Рішення № 56411250, 10.03.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/110/16

Справа № 235/9589/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Задерей А.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

за участю відповідача ОСОБА_3

за участю представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноармійськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору про надання послуг, стягнення завданих збитків, 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов»язання, моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору про надання послуг, стягнення завданих збитків 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов»язання, моральної шкоди.В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 02.09.2015 року він у газеті « Телескоп» знайшов оголошення про надання послуг з риття свердловини для видобування води та домовився як в подальшому з»ясувалось, з відповідачем по справі про виконання ним роботи з цього приводу. 08.09.2015 року до нього за адресою проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1 приїхали відповідач по справі ОСОБА_3 разом з робітником та почали рити свердловину. Не закінчивши свою роботу, він погодився на пропозицію відповідача віддати йому гроші за роботу до моменту її закінчення, оскільки останньому були потрібні гроші на медичні витрати. Віддавши ОСОБА_3 11700 грн. , відповідач не закінчив свою роботу по риттю сировини. У зв»язку з цим він став вимагати повернення йому грошей, на що відповідач відповів відмовою. Просить розірвати договір про надання послуг від 23.09.2015 року, укладений між ним та ОСОБА_3 у зв»язку з істотним порушенням договору ОСОБА_3, стягнути з ОСОБА_3 на його користь завдані збитки у розмірі 11700 грн., три процента річних від простроченої суми у розмірі 36,54 грн. та понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судовому засіданні підтвердив факт виконання ним робіт щодо буріння свердловини у позивача за адресою : с. Новопідгорне, вул. Садова, 20, проте пояснив, що він був лише помічником у ОСОБА_5, з яким позивач домовився виконати роботи саме з цього питання. Розписка, на яку посилається позивач, була складена ним під тиском відібрання у нього машини. В подальшому, після виконання робіт, у зв»язку з відсутністю води, він намагався виправити ситуацію, проте позивач не допустив його до виконання робіт з цього приводу. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що є сусідом позивача по справі та був очевидцем виконання робіт відповідачем по бурінню свердловини у ОСОБА_1 в кінці літа 2015 року. При виконанні вказаних робіт другий чоловік був помічником у ОСОБА_3 Йому відомо, що мало місце неналежне виконання робіт з боку відповідача, оскільки вода із свердловини так і не пішла. Про факт передачі грошей йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що позивач звернувся до нього з проханням допомогти йому привезти воду в момент виконання відповідачем у нього робіт по бурінню свердловини, на що він надав свою згоду. Підтвердив в судовому засіданні наявність конфліктної ситуації, яка виникла між позивачем та відповідачем з приводу неякісного виконання останнім робіт по причини відсутності води. Роботи по бурінню свердловини виконувались відповідачем та ще одним чоловіком по імені Андрій.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив факт виконання відповідачем робіт по бурінню свердловини у його батька, позивача по справі ОСОБА_1. та передачу останнім грошей за виконання робіт. Отримавши гроші, відповідач пояснив, що якщо вона не піде, він напише розписку про повернення грошей. Оскільки після виконання відповідачем робіт по бурінню свердловини вода так і не пішла, а гроші останнім не були повернуті позивачу, ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з позовом.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку і земельної ділянки, що розташовані за адресою : вул. Садова, 20 с. Новопідгороднє Межівського району Донецької області ( а. с. 40-51).

08 вересня 2015 року між позивачем та відповідачем була усна домовленість про надання останнім послуг щодо буріння свердловини за вищезазначеною адресою, на виконання умов якого позивач сплатив кошти відповідачу в розмірі 11700 грн.

Факт виконання робіт щодо буріння свердловини 08.09.2015 року відповідачем ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, зокрема поясненнями самого відповідача, позивача,свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні.

Неякісне виконання відповідачем робіт по бурінню свердловини у позивача доведений поясненнями позивача в судовому засіданні, поясненнями вищеназваних свідків, розпискою та не спростований самим відповідачем.

Твердження відповідача, про наявність перешкод з боку позивача стосовно його недопуску до роботи по усуненню недоліків по бурінню свердловини та неповернення останнім саме за цією причиною, відповідачу боргового документу - розписки, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Навпаки, згідно письмової розписки від 23.09.2015 року відповідач в рахунок монтажу свердловини отримав від позивача гроші в сумі 11700 грн. В разі неналежного виконання робіт з цього приводу до 30.09.2015 року відповідач зобов»язаний повернути позивачу гроші в сумі 11700 грн. ( а. с. 9).

Доказів щодо належного виконання відповідачем робіт по бурінню свердловини останнім в період з 23.09.2015 року по 30.09.2015 року в судовому засіданні не надано.

Відповідно до ст.. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона ( виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами про надання послуг є виконавець і замовник, якими можуть бути фізичні особи.

Вимоги до форми договору про надання послуг встановлені у ст. 639 ЦК і поширюються на всі види договорів, в тому числі і на договір про надання послуг.

Положення цієї глави можуть застосовуватись до всіх договорів щодо надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов»язання.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням виконання умов договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором ( ч. 1 ст. 906 ЦК України).

Позивач просить достроково розірвати договір про надання послуг у зв»язку з неякісним наданням відповідних послуг.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 520 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Відповідно до ст.. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов»язання кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов»язання, повинен повернути його боржникові. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов»язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються главою 63 ЦК України, зокрема ст.. 907 ЦК України, згідно якої договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін.

Так, згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. В ст.. 907 ЦК України вказано, що відмова від договору можлива в порядку і на підставах , встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Зі ст..ст. 907 та 651 ЦК України слідує, що сторони повинні домовитись в договорі про право односторонньої відмови від договору.

В даному випадку, в договорі сторін таке право і його підстави не обумовлено.

Обов»язок відповідача повернути сплачені позивачем гроші в сумі 11700 грн. в разі невиконання відповідачем робіт щодо буріння свердловини до 30.09.2015 року, про що зазначено в розписці, суд розцінює саме як відповідальність за неналежне виконання зобов»язнь, що відповідає вимогам ст.906 ЦК та ст.. 526 ЦК України.

Доводи представника відповідача про незаконність дій з боку позивача щодо буріння свердловини суд до уваги не приймає, оскільки по-перше вказана обставина не впливає на вирішення питання про повернення відповідачем грошей в разі невиконання останнім умов договору, по-друге, буріння свердловини, у тому числі без відповідного дозволу відповідає вимогам ст.. 23 Кодексу України «Про надра» та не є підставою для звільнення боржника від обов»язку виконати грошове зобов»язання. Окрім того, в судовому засіданні відповідачем будь-які зустрічні позовні вимоги про визнання договору про надання послуг недійсним не заявлялись.

Факт передачі позивачем грошей в сумі 11700 грн. відповідачу підтверджений поясненнями позивача в судовому засіданні, матеріалами справи ( а .с. 9,14). Вказану обставину не заперечував і сам відповідач, пояснивши, що взяв гроші на придбання матеріалів, проте вартість вказаних матеріалів, придбаних саме для ОСОБА_1, не доведена відповідачем в судовому засіданні. Грошові кошти в розмірі 11700 грн., були передані відповідачу позивачем саме за виконання робіт по бурінню свердловини, як зазначено в розписці.

Доводи відповідача про складання вказаної розписки під впливом з боку позивача не знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Кримінальне провадження, на яке посилається відповідач в наданих запереченнях ( а. с. 24), порушено за заявою останнім 09.11.2015 року, тобто після спливу строку виконання зобов»язань обумовленого в договорі про надання послуг.

Отже, враховуючи вищезазначені норми права, а також недоведеність позивачем істотності порушення умов договору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання договору.

Разом з тим, враховуючи доведеність неналежного виконання боржником своїх обов»язків по договору про надання послуг, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріального збитку у розмірі 11700 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про відшкодування 3% річних за прострочення виконання грошового зобов»язання, то суд виходить з наступного.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов»язання. Частиною 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст.. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов»язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послгу одна сторона ( виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної бдії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов»язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, договір про надання послуг є складним зобов»язанням, що складається з двох органічно між собою зобов»язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов»язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов»язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов»язаннм і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов»язання.

З огляду на викладене, розмір трьох процентів річних від простроченої суми згідно заявлених вимог складає 11700 х 3%: 365х 38= 36,54 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Згідно з вимогамист. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Укладений між сторонами договір не передбачає відшкодування моральної шкоди у разі порушеннявідповідачемстроків повернення грошових коштів.

Посилання позивача на вимоги ст.. 1166, 1167 ЦК України, застосуванню не підлягають, оскільки вказані норми права поширюються виключно на деліктні правовідносини, а не на ті, що виникають з договорів.

Оскільки у даному випадку відсутні передбачені законом підстави для відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн., суд приходить до висновку про відмову в задволенні позовних вимог в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203,215,651, 906, 907 ЦК України, ст.4,7,14,60,88,215-218 ЦПК Україн, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору про надання послуг, стягнення завданих збитків, 3% річних від простроченої суми за прострочення виконання грошового зобов»язання, моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдані збитки в розмірі 11700 грн. невиконанням договору, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 36,54 грн, понесені судові витрати в розмірі 487,20 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: