Рішення № 56407437, 14.03.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4139/15-ц

Номер провадження 2/623/51/2016

РІШЕННЯ

іменем України

11 березня 2016 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бутенка В.М.

при секретарі судового засідання Костенко В.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

за участю: представника позивача прокурора Дудник В.В.

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом в.о. Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області, ОСОБА_2, третя особа: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Харківській області, визнання недійсними договорів оренди землі та повернення земельних ділянок, -

в с т а н о в и в:

31 серпня 2015 року в.о. Ізюмський міжрайонний прокурор Харківської області (далі прокурор) звернувся до суду з указаним вище позовом в інтересах держави, посилаючись на те, що вивченням інформацій, наданих управлінням Держземагентства в Ізюмському районі від 13.08.2015 №4347, від 19.08.2015 №4433 та від 21.08.2015 №4483 встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 10.11.2014 №2973-СГ ОСОБА_2 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), загальною площею 241,8592 га, а саме:

- земельну ділянку площею 82,8156 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0202;

- земельну ділянку площею 14,1763 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0201;

- земельну ділянку площею 28,0985 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0198;

- земельну ділянку площею 26,9199 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0203;

- земельну ділянку площею 53,5657 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0204;

- земельну ділянку площею 36,2832 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0200.

Зазначені земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів Бражківської сільської ради.

У подальшому, а саме 19.12.2014 року між відповідачами укладено договір орендних земельних ділянок, який 27.02.2015 року зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції.

Крім того встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 23.12.2014 №3618-СГ ОСОБА_2 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), загальною площею 45,2955 га, а саме:

- земельну ділянку площею 26,3839 га із кадастровим номером 6322882500:03:000:0229;

- земельну ділянку площею 18,9116 га із кадастровим номером 6322882500:02:000:0322.

Зазначені земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів Довгеньківської сільської ради.

У подальшому, а саме 19.01.2015 року між відповідачами укладено договір оренди цих земельних ділянок, який 06.03.2015 року зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції.

Крім того встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 29.01.2015 №157-СГ ОСОБА_2 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), загальною площею 53,3474 га, а саме:

- земельну ділянку площею 42,0342 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0208;

- земельну ділянку площею 11,3132 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0209.

Зазначені земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів Бражківської сільської ради.

У подальшому, а саме 06.02.2015 року між відповідачами укладено договір оренди цих земельних ділянок, який 06.03.2015 року зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції.

Крім того встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20.05.2015 №1439-СГ ОСОБА_2 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), площею 17,7946 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0279, що розташована за межами населених пунктів на території Камянської сільської ради.

У подальшому, а саме 17.06.2015 року між відповідачами укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який 19.06.2015 року зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції.

Крім того встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20.05.2015 №1440-СГ ОСОБА_2 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), площею 18,4660 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0276, що розташована за межами населених пунктів на території Камянської сільської ради.

У подальшому, а саме 17.06.2015 року між відповідачами укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який 19.06.2015 року зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції.

Крім того встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20.05.2015 №1441-СГ ОСОБА_2 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), площею 12,2025 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0282, що розташована за межами населених пунктів на території Камянської сільської ради.

У подальшому, а саме 17.06.2015 року між відповідачами укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який 19.06.2015 року зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції.

Крім того встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20.05.2015 №1442-СГ ОСОБА_2 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), площею 3,3740 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0281, що розташована за межами населених пунктів на території Камянської сільської ради.

У подальшому, а саме 17.06.2015 року між відповідачами укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який 19.06.2015 року зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції.

Крім того встановлено, що наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20.05.2015 №1443-СГ ОСОБА_2 надано в оренду для ведення фермерського господарства земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), площею 7,6627 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0280, що розташована за межами населених пунктів на території Камянської сільської ради.

У подальшому, а саме 17.06.2015 року між відповідачами укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, який 19.06.2015 року зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції.

Позовні вимоги прокурор мотивує тим, що земельні ділянки, які надані ОСОБА_2 в оренду на підставі наказів Головного управління Держземагентства у Харківській області від 10.11.2014 №2973-СГ, від 23.12.2014 №3618-СГ, від 29.01.2015 №157-СГ, від 20.05.2015 №1439-СГ, від 20.05.2015 №1440-СГ, від 20.05.2015 №1441-СГ, від 20.05.2015 №1442-СГ, від 20.05.2015 №1443-СГ, розташовані на території різних сільських рад, знаходяться на різних полях і не межують одна з одною, тобто не являються єдиним масивом, що підтверджується інформацією Управління Держземагентства в Ізюмському районі від 19.08.2015 №4433 та актами встановлення та погодження меж вказаних земельних ділянок, які є додатками до вищезазначених договорів оренди землі.

Вважає, що оскаржувані накази Головного управління Держземагентства у Харківській області від 10.11.2014 №2973-СГ, від 23.12.2014 №3618-СГ, від 29.01.2015 №157-СГ, від 20.05.2015 №1439-СГ, від 20.05.2015 №1440-СГ, від 20.05.2015 №1441-СГ, від 20.05.2015 №1442-СГ, від 20.05.2015 №1443-СГ суперечать вимогам земельного законодавства щодо порядку набуття права оренди на земельні ділянки з метою ведення фермерського господарства, оскільки прийнятий без врахування вимог ч.ч.1,7 ст. 7 ОСОБА_4 України «Про фермерське господарство», тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а укладені на підставі них договори оренди землі недійсними.

Разом з тим, згідно з інформацією Управління Держземагентства в Ізюмському районі від 21.08.2015 №4483 технічна документація з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок не надходила, у звязку з чим відповідні відомості у Державному земельному кадастрі відсутні.

Договір оренди земельної ділянки, в якому розмір орендної плати визначено за відсутності нормативної грошової оцінки, підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Таким чином, не дотримання органами державної влади встановленого законом порядку передачі в оренду відповідачу ОСОБА_2 земельних ділянок державної власності безпосередньо зачіпає інтереси держави, а відтак є підставою для втручання в ситуацію органів прокуратури.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор просив суд:

1. Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Харківській області від 10.11.2014 №2973-СГ, від 23.12.2014 №3618-СГ, від 29.01.2015 №157-СГ, від 20.05.2015 №1439-СГ, від 20.05.2015 №1440-СГ, від 20.05.2015 №1441-СГ, від 20.05.2015 №1442-СГ, від 20.05.2015 №1443-СГ про надання ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (ріллі), які розташовані за межами населених пунктів на території Бражківської, Довгеньківської та Камянської сільських рад.

2. Визнати недійсними:

- договір оренди землі від 19.12.2014, укладений між ОСОБА_5 управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 щодо земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), загальною площею 241,8592 га, а саме: земельну ділянку площею 82,8156 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0202; земельну ділянку площею 14,1763 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0201; земельну ділянку площею 28,0985 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0198; земельну ділянку площею 26,9199 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0203; земельну ділянку площею 53,5657 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0204; земельну ділянку площею 36,2832 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0200.

- договір оренди землі від 19.01.2015, укладений між ОСОБА_5 управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 щодо земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), загальною площею 45,2955 га, а саме: земельну ділянку площею 26,3839 га із кадастровим номером 6322882500:03:000:0229; земельну ділянку площею 18,9116 га із кадастровим номером 6322882500:02:000:0322.

- договір оренди землі від 06.02.2015, укладений між ОСОБА_5 управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 щодо земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), загальною площею 53,3474 га, а саме: земельну ділянку площею 42,0342 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0208; земельну ділянку площею 11,3132 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0209.

- договір оренди землі від 17.06.2015, укладений між ОСОБА_5 управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), площею 17,7946 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0279.

- договір оренди землі від 17.06.2015, укладений між ОСОБА_5 управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), площею 18,4660 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0276.

- договір оренди землі від 17.06.2015, укладений між ОСОБА_5 управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), площею 12,2025 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0282.

- договір оренди землі від 17.06.2015, укладений між ОСОБА_5 управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), площею 3,3740 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0281.

- договір оренди землі від 17.06.2015, укладений між ОСОБА_5 управлінням Держземагентства у Харківській області та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення (ріллю), площею 7,6627 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0280.

3. Зобовязати ОСОБА_2 повернути державі вищезазначені земельні ділянки.

4. Судові витрати покласти на відповідачів.

(т.1 а.с. 2-11)

Прокурор, що забезпечує участь у справі в судовому засіданні ОСОБА_6, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні як у судовому засіданні, так і у наданих поясненнях до позову (т.2 а.с. 10-12).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, у судове засідання не прибув, про час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяви про розгляд справи без участі представника 3 особи (т.2 а.с. 28-29, 40, 57).

Відповідач ОСОБА_5 управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області позовні вимоги не визнав, представник відповідача ОСОБА_7 надав суду заперечення на позов, просить суд у задоволенні позову прокурора відмовити в повному обсязі, розгляд справи проводити без участі представника відповідача з урахуванням заперечення на позов (т.1 а.с. 125-126, т.2 а.с. 2-3, 8-9, 31-32, 33, 42, 44, 51, 56, 70).

В обґрунтуванні заперечень на позов відповідач ОСОБА_5 управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області в особі представника зазначив, що дійсно наказами Головного управління Держземагентства у Харківській області №2973-СГ від 10.11.2014, №3618-СГ від 23.12.2014, №157-СГ від 29.01.2015, №1439-СГ від 20.05.2015, №1440-СГ від 20.05.2015, №1441-СГ від 20.05.2015, №1442-СГ від 20.05.2015, №1443-СГ від 20.05.2015 було надано в оренду ОСОБА_2 земельних ділянок, розташованих на території Бражківської, Довгеньківської та Камянської сільських рад. Водночас слід зауважити, що вказані накази Головного управління є актами індивідуальної дії стосовно конкретної особи та вичерпують свою дію у звязку із їх виконанням.

Оскільки громадянин ОСОБА_2 скористався своїм правом на отримання в оренду вказаних земельних ділянок відповідно до вищевказаних наказів, із ним укладені відповідні договори оренди землі стосовно цих земельних ділянок та право зареєстровано відповідно до вимог ст.ст.125,126 Земельного кодексу України у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вважає оскаржувані накази Головного управління реалізованими, тому вимоги стосовно визнання їх незаконними та скасування - безпідставними.

Зауважив, що кожним окремим наказом Головного управління, про які йдеться в позовній заяві, ОСОБА_2 передавалися земельні ділянки, які розташовані на території однієї сільської ради.

Для прикладу наказом Головного управління №2973-СГ від 10.11.2014 року ОСОБА_2 надано 6 земельних ділянок на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, тобто в межах однієї сільської ради. Аналогічна ситуація має місце стосовно інших оскаржуваних наказів Головного управління.

ОСОБА_4 України «Про фермерське господарство» та Земельним кодексом України не заборонено надавати в оренду для ведення фермерського господарства різніземельні ділянки,кожна з яких є окремим індивідуально визначеним обєктом.

Крім цього, у статті 7 ОСОБА_4 України «Про фермерське господарство» взагалі не міститься вимог стосовно необхідності земельних ділянок межувати одна з одного, тому висновок прокурора про те, що оскільки вказані у позові земельні ділянки розташовані на різних полях, які не межують одна з одною, тобто не є єдиним масивом, взагалі не ґрунтується на нормах законодавства.

Вважає безпідставним посилання прокурора на лист Управління Держземагентства у Ізюмському районі Харківської області №4433 від 19.08.2015 року, оскільки в ньому немає жодного посилання на «єдиний масив», а лише відомості про розташування земельних ділянок, наявність спільних меж між окремими ділянками. Тож вказаний лист не може вважатися належним доказом в даному випадку.

До того ж поняття «єдиного масиву» земельних ділянок ані ОСОБА_4 України «Про фермерське господарство» ані Земельним кодексом України станом на чає винесення оскаржуваних наказів Головного управління не врегульоване.

Термін «масив земель сільськогосподарського призначення» на законодавчому рівні введений лише ОСОБА_4 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» від 02.06.2015 року №497-УІІІ, яким внесено зміни до статті 1 ОСОБА_4 України «Про землеустрій».

Таким чином, посилання прокуратури на недотримання в даному випадку ОСОБА_5 управлінням вимог про виділення ОСОБА_2 земельних ділянок єдиним масивом вважаємо таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства.

На підставі вищевикладеного, вказані у позовній заяві накази, договори оренди землі ОСОБА_5 управлінням прийняті та укладені в межах компетенції (статті 122 Земельного кодексу України, Положення про ОСОБА_5 управління Держземагентства у Харківській області, ОСОБА_4 України «Про оренду землі», ОСОБА_4 України «Про фермерське господарство») та у спосіб, визначений чинним законодавством, відтак підстави для їх скасування - відсутні.

У звязку із вищевикладеним просить суд у задоволенні позовних вимог Ізюмського міжрайонного прокурора у справі відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав надав суду заперечення на позов, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (т.1 а.с. 133-145).

В обґрунтуванні заперечень на позов відповідач ОСОБА_2 у запереченнях та його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні послалася на обставини, викладенні у запереченні на позов, зазначив, що доводи позивача, зазначені в даній позовній заяві є необґрунтованими та незаконними, такими що не підлягають задоволенню.

Вважає, що оспорюванні акти індивідуальної дії видані органами виконавчої влади у межах наданих їм законом повноважень, а саме: ч. 1 ст. 4 ОСОБА_4 України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», п.п. 4.28. п. 4 Положення про ОСОБА_5 управління Держземагенства в Харківській області, затвердженого Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21.09.2012 року № 449, з наступними змінами, а також ст. 22 ЗК України.

При цьому доводи прокурора про те, що вказані розпорядження та накази суперечать ч. 7 ст. 7 ОСОБА_4, а тому підлягають скасуванню відповідно до ст. 21 ЦК України, в більшій своїй частині є сумнівними й недоречними та ґрунтуються на довільному тлумаченню наведеної правової норми, оскільки як забачалося вище, ч. 7 ст. 7 ОСОБА_4 не містить будь-якої прямої заборони та не виключає можливості щодо надання громадянину для ведення фермерського господарства не однієї, а декількох окремих, відособлених земельних ділянок державної власності, або додаткових земельних ділянок, а відтак оспорюванні розпорядження та накази лише формально не узгоджуються з приписами ч. 7 ст. 7 ОСОБА_4.Прокурором не зазначено, чиї саме та які саме цивільні права або інтереси були порушені цими розпорядженнями та наказами, скасування яких він вимагає. Також, прокурором не наведено жодної невідповідності оскаржуваних розпоряджень та наказів актам діючого цивільного законодавства.

Посилаючись у своїй позовній заяві на ст.ст. 203, 215 ЦК України, прокурором не вказано, яким саме актам цивільного законодавства суперечить зміст оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок та в чому саме виражаються такі суперечності, чиї саме та які інтереси держави і суспільства, його моральні засади, порушує зміст оскаржуваних прокуратурою договорів оренди земельних ділянок, оскільки тільки наявність усіх перелічених складових є обовязковою підставою для визнання правочину недійсним. При цьому прокуратурою не надано й жодних доказів щодо порушення відповідачами інтересів держави, а зазначені в позовній заяві порушення закону мають виключно формальний характер, що жодним чином не впливає та не зачіпає матеріальних чи будь-яких інших інтересів як держави, так і інших осіб.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств, як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства, визначаються ОСОБА_4 України «Про фермерське господарство» та вимоги ОСОБА_4 ОСОБА_2 були виконані.

Просить в задоволенні позову Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в позові і запереченнях докази, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідношення.

За приписами ст. 1 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК України) завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтями 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність, у тому числі й у судовому порядку.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, з урахуванням зазначених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. При цьому судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а також порушені державні та суспільні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Так як дана норма цивільного права містить єднальне судження, яке виражене сполучником «і», то скасування правового акту індивідуальної дії на підставі цієї правової норми можливе лише при одночасній наявності усіх складових у їх сукупності, а саме: невідповідності актам цивільного законодавства; - порушення цивільних прав або інтересів, оскільки в противному випадку, відсутність хоча б однієї із перелічених складових виключає можливість застосування вказаної статті.

Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є обєктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Кожний громадянин має право користуватися природними обєктами права власності народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Громадяни та юридичні особи у визначеному законом порядку набувають прав власності та користування земельними ділянками відповідно до їх цільового призначення для ведення господарської діяльності або задоволення особистих потреб.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств, як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства, визначаються ОСОБА_4 України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 року № 973-IV (далі Закон № 973-IV).

Відповідно до преамбули зазначеного ОСОБА_4 цей Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України.

Поняття фермерського господарства наведено законодавцем у ст. 1 ОСОБА_4 № 973-IV.

Згідно частин першої, другої вказаної правової норми фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство (ч. 1 ст. 5 ОСОБА_4 № 973-IV).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений статтею 7 ОСОБА_4 № 973-IV.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 коментованої статті для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

За приписами ч. 7 ст. 7 ОСОБА_4 № 973-IV, на яку посилався прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог, земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Поняття «єдиний масив» законодавством не визначено, однак аналізуючи нормативну базу та законодавство у сфері земельних відносин, що складають суть даного питання, зокрема Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 03.12.1999 року, Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV, Рекомендації щодо виділення земельних часток (паїв), затверджені наказом Держкомзему України від 30.12.1999 року № 130, можна дійти висновку, що єдиний земельний масив являє собою одну індивідуальну земельну ділянку чи сукупність суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок в одному полі чи групі компактно розташованих полів.

Термін «масив земель сільськогосподарського призначення» на законодавчому рівні введений лише ОСОБА_4 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою» від 02.06.2015 року № 497-VІІІ, яким доповнено новим абзацом статтю 1 ОСОБА_4 України «Про землеустрій» від22.05.2003року №858-IV - масив земель сільськогосподарського призначення - сукупність земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами, лінійними обєктами, обєктами інженерної інфраструктури, а також ярами, заболоченими землями, іншими угіддями, що розташовані всередині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними обєктами тощо).

Зазначене вище правило, що наведене в ч. 7 ст. 7 ОСОБА_4 № 973-IV, спрямоване перш за все на створення та забезпечення найбільш сприятливих умов для здійснення підприємницької діяльності та ведення фермерського господарства.

Разом із тим, ані ч. 7 ст. 7 ОСОБА_4 № 973-IV, ані інші норми законодавства у сфері земельних відносин не містять будь-якої прямої заборони щодо можливості надання громадянину для ведення фермерського господарства декількох окремих, відособлених земельних ділянок державної власності, або додаткових земельних ділянок, якщо про це просить громадянин, чи обмежень щодо загальної площі земельних ділянок, які надаються для здійснення підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства (фермерства), оскільки в разі використання земельної ділянки (земельних ділянок) не за цільовим призначенням, право на них може бути припинено на підставі ст.ст. 141, 143 Земельного Кодексу України, в тому числі й у судовому порядку.

Відповідно ст. 1 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі ЗК України) земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Згідно пункту 12 розділу Х Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо визнання недійсними угод, укладених в порушення чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 116 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

За змістом ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та обєднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно доОСОБА_4 України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Згідно зі ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановленихчастинами другою,третьою статті 134цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленомустаттею 123цього Кодексу.

Тобто, згідно з вказаними нормами підставою для надання в оренду земельної ділянки державної або комунальної власності та передумовою укладення відповідного договору (договорів) є рішення особи, яка здійснює розпорядження нею від імені власника.

У силу ч. 4 ст. 122 ЗК України, п.п. 4.32. п. 4 Положення про ОСОБА_5 управління Держземагенства в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 року № 258, п.п. 4.28. п. 4 Положення про ОСОБА_5 управління Держземагенства в Харківській області, затвердженого Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21.09.2012 року № 449, з наступними змінами, органом, уповноваженим державою здійснювати функції щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: передачі їх у власність або користування для всіх потреб в межах області, є ОСОБА_5 управління Держземагенства в Харківській області.

Як унормовано ст. 134 ЗК України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 135 ЗК України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.

Як встановлено у справі, 14 жовтня 2014 року відповідач ОСОБА_2 звертався до Головного управління Держземагенства в Харківській області з заявою про надання йому в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства із земель державного резервного фонду державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Ізюмського району Харківської області, для сільськогосподарських потреб (т.1 а.с. 148, 197).

При цьому, на виконання вимог ч. 1 ст. 7 ОСОБА_4 України «Про фермерське господарство» відповідач ОСОБА_2 у своїх заявах зазначав не тільки бажаний розмір земельних ділянок та місце їх розташування, а й навів відповідне обґрунтування розмірів цих земельних ділянок з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. Крім того до заяви ним було додано копію диплому про наявність освіти, та інші необхідні документи.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 10.11.2014 року №2973-СГ (т.1 а.с. 13, 149) було надано відповідачу ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами населених пунктів Бражківської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, загальною площею 241,8592 га, у тому числі:

- земельна ділянка площею 82,8156 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0202;

- земельна ділянка площею 14,1763 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0201;

- земельна ділянка площею 28,0985 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0198;

- земельна ділянка площею 26,9199 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0203;

- земельна ділянка площею 53,5657 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0204;

- земельна ділянка площею 36,2832 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0200.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 23.12.2014 року №3618-СГ (т.1 а.с. 38, 181) було надано відповідачу ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля), розташовані за межами с. Довгеньке Довгеньківської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, загальною площею 45,2955 га, у тому числі:

- земельна ділянка площею 26,3839 га із кадастровим номером 6322882500:03:000:0229;

- земельна ділянка площею 18,9116 га із кадастровим номером 6322882500:02:000:0322.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 29.01.2015 року №157-СГ (т.1 а.с. 50, 198) було надано відповідачу ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), розташовані за межами населених пунктів Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, загальною площею 53,3474 га, в тому числі:

- земельну ділянку площею 42,0342 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0208;

- земельну ділянку площею 11,3132 га із кадастровим номером 6322880800:01:000:0209.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20.05.2015 року №1439-СГ (т.1 а.с. 62, 213) було надано відповідачу ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, площею 17,7946 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0279, яка розташована за межами населених пунктів Камянської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20.05.2015 року №1440-СГ (т.1 а.с. 72, 224) було надано відповідачу ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, площею 18,4660 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0276, яка розташована за межами населених пунктів Камянської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20.05.2015 року №1441-СГ (т.1 а.с. 82, 235) було надано відповідачу ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, площею 12,2025 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0282, яка розташована за межами населених пунктів Камянської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20.05.2015 року №1442-СГ (т.1 а.с. 92, 258) було надано відповідачу ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, площею 3,3740 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0281, яка розташована за межами населених пунктів Камянської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20.05.2015 року №1443-СГ (т.1 а.с. 102, 246) було надано відповідачу ОСОБА_2 в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, площею 7,6627 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0280, яка розташована за межами населених пунктів Камянської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області.

Пунктами 2 Наказів встановлено річну орендну за користуванням вказаними земельними ділянками в розмірі 4 (чотири) відсотки від її нормативної грошової оцінки.

На виконання цих оскаржуваних наказів Головного управління Держземагенства у Харківській області між відповідачами було укладено вісім договорів оренди землі від 19 грудня 2014 року, від 19 січня 2015 року, від 06 лютого 2015 року, від 17 червня 2015 року, які 03.03.2015 року, 12.03.2015 року та 22.06.2015 року зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції (т.1 а.с. 150-179, 182-194, 199-211, 214-223, 225-234, 236-245, 247-256, 259-268).

Таким чином, шляхом винесення оскаржуваних Наказів Головного управління Держземагенства у Харківській області від 10 листопада 2014 року № 2973-СГ, від 23 грудня 2014 року № 3618-СГ, від 29 січня 2015 року № 157-СГ, від 20 травня 2015 року № 1439-СГ, від 20 травня 2015 року № 1440-СГ, від 20 травня 2015 року № 1441-СГ, від 20 травня 2015 року № 1442-СГ, від 20 травня 2015 року № 1443-СГ та укладання зазначених договорів оренди землі, відповідач ОСОБА_5 управління Держземагенства у Харківській області розпорядилося вказаними земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь, які розташовані за межами населених пунктів Бражківської, Довгеньківської та Камянської сільських рад на території Ізюмського району Харківської області (т.1 а.с. 113-115).

Зазначені вище правові акти індивідуальної дії видані органами виконавчої влади у межах наданих їм законом повноважень, а саме: ч. 1 ст. 54 ОСОБА_4 України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», п.п. 4.28. п. 4 Положення про ОСОБА_5 управління Держземагенства в Харківській області, затвердженого Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21.09.2012 року № 449, з наступними змінами, а також ст. 122 ЗК України.

При цьому доводи прокурора про те, що вказані розпорядження та накази суперечать ч. 7 ст. 7 ОСОБА_4 України «Про фермерське господарство», а тому підлягають скасуванню відповідно до ст. 21 ЦК України, в більшій своїй частині є сумнівними й недоречними та ґрунтуються на довільному тлумаченню наведеної правової норми, оскільки як зазначалося вище, ч. 7 ст. 7 ОСОБА_4 № 973-IV не містить будь-якої прямої заборони та не виключає можливості щодо надання громадянину для ведення фермерського господарства не однієї, а декількох окремих, відособлених земельних ділянок державної власності, або додаткових земельних ділянок, а відтак оспорювані розпорядження та накази лише формально не узгоджуються з приписами ч. 7 ст. 7 ОСОБА_4 № 973-IV.

Крім того, слід звернути увагу й на те, що прокурором в обґрунтування своїх вимог взагалі не зазначено, чиї ж саме та які саме цивільні права або інтереси були порушені наказами, скасування яких він вимагає, хоча це є обов'язковою складовою для застосування ч. 1 ст. 21 ЦК України, в зв'язку з чим суд, приймаючи рішення у справі, відмовляє у задоволенні заявлених прокурором вимог про визнання незаконними та скасування Наказів Головного управління Держземагенства у Харківській області від 10 листопада 2014 року № 2973-СГ, від 23 грудня 2014 року № 3618-СГ, від 29 січня 2015 року № 157-СГ, від 20 травня 2015 року № 1439-СГ, від 20 травня 2015 року № 1440-СГ, від 20 травня 2015 року № 1441-СГ, від 20 травня 2015 року № 1442-СГ, від 20 травня 2015 року № 1443-СГ, за їх безпідставністю.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обовязковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, повязані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV.

За змістом ст. 1 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» та ст. 93 ЗК України оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 3 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» обєктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Частиною 4 ст. 4 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Згідно ст. 6 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За приписами ст. 13 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Згідно ст. 16 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Презумпція правомірності правочину, а відтак і цивільно-правового договору, встановлена законодавцем у статті 204 ЦК України.

Відповідно до цієї правової норми правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з нормами глави 16 ЦК України правочин може бути визнано судом недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Згідно із ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до статті 18 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» набирає чинності.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України, а саме: ч.1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; ч.2 - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; ч.3 - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; ч.5 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; ч.6 - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Як встановлено судом, 19 грудня 2014 року на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 10 листопада 2014 року № 2973-СГ між ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Харківській області, як орендодавець, та відповідачем ОСОБА_2, як орендар, було укладено договір оренди землі без номеру, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, строком на 49 років, загальною площею 241,8592 га, а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 6322880800:01:000:0202, площею 82,8156 га, сільськогосподарські угіддя (рілля);

- земельна ділянка з кадастровим номером 6322880800:01:000:0201, площею 14,1763 га сільськогосподарські угіддя (рілля);

- земельна ділянка з кадастровим номером 6322880800:01:000:0198, площею 28,0985 га, сільськогосподарські угіддя (рілля);

- земельна ділянка з кадастровим номером 6322880800:01:000:0203, площею 26,9199 га, сільськогосподарські угіддя (рілля);

- земельна ділянка з кадастровим номером 6322880800:01:000:0204, площею 53,5657 га, сільськогосподарські угіддя (рілля);

- земельна ділянка з кадастровим номером 6322880800:01:000:0200, площею 36,2832 га, сільськогосподарські угіддя (рілля).

Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок становить 5 млн. 227 тис. 741,80 грн.

Пунктом 9 Договору орендну плату сторонами встановлено у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у сумі 290 тис. 109,67 грн на рік.

За умовами пункту 14 зазначеного договору земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства.

Приймання та передачу земельних ділянок згідно зазначеного договору оренди землі оформлено відповідними актами визначення меж земельної ділянки та приймання передачі обєкта оренди від 19.12.2014 року.

03 березня 2015 року договір зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції Харківської області.

(т.1 а.с. 14-37, 150-179)

19 січня 2015 року на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області від 23 грудня 2014 року № 3618-СГ між ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Харківській області, як орендодавець, та відповідачем ОСОБА_2, як орендар, було укладено договір оренди землі без номеру, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів на території Довгеньківської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, строком на 49 років, загальною площею 45,2955 га, сільськогосподарські угіддя (рілля), а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 6322882500:03:000:0229, площею 26,3839 га;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6322882500:02:000:0322, площею 18,9116 га.

Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у річний строк з моменту державної реєстрації права користування земельними ділянками із поданням орендарем у встановленому порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки землі одиниці площі ріллі по відповідній сільській раді Ізюмського району Харківської області, що становить 30 тис. 214,94 грн з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 01.01.2015 рік, з розрахунку за 1 га ріллі.

Сторони дійшли згоди, що в разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде більшим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплати орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде меншим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами не підлягає сплаті (поверненню) орендарю з відповідного бюджету.

Пунктом 9 Договору орендну плату сторонами встановлено у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 54 тис. 744,03 грн на рік, згідно розрахунку орендної плати.

За умовами пункту 14 зазначеного договору земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства.

Приймання та передачу земельних ділянок згідно зазначеного договору оренди землі оформлено відповідним актом визначення меж земельної ділянки та приймання передачі обєкта оренди від 19.01.2015 року.

12 березня 2015 року договір зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції Харківської області.

(т.1 а.с. 39-49, 182-194)

06 лютого 2015 року на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 29 січня 2015 року № 157-СГ між ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Харківській області, як орендодавець, та відповідачем ОСОБА_2, як орендар, було укладено договір оренди землі без номеру, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населених пунктів на території Бражківської сільської ради Ізюмського району Харківської області, строком на 49 років, загальною площею 53,3474 га, сільськогосподарські угіддя (рілля), а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 6322880800:01:000:0208, площею 42,0342 га;

- земельна ділянка з кадастровим номером 6322880800:01:000:0209, площею 11,3132 га.

Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у річний строк з моменту державної реєстрації права користування земельними ділянками із поданням орендарем у встановленому порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки землі одиниці площі ріллі по відповідній сільській раді Ізюмського району Харківської області, що становить 26 тис. 998,25 грн з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 01.01.2015 рік, з розрахунку за 1 га ріллі.

Сторони дійшли згоди, що в разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде більшим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплати орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде меншим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами не підлягає сплаті (поверненню) орендарю з відповідного бюджету.

Пунктом 9 Договору орендну плату сторонами встановлено у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 57 тис. 611,47 грн на рік, згідно розрахунку орендної плати.

За умовами пункту 14 зазначеного договору земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства.

Приймання та передачу земельних ділянок згідно зазначеного договору оренди землі оформлено відповідним актом визначення меж земельної ділянки та приймання передачі обєкта оренди від 06.02.2015 року.

12 березня 2015 року договір зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції Харківської області.

(т.1 а.с. 51-61, 199-211)

17 червня 2015 року на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20 травня 2015 року № 1439-СГ між ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Харківській області, як орендодавець, та відповідачем ОСОБА_2, як орендар, було укладено договір оренди землі без номеру, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Камянської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, строком на 49 років, з кадастровим номером 6322884000:04:000:0279, площею 17,7946 га із кадастровим номером 6322884000:04:000:0279, сільськогосподарські угіддя (рілля).

Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у річний строк з моменту державної реєстрації права користування земельними ділянками із поданням орендарем у встановленому порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки землі одиниці площі ріллі по відповідній сільській раді Ізюмського району Харківської області, що становить 28 тис. 923,49 грн з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 01.01.2015 рік, з розрахунку за 1 га ріллі.

Сторони дійшли згоди, що в разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде більшим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплати орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде меншим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами не підлягає сплаті (поверненню) орендарю з відповідного бюджету.

Пунктом 9 Договору орендну плату сторонами встановлено у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 20 тис. 587,28 грн на рік, згідно розрахунку орендної плати.

За умовами пункту 14 зазначеного договору земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства.

Приймання та передачу земельної ділянки згідно зазначеного договору оренди землі оформлено відповідним актом визначення меж земельної ділянки та приймання передачі обєкта оренди від 17.06.2015 року.

