Вирок № 56409019, 11.03.2016, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/158/16-к

Провадження № 1-кп/147/34/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2016 року смт. Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Савченко С.М.,

при секретарі Подолян Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Тростянець кримінальне провадження №1-кп/147/34/16, внесене 11.01.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020300000007 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

15.12.2014 року Тростянецьким районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, згідно ст. 89 КК України судимість не знята та не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора Ганай І.М., потерпілої ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_4, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 01.01.2016 року близько 17 год. 00 хв., знаходячись в житловому будинку ОСОБА_5, що за адресою АДРЕСА_2, з метою вчинення крадіжки чужого майна повторно з корисливих мотивів шляхом вільного доступу таємно, скориставшись відсутністю господаря та інших осіб, вчинив крадіжку фотоапарата марки «Кodak EasyShare C142» сірого кольору, вартістю 611 грн. 10 коп., який належить ОСОБА_2

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за за ч. 2 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 і обвинувачений ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 471 КПК України, просять затвердити укладену ними 23.02.2016 року угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпіла ОСОБА_2 з однієї сторони та обвинувачений ОСОБА_1 з іншої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. Обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину, щиро розкаявся і згідний понести покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Потерпіла цивільний позов не заявляла, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинений злочин, а саме, у виді двох років позбавлення волі. Також отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені потерпілій та обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, а тому просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпіла в судовому засіданні, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений і захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду з потерпілою затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в обсязі обвинувачення і дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілою угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпіла цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання у виді 2 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 вчинив даний злочин в період іспитового строку, будучи засудженим до покарання у виді позбавлення волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за сукупністю вироків, суд враховує, що обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання відсутні, характеризується за місцем проживання негативно, вчинив злочин, будучи засудженим до позбавлення волі, тому вважає його виправлення можливе тільки із застосуванням покарання у виді позбавлення волі, з частковим приєднанням невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Процесуальні витрати на залучення експертів складають 306 грн. 90 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 471, 474 та 475 КПК України, -

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 23.02.2016 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 про примирення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 23.02.2016 року покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 15.12.2014 року і остаточно призначити йому покарання чотири роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, при виконанні вироку згідно протоколу про затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 306 грн. 90 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: