Вирок № 56409845, 14.03.2016, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/186/16-к

Номер провадження 1-кп/220/53/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року Великоновосілківський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Чернякової В.С.

прокурора Гладія О.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду кримінальне провадження, внесенедо Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.01.2016 року за № 42016051100000030, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Хухра Охтирського району Сумської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, який має на утриманні сина 2006 р.н., відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого у АДРЕСА_2, слюсаря відділення технічного обслуговування та ремонту групи регламенту та ремонту 2 зенітного ракетного дивізіону військової частини А1964, «солдата»,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 4 ч. 8, ст. 5 ч. 1, ст. 10, 11, ст. 22 ч. 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», затвердженого Верховною Радою України, ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 18 лютого 2015 року Охтирсько-Великописарівським ОМВК Сумської області ОСОБА_2 призваний на військову службу за мобілізацією на особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини польова пошта В3422.

У подальшому, наказом командира військової частини А1964 від 10 березня 2015 року № 47 солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини А1964 і призначено на посаду слюсаря відділення технічного обслуговування та ремонту групи регламенту та ремонту 2 зенітного ракетного дивізіону та поставлено на всі види забезпечення.

У зазначеній військовій частині з 10 березня 2015 року також проходить військову службу на посаді електрозварника відділення технічного обслуговування та ремонту групи регламенту та ремонту 2 зенітного ракетного дивізіону солдат ОСОБА_1.

Згідно наказу керівника сектору «Б» антитерорестичного центру при СБ України від 11 грудня 2015 року №353 солдатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зараховано до складу сил та засобів сектора «Б», які залучаються та беруть безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, солдат ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 13, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІV, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-ХІV (далі Статутів), зобов'язаний, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати протиправних дій, додержуватись правил ввічливості й поведінки військовослужбовців, додержуватись визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виявляти повагу до інших військовослужбовців, бути ввічливим та додержуватися військового етикету, не допустити негідних вчинків та стримувати від них інших військовослужбовців, зобов'язаний утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок, повинен бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Проте, 14 січня 2016 року приблизно о 22 годині 00 хвилин слюсар відділення технічного обслуговування та ремонту групи регламенту та ремонту 2 зенітного ракетного дивізіону військової частини А1964 солдат ОСОБА_2, прийшовши до бліндажу пропускного пункту базового табору 2 зенітного ракетного дивізіону військової частини А1964, розташованого поблизу с. Андріївка Великоновосілківського району Донецької області в 160 метрах від дороги сполученням с. Андріївка - с. Шевченко, розпивав спиртні напої разом із військовослужбовцем вказаної військової частини електрозварником відділення технічного обслуговування та ремонту групи регламенту та ремонту 2 зенітного ракетного дивізіону солдатом ОСОБА_1 та громадянкою ОСОБА_3

Під час вживання спиртних напоїв, 15 січня 2016 року близько 4 години 30 хвилин, ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, розбудив ОСОБА_1, який в цей час спав у бліндажі, і, використовуючи в якості мотиву для своїх подальших дій залишення останнім без нагляду закріпленої за ним зброї, порушуючи статутний порядок взаємовідносин між військовослужбовцями, наніс останньому декілька ударів кулаком правої руки в район голови та тулубу, від яких ОСОБА_1 упав на підлогу бліндажу. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 почав наносити йому удари кулаками обох рук та ногами, взутими у резинові чоботи, в район голови, грудної клітини, а також живота потерпілого, нанісши ОСОБА_1 всього близько 40-45 ударів.

Внаслідок вчинених солдатом ОСОБА_2 дій солдат ОСОБА_1 отримав закриту черепно-мозкову травму, множинні садна та забої обличчя, параорбітальну гематому зліва, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше, як три тижні, закриту травму грудної клітини, закритий перелом 8 та 9 ребер справа, правобічний пневмоторекс, підшкірну емфізему по боковій поверхні грудної клітки справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, з тривалим розладом здоров`я понад три тижні, тупу травму живота, гемоперетоніум, розрив великого сальника, рану тонкої кишки, ділянки десерозування тонкої кишки, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 406 КК України, не визнав та пояснив, що 14 січня 2016 року він прийшов з ОСОБА_4 до спостережного пункту близько 22.30 год. - 23.00 год. ОСОБА_3 вже знаходилась біля бліндажу, де знаходились ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Потім він, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, знаходячись у бліндажі, вживали спиртні напої, в процесі чого вони засинали, потім прокидались і знов вживали спиртні напої. Періодично вони виходили з бліндажу хвилин на 5-10, до туалету та по своїх потребах. На світанку, близько 04.30 год. - 05.00 год., він вийшов на вулицю та побачив ОСОБА_1, який сидів біля бліндажу з ознаками тілесних ушкоджень, його обличчя було у крові, а його автомат знаходився біля куща. Він запитав у ОСОБА_1 хто його побив, проте той не відповів, після чого вони зайшли до бліндажу, ОСОБА_1 ліг спати, а він продовжив вживати спиртні напої. За весь цей час вони вжили близько трьох літрів горілки, при цьому ОСОБА_1 пив менше. Вранці його розбудила ОСОБА_3 і повідомила, що хтось прийшов. Він сказав ОСОБА_6, який заглянув до бліндажу, щоб той без командування не заходив. Коли прийшло командування частини і його покликав начальник штабу ОСОБА_7, він вийшов. Вважає, що потерпілий та свідки його оговорюють, проте пояснити причини цього він не може. Пошкодження тильної сторони рук пояснює тим, що незадовго до того міг ударитись, також міг пошкодити руки на кухні, а кров на руках та взутті - наданням допомоги потерпілому, оскільки він надавав йому салфетки, щоб витерти лице. Під час останнього слова зазначив, що готовий понести покарання, не пов'язане з позбавленням волі, та відшкодувати потерпілому витрати, понесені ним у зв'язку з лікуванням.

Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив, що 14 січня 2016 року він і ОСОБА_5 заступили до добового наряду. Коли він відпочивав, близько 22.00 год. до бліндажу зайшов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і запропонували йому вжити алкогольних напоїв, на що він погодився, випив близько 300 грам і ліг спати. Після цього його розбудив ОСОБА_2 і почав бити, кричав, що він залишив автомат без нагляду. ОСОБА_2 наносив удари кулаками по голові та в живіт. Кількість нанесених ударів він не пам'ятає, оскільки після декількох ударів втратив свідомість. У свідомість прийшов лише в лікарні, де йому було поставлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закритий перелом 8 та 9 ребра з правого боку, правобічний пневмоторакс, підшкірна емфізема по боковій поверхні грудної клітки справа, тупа травма живота. За весь цей час ОСОБА_2 перед ним не вибачився, матеріально не допомагав.

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що приблизно у середині грудня 2015 року вона, перебуваючи у поштовому відділенні «Нова пошта», яке знаходиться у смт. Курахове, познайомилась з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 У ході знайомства вони обмінялись номерами мобільних телефонів і вподальшому неодноразово спілкувались. 14 січня 2016 року близько 23.30 год. вона приїхала до місця розташування військової частини у с. Андріївка, де проходили військову службу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Там зустрілась з ОСОБА_2 і з ним направилась у бліндаж, де вже знаходився ОСОБА_1 Надалі, вони утрьох вживали алкогольні напої, близько 2 літрів самогону, та спілкувались. Близько 04.00 год. - 05.00 год. ранку ОСОБА_2 вийшов з бліндажу та повернувшись через декілька хвилин, почав кричати на ОСОБА_1, запитуючи, чому той залишив свій автомат, після чого став наносити ОСОБА_1 удари ногами та руками. Від ударів той упав на підлогу, він не чинив опору, а лише закривав голову руками. Вона намагалась заспокоїти ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_1 був весь у крові, але вийти з бліндажу боялась. У подальшому, ОСОБА_2 декілька разів зупинявся, щоб випити самогону, після чого продовжував наносити ОСОБА_1 удари як руками, так і ногами в область голови та тулубу. Загалом ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 40-45 ударів. Через деякий час ОСОБА_2 трохи заспокоївся та припинив бити ОСОБА_1 Вранці до бліндажу заглянув незнайомий їй військовослужбовець, тоді ОСОБА_2 взяв в руки автомат, зняв його із запобіжника, і крикнув, щоб він вийшов з бліндажу та більше не заходив. Через деякий час ОСОБА_2 вийшов з бліндажу, після чого в бліндаж зайшли військовослужбовці та забрали ОСОБА_8, який лежав на підлозі.

- показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_6, який пояснив, що вранці 15 січня 2016 року він та ОСОБА_9 заступили на чергування. Коли вони прийшли, на спостережному посту нікого не було. Коли він зайшов у бліндаж, побачив, що на полу вся в крові лежить людина. Оскільки було темно, він не бачив хто лежав на підлозі, тому ввімкнув ліхтарик. В цей час ОСОБА_2 сказав йому вийти, інакше застрелить. Він вийшов і відправив солдата ОСОБА_9 повідомити про ситуацію командування частини. Коли прийшли офіцери, майор ОСОБА_7 поговорив з ОСОБА_2 і той вийшов на поверхню. В цей час він і капітан ОСОБА_10 зайшли до бліндажу і винесли на вулицю ОСОБА_1, який був без свідомості. Коли ОСОБА_2 вийшов з бліндажу, він побачив, що той був у стані алкогольного сп'яніння, його руки і взуття були окривавлені. Також він помітив, що кістки пальців були збиті. Коли у ОСОБА_2 запитали, що сталося, сказав, що це він побив ОСОБА_1

- показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_9, який пояснив, що 15.01.2016 р. він та ОСОБА_6 заступили на чергування. Коли ОСОБА_6 зайшов в бліндаж, він почув звідти нецензурну лайку з проханням покинути бліндаж, а потім ОСОБА_6 вийшов та повідомив, що ОСОБА_2 погрожував йому автоматом, а на полу в бліндажі лежить ОСОБА_1 весь в крові. Він побіг до штабу та повідомив капітана ОСОБА_10 про те, що сталося. Після цього він разом з командуванням дивізіону прибули на пост. Майор ОСОБА_7 віддав ОСОБА_2 наказ вийти, той вийшов, після чого з бліндажу винесли ОСОБА_1, який був весь у крові, на голові була рана, з рота капала кров. У ОСОБА_2 ознак побиття не було, взуття було в крові, сам він був у стані алкогольного сп'яніння.

- показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_5, який пояснив, що 14.01.2016 р. він та ОСОБА_1 заступили на чергування на спостережний пост. Вони домовились, що він чергуватиме з 23.00 год. до 04.00 год. ранку, а ОСОБА_1 - з 04.00 год. до 09.00 год. ранку. Близько 22.00 год. до них прийшов ОСОБА_2, який пішов до бліндажу, де в той час відпочивав ОСОБА_1 Час ід часу він до них заходив, ніяких сварок між ними не було. Близько 03.30 год. ранку він розбудив ОСОБА_1, той заступив на чергування, і він пішов до розташування табору. Що сталося в період між 04.00 год. та 09.00 год. ранку, йому не відомо. Вранці він побачив побитого ОСОБА_1, який сидів навприсядки і був весь у крові, рядом стояв ОСОБА_2

- показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_7, який пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є його підлеглими. 15.01.2016 р. близько 9.15 год. ранку до бліндажу, де він проживає, зайшов капітан ОСОБА_10, та попросив пройти з ним, оскільки зі слів нового наряду, в бліндажу знаходиться рядовий ОСОБА_2 з автоматом, нікого туди не впускає, а поруч лежить чиєсь тіло. Коли вони прийшли до бліндажу, він покликав ОСОБА_2 і той вийшов, руки з тильної сторони і взуття у нього були в крові, сам він знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Після цього капітан ОСОБА_10 виніс ОСОБА_1 на поверхню. Той був весь у крові. Коли вони запитали, що з ним, ОСОБА_2 сказав, що той вже прийшов побитим в бліндаж. Потім ОСОБА_2 сказав, що коли прийшов, ОСОБА_1 вже лежав такий в бліндажі. Разом з ними була ОСОБА_3, яка повідомила, що ОСОБА_1 побив ОСОБА_2 через те, що той залишив автомат на вулиці. ОСОБА_2 зізнався, що це зробив він, але сказав, що вирішить це. Після цього вони терміново госпіталізували ОСОБА_1

- показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_10, який пояснив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є його підлеглими. 15.01.2016 р. о 09.00 год. ранку прийшов рядовий ОСОБА_9 і повідомив, що ОСОБА_2 погрожує старшому сержанту ОСОБА_6 зброєю і хтось лежить в бліндажі на полу. Він звернувся за допомогою до майора ОСОБА_7, з ними пішов капітан ОСОБА_11 Коли вони прийшли до бліндажу, начальник штабу ОСОБА_7 покликав ОСОБА_2 і коли той вийшов, він і ОСОБА_6 зайшли до бліндажу, побачили ОСОБА_1, перевірили його пульс і винесли на вулицю. Також зазначив, що у ОСОБА_2, який був у стані алкогольного сп'яніння, взуття було в крові і він пояснив їм, що знайшов ОСОБА_1 вже побитого і приніс його до бліндажу. Вони перевірили територію, намагаючись знайти сліди крові, однак жодних слідів не знайшли, хоча на вулиці був мороз і лежав сніг, і сліди повинні були залишитись, оскільки коли вони виносили з бліндажу ОСОБА_1, з нього капала кров. Потім ОСОБА_2 зізнався, що це він побив ОСОБА_1

- аналогічними показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_11

- показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_4, який пояснив, що 14 січня 2016 року, він прийшов на пост забрати особисті речі. Там він зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 більше нікого не бачив. До бліндажу не спускався.

- висновком судово-медичної експертизи № 20 від 25.01.2016 р., відповідно до якого виявлені у ОСОБА_1 при зверненні в медичний заклад закрита черепно-мозкова травма, множинні садна та забої обличчя, параорбітальна гематома зліва, струс головного мозку, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше, як три тижні; закрита травма грудної клітини, закритий перелом 8 та 9 ребер справа, правобічний пневмоторекс, підшкірна емфізема по боковій поверхні грудної клітки справа, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, з тривалим розладом здоров`я понад три тижні; тупа травма живота, гемоперетоніум, розрив великого сальника, рана тонкої кишки, ділянки десерозування тонкої кишки, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння. Усі вищезазначені тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, можливо у вказаний строк та при вказаних в постанові про призначення експертизи обставинах (а.с. 203-204).

- висновком судово-медичної експертизи № 23 від 28.01.2016 р., відповідно до якого виявлені при судово-медичному обстеженні ОСОБА_2 гематоми 2-го пальця правої кисті утворилися від травматичної дії тупих твердих предметів, можливо у вказаний строк та при вказаних обставинах потерпілим, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виявлені при зверненні в медичний заклад садни тильної поверхні обох кистей, променево-зап'ясткових суглобів утворилися від ковзаючої дії тупих предметів, за 2-3 дні до звернення за медичною допомогою в лікарню, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Яких-небудь інших тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 не виявлено. Не виключено, що виявлені вищезазначені тілесні ушкодження у ОСОБА_2 могли утворитися внаслідок ударів його руками, зажатими у кулаки, по тупим предметам (а.с. 205-206).

- даними, отриманими в ході огляду місця події, відображеного у протоколі огляду місця події та фото таблиці до нього (а.с. 118-124).

Оцінюючи у сукупності всі зібрані та досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає встановленою вину ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 406 КК України.

Суд знаходить непереконливими і такими, що викликають сумнів в їх правдивості, показання обвинуваченого ОСОБА_2 в тій частині, що він не наносив ОСОБА_1 побоїв і знайшов його вже з ознаками тілесних ушкоджень, оскільки вони не тільки нічим не підтверджені, але і спростовуються сукупністю зазначених вище доказів. Невизнання ОСОБА_2 своєї вини суд розцінює як спосіб захисту та бажання уникнути відповідальності.

Оцінивши зазначені вище докази у їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 406 КК України, доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.3 ст. 406 КК України як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим ОСОБА_2 злочину, який відноситься до категорії тяжких, його суспільну небезпечність, а також поведінку обвинуваченого під час та після скоєння злочину, який, заподіявши численні тілесні ушкодження потерпілому, які були небезпечними для життя в момент заподіяння, не вжив заходів щодо надання медичної допомоги останньому. Більш того, забороняючи наближатись до потерпілого та погрожуючи зброєю, перешкоджав у наданні такої допомоги іншими військовослужбовцями. Суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризується вкрай негативно, зловживає спиртними напоями, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, розлучений, має дитину 2006 р.н., на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено. Оцінюючи поведінку обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку про відсутність його щирого каяття у скоєному.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи із загальних принципів призначення покарання, приймаючи до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням обставин справи і даних про особу обвинуваченого, враховуючи відсутність пом'якшуючих покарання обставин та наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд вважає, що таке покарання буде відповідати вчиненому обвинуваченим, достатнім та необхідним для його виправлення і попередження нових злочинів.

Цивільного позову не заявлено.

Речові докази та витрати на залучення експерта відсутні.

Ухвалою суду від 10.02.2016 року ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 27560 грн., яка обвинуваченим внесена не була.

Враховуючи призначення ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі, з метою забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили суд вважає необхідним змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою в СІ-7 м.Маріуполя.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 406 КК України, та призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Змінити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою в СІ-7 м. Маріуполя до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, взявши його під варту в залі суду негайно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 14.03.2016 року, зарахувавши строк перебування під вартою в строк покарання відповідно до ч.5 ст. 72 КК України.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.М. Якішина