22 червня 2015 року договір зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції Харківської області.

(т.1 а.с. 63-71, 214-223)

17 червня 2015 року на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20 травня 2015 року № 1440-СГ між ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Харківській області, як орендодавець, та відповідачем ОСОБА_2, як орендар, було укладено договір оренди землі без номеру, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Камянської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, строком на 49 років, з кадастровим номером 6322884000:04:000:0276, площею 18,4660 га, сільськогосподарські угіддя (рілля).

Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у річний строк з моменту державної реєстрації права користування земельними ділянками із поданням орендарем у встановленому порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки землі одиниці площі ріллі по відповідній сільській раді Ізюмського району Харківської області, що становить 28 тис. 923,49 грн з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 01.01.2015 рік, з розрахунку за 1 га ріллі.

Сторони дійшли згоди, що в разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде більшим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплати орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде меншим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами не підлягає сплаті (поверненню) орендарю з відповідного бюджету.

Пунктом 9 Договору орендну плату сторонами встановлено у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 21 тис. 364,05 грн на рік, згідно розрахунку орендної плати.

За умовами пункту 14 зазначеного договору земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства.

Приймання та передачу земельної ділянки згідно зазначеного договору оренди землі оформлено відповідним актом визначення меж земельної ділянки та приймання передачі обєкта оренди від 17.06.2015 року.

22 червня 2015 року договір зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції Харківської області.

(т.1 а.с. 74-81, 225-234)

17 червня 2015 року на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20 травня 2015 року № 1441-СГ між ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Харківській області, як орендодавець, та відповідачем ОСОБА_2, як орендар, було укладено договір оренди землі без номеру, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Камянської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, строком на 49 років, з кадастровим номером 6322884000:04:000:0282, площею 12,2025 га, сільськогосподарські угіддя (рілля).

Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у річний строк з моменту державної реєстрації права користування земельними ділянками із поданням орендарем у встановленому порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки землі одиниці площі ріллі по відповідній сільській раді Ізюмського району Харківської області, що становить 28 тис. 923,49 грн з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 01.01.2015 рік, з розрахунку за 1 га ріллі.

Сторони дійшли згоди, що в разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде більшим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплати орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде меншим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами не підлягає сплаті (поверненню) орендарю з відповідного бюджету.

Пунктом 9 Договору орендну плату сторонами встановлено у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 14 тис. 117,56 грн на рік, згідно розрахунку орендної плати.

За умовами пункту 14 зазначеного договору земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства.

Приймання та передачу земельної ділянки згідно зазначеного договору оренди землі оформлено відповідним актом визначення меж земельної ділянки та приймання передачі обєкта оренди від 17.06.2015 року.

22 червня 2015 року договір зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції Харківської області.

(т.1 а.с. 83-91, 236-245)

17 червня 2015 року на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20 травня 2015 року № 1442-СГ між ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Харківській області, як орендодавець, та відповідачем ОСОБА_2, як орендар, було укладено договір оренди землі без номеру, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Камянської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, строком на 49 років, з кадастровим номером 6322884000:04:000:0281, площею 3,3740 га, сільськогосподарські угіддя (рілля).

Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок становить 97 тис. 587,86 грн.

Пунктом 9 Договору орендну плату сторонами встановлено у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у сумі 3 тис. 903,51 грн на рік.

За умовами пункту 14 зазначеного договору земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства.

Приймання та передачу земельної ділянки згідно зазначеного договору оренди землі оформлено відповідним актом визначення меж земельної ділянки та приймання передачі обєкта оренди від 17.06.2015 року.

22 червня 2015 року договір зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції Харківської області.

(т.1 а.с. 93-101, 259-268)

17 червня 2015 року на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Харківській області від 20 травня 2015 року № 1443-СГ між ОСОБА_5 управлінням Держземагенства у Харківській області, як орендодавець, та відповідачем ОСОБА_2, як орендар, було укладено договір оренди землі без номеру, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходяться за межами населених пунктів на території Камянської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, строком на 49 років, з кадастровим номером 6322884000:04:000:0280, площею 7,6627 га, сільськогосподарські угіддя (рілля).

Згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у річний строк з моменту державної реєстрації права користування земельними ділянками із поданням орендарем у встановленому порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки. До моменту набрання чинності рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору, здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки землі одиниці площі ріллі по відповідній сільській раді Ізюмського району Харківської області, що становить 28 тис. 923,49 грн з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 01.01.2015 рік, з розрахунку за 1 га ріллі.

Сторони дійшли згоди, що в разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде більшим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами підлягає сплати орендарем до відповідного бюджету у місячний строк з дня набрання чинності рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. У разі, якщо розмір орендної плати, визначений за даними затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, буде меншим за розмір орендної плати, визначений згідно цього пункту договору оренди та сплачений орендарем, то сума різниці між вказаними розмірами не підлягає сплаті (поверненню) орендарю з відповідного бюджету.

Пунктом 9 Договору орендну плату сторонами встановлено у грошовій формі в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 8 тис. 865,28 грн на рік, згідно розрахунку орендної плати.

За умовами пункту 14 зазначеного договору земельні ділянки передаються в оренду для ведення фермерського господарства.

Приймання та передачу земельної ділянки згідно зазначеного договору оренди землі оформлено відповідним актом визначення меж земельної ділянки та приймання передачі обєкта оренди від 17.06.2015 року.

22 червня 2015 року договір зареєстровано Реєстраційною службою Ізюмського міжрайонного управління юстиції Харківської області.

