від 25.04.2012 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ВАЗ» д.н.428-025 ЕН отримав механічні пошкодження, в результаті чого потерпілому було завдано матеріальних збитків на суму 12899,29 грн. Станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не застрахована на Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Керуючись п.36.1 та п.36.2 ст.36 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторним (транспортним) страховим бюро України було прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 На підставі Наказу № 2132 від 16.07.2012 р. Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодувало ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 10749,82 грн. Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) витрати, повязані із здійсненням регламентної виплати потерпілому в розмірі 10749,82 грн.; витрати, понесені на правову допомогу, в розмірі 2000,00 грн.; а також судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 1218,00 грн.
У судове засідання представник позивача не зявився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу в його відсутності.
Відповідач в судове засідання не зявився, про день слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у випадку неявки до судового засідання відповідача, належним чином повідомленого та такого, що не повідомив про причини неявки, суд може прийняти заочне рішення на підставі доказів, що маються в справі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд вважає можливим розглянути справу з постановленням заочного рішення в порядку ст.ст.224-225 ЦПК України.
Судом встановлено, що 11.02.2012 р. о 19.40 годин на перехресті вул..Сігова пр.-т Миру в м.Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «ВАЗ», д.н. НОМЕР_1, який знаходився під керуванням ОСОБА_1 та «ВАЗ» д.н. 428-025 ЕН під керуванням ОСОБА_2 Винуватцем ДТП було визнано ОСОБА_1. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «ВАЗ» д.н.428-025 ЕН отримав механічні пошкодження, в результаті чого потерпілому було завдано матеріальних збитків на суму 12899,29 грн. Станом на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не застрахована на Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На підставі Наказу № 2132 від 16.07.2012 р. Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодувало ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 10749,82 грн. Відповідно до Висновку авто товарознавчого дослідження № 43/12-02 від 23.02.2012 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ВАЗ д/н 428-025 ЕН, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 12899,29 грн. Зазначена шкода відповідачем потерпілому не відшкодована. Керуючись п.36.1 та п.36.2 ст.36 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторним (транспортним) страховим бюро України прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 На підставі Наказу № 2132 від 16.07.2012 р. позивач відшкодував ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 10749,82 грн., що підтверджуються платіжним дорученням № 3255 від 17.07.2012 р.
На підтвердження зазначеного судом досліджені наступні докази:
-Довідка про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.8-9);
-Поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.10);
-Постанова про накладення адміністративного стягнення (а.с.11);
-Заява про виплату страхового відшкодування(а.с.12);
-Копія посвідчення водія (а.с.13);
-Довідка про отримані механічних ушкоджень (а.с.15);
-Звіт про оцінку вартості майнової шкоди (а.с.16-26);
-Розрахунок суми страхового відшкодування (а.с.27);
-Страховий акт (а.с.28);
-Платіжне доручення (а.с.29);
-Вимога (а.с.30).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України №1961-IV від 01.07.2004 р. «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі -Закон № 1961-IV), із змінами, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 2.1 ст.2 Закону № 1961-IV встановлено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Як зазначено в Постанові № 6 від 27.03.1992 р. Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідно до ст..ст.440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обовязок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом,- тільки умислу потерпілого.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що завданням Моторного (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Відповідно до пп.а п.41.1 ст.41 цього Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст.1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно ст.22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.29 Закону, у звязку з пошкодженням транспортного засобу страховиком відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до пп.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п.13.1 ст.13 цього Закону.
Частиною 1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, про що надано належні та допустимі докази підтвердження виплати страхового відшкодування та зворотнього права вимоги, а тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.
В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судових витрат у розмірі 243,60 грн. та 974,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючисьст..ст.213-214, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) витрати, повязані із здійсненням регламентної виплати ОСОБА_2 в розмірі 10749 (десять тисяч сімсот сорок девять) грн. 82 коп.; витрати, понесені на правову допомогу, в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.. 00 коп.; а також судові витрати, повязані зі сплатою судового збору у загальному розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщоапеляційну скаргуне було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подаєтьсяапеляційному судучерезсуд першої інстанції, який ухвалив оскаржуванесудове рішення.
Суддя
Судове рішення № 56411315, Селидівський міський суд Донецької області було прийнято 29.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 242/436/16-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: