Ухвала суду № 56406457, 09.03.2016, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/218/16-цПровадження № 2/395/121/2016 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року м.Новомиргород

Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Лещенко О.В., перевіривши виконання вимог ст. ст. 107-126 ЦПК України у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1Б.) до ОСОБА_2 (далі відповідач, ОСОБА_2М.) про встановлення фактів батьківства та про видачу судових наказів,

в с т а н о в и в:

В лютому 2016 р. до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення батьківства.

В позовній заяві позивач просить суд видати судовий наказ на право безперешкодного відвідувати його дітей за місцем за місцем їхнього проживання.

Статтею 95 ЦПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу. Однак серед встановленого статтею 96 ЦПК України вичерпного переліку вимог, за якими може бути видано судовий наказ, відсутня вимога про надання права безперешкодно відвідувати дитину. При цьому за правилами статті 100 ЦПК України у разі якщо заявлено вимогу, не передбачену статтею 96 цього Кодексу, або із заяви і поданих документів вбачається спір про право - суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність відмовити у прийнятті позовної заяви в частині вимог про видачу судових наказів на право безперешкодного відвідувати позивачем дітей за місцем за місцем їхнього проживання.

Статтею 101 ЦПК України встановлено, що відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Водночас суд вважає за необхідне розяснити ОСОБА_3, що вимога про надання права безперешкодно відвідувати дитину за своїм характером є вимогою про зобовязання особи не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною. Звернутися з такою вимогою до суду має право особа у разі, якщо її права порушені, невизнані або оспорювані (ч.1 ст3 ЦПК України). Така вимога розглядається судом в порядку позовного провадження. У разі, якщо буде пред'явлено нові позовні вимоги, згідно з ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Крім того позивач просить визнати його батьком малолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, внести відповідні зміни в свідоцтва про їх народження. Зі змісту позовної заяви убачається, що мова йде про ОСОБА_4 і ОСОБА_5.

Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 цього кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху про що повідомляє позивача і надає строк для усунення недоліків.

Позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ч.4, 5 ст. 119, ч.1 ст.120 ЦПК України, оскільки:

- позивачем до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, тоді як згідно з частиною пятою статті 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Як убачається з позовної заяви, в ній обєднано дві (визнання позивача батьком ОСОБА_4; визнання позивача батьком ОСОБА_5) вимоги немайнового характеру, повязані між собою, однак судовий збір не сплачено взагалі, тоді як має бути сплачено окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою),оскільки за правилами, встановленими абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пп.2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами, які набрали чинності з 01 вересня 2015 року, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому станом на 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1378 грн.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Водночас суд вважає за необхідне розяснити, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування повязаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 10, 60 ЦПК покладається на заінтересовану сторону.

Позивач у своїй позовній заяві вказує, що він звертається для встановлення факту батьківства, що не зачіпає прав і свобод інших громадян і стосується тільки реалізації ним прав на батьківство. У звязку з цим суд вважає за необхідне зазначити, що як убачається зі змісту статті 130 СК України факт батьківства чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, може бути встановлений за рішенням суду, у разі його смерті. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 129 СК особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство;

Таким чином, справи про визнання батьківства за заявою особи, яка вважає себе батьком дитини) суд розглядає у позовному провадженні, а не в окремому провадженні.

- до позовної заяви не додано її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, тоді як за правилами ч.1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ураховуючи, що позовна заява не оформлена відповідно до вимог, передбачених ст. 119, 120 ЦПК України, а також за її подання не сплачено судовий збір слід застосувати правила ст. 121 ЦПК України та залишити її без руху з наданням строку позивачеві для усунення недоліків.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 95-96, 100, 101, 118-121 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у прийнятті заяви в частині вимоги про видачу судового наказу на право безперешкодного відвідувати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, за місцем його проживання.

Відмовити у прийнятті заяви в частині вимоги про видачу судового наказу на право безперешкодного відвідувати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем його проживання.

Розяснити позивачу, що відмова у прийнятті заяви про видачу наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовної вимоги про визнання батьківства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, - залишити без руху.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині позовної вимоги про визнання батьківства ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, - залишити без руху.

Повідомити позивачеві про залишення вказаного позову без руху в частині позовних вимог про визнання батьківства та надати йому пятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом:

- надання суду примірників копій позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб;

- сплати судового збору у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 (двадцять) копійок за кожну позовну вимогу немайнового характеру, або загальною сумою, що за дві позовні вимоги немайнового характеру складає разом 1102 (одна тисяча сто дві) гривні 40 копійок.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштівУДКСУ у Новомиргородському районіКод отримувача (код за ЄДРПОУ)37942426Банк отримувачаГУДКСУ в Кіровоградській областіКод банку отримувача (МФО)823016Рахунок отримувача31212206700299Код класифікації доходів бюджету22030101Призначення платежуСудовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Надати до суду оригінал квитанції (платіжного доручення) про оплату судового збору.

Розяснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява вважається неподаною і повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Розяснити, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Ухвала в частині, що стосується судового збору, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Головуючий:

суддя О. В. Лещенко