(т.1 а.с. 104-111, 247-256)

Вказані договори оренди землі укладені сторонами в письмовій формі, як те встановлено законодавством, містять усі суттєві умови, передбачені ст. 15 ОСОБА_4 України «Про оренду землі», та зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи свій позов щодо визнання зазначених договорів оренди землі недійсними з підстав, передбачених ч. 1 ст. 203 ЦК України, прокурор вказував на те, що ці договори укладені в супереч вимогам ч.1 ст. 15, ст. 215 ЦК України, ст.21 Закону України «Про оренду землі», ч.1 п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України та ч.1 ст.13 ОСОБА_4 України «Про оцінку земель», згідно яких основа для визначення розміру орендної плати земель державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, яка відсутня в зазначених вище договорах оренди та станом на 21.08.2015 року інформація про нормативно грошову оцінку землі в Управлінні Держземагенства в Ізюмському районі відсутня (т.1 а.с. 112).

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата відповідно до ст. 21 ОСОБА_4 України «Про оренду землі» це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою;розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною 1 пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і ч. 1 ст. 13 ОСОБА_4 України «Про оцінку земель» передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обовязково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 ОСОБА_4 України «Про оцінку земель»).

Отже, законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Так, перший із оскаржуваних договорів оренди землі було укладено між відповідачами 19 грудня 2014 року, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.03.2015 року, згідно пункту 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок становить 5 млн. 227 тис. 741,80 грн. Згідно пункту 5 Договору від 17 червня 2015 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок становить 97 тис. 587,86 грн.

Відповідно до п. 5 оскаржуваних інших Договорів нормативна грошова оцінка земельних ділянок підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря у річний строк з моменту державної реєстрації права користування земельними ділянками із поданням орендарем у встановленому порядку впродовж цього ж строку технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладанням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативної грошової оцінки, тому орендар ОСОБА_2 провводив нормативно грошову оцінку земельної ділянки у річний строк (т.1 а.с. 269-276).

На цей час технічна документація з нормативно грошової оцінки земельних ділянок розроблена та Рішенням ІІІ сесії районної ради VІІ скликання від 18 лютого 2016 року № 37-VІІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, для ведення фермерського господарства на території Бражківської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, яка складає 8 млн. 87 тис. 266,54 грн, Рішенням ІІІ сесії районної ради VІІ скликання від 18 лютого 2016 року № 36-VІІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, для ведення фермерського господарства на території Довгеньківської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, яка складає 1 млн. 39 тис. 347,85 грн, Рішенням ІІІ сесії районної ради VІІ скликання від 18 лютого 2016 року № 38-VІІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, для ведення фермерського господарства на території Кам'янської сільської ради на території Ізюмського району Харківської області, яка складає 1 млн. 232 тис. 151,07 грн (т.2 а.с. 72-77)

Фізичною особою ОСОБА_2 створено фермерське господарство «КАС» та згідно копії виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фермерське господарство «КАС» (код 39984503) є юридична особа, запис про проведення державної реєстрації: 02.09.2015 року, керівник ОСОБА_2 (т.2 а.с. 78-79).

Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання спірних договорів оренди земельних ділянок недійсними, прокурор взагалі не зазначив, яким чином та які саме інтереси держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду, зачіпають (порушують) вказані договори, та в чому вони суперечать моральним засадам суспільства.

Так, у справі «Меллахер та інші проти Австрії» 1989 року Європейський суд звернув увагу на те, що право укладати угоди на оренду є складовою частиною права використання нерухомого майна і, таким чином, є аспектом права на володіння цією власністю.

Згідно з п.1 рішення Європейського суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном в значенні ст. 1 Протоколу першого вважається законне і обґрунтоване очікування отримання майна або майнового права по договору, підписаного з органом публічної влади.

У рішенні від 24 червня 2003 року у справі «Стретч проти Об'єднаного Королівства» (Stretch v. The United Kingdom) Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У цій справі Європейський суд дійшов висновку, що оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Верховний Суд України у постанові від 14.03.2007 року на підставі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовував рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства».

У той же час у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

При розгляді справи суд враховує правову позицію Апеляційного суду Харківської області за результатами розгляду справи № 629/5632/14-ц від 08 вересня 2015 року.

З урахування відсутності підстав для визнання недійсними спірних наказів Головного управління Держезмагентства у Харківській області від 10 листопада 2014 року № 2973-СГ, від 23 грудня 2014 року № 3618-СГ, від 29 січня 2015 року № 157-СГ, від 20 травня 2015 року № 1439-СГ, від 20 травня 2015 року № 1440-СГ, від 20 травня 2015 року № 1441-СГ, від 20 травня 2015 року № 1442-СГ, від 20 травня 2015 року № 1443-СГ відсутні й підстави для визнання недійсними спірних договорів оренди землі від 19 грудня 2014 року, від 19 січня 2015 року, від 06 лютого 2015 року, від 17 червня 2015 року, та повернення земельних ділянок загальною площею 241,8592 га, загальною площею 45,2955 га, загальною площею 53,3474 га, площею 17,7946 га, площею 18,4660 га, площею 12,2025 га, площею 3,3740 га, площею 7,6627 га.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову в.о. Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави до Головного управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Харківській області, ОСОБА_2, третя особа: Державна інспекція сільського господарства в Харківській області, про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Харківській області, визнання недійсними договорів оренди землі та повернення земельних ділянок відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в строк 10 днів з дня проголошення рішення, а неприсутніми сторонами в той же строк з дня отримання копії рішення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд.

Головуючий: суддя