Ухвала суду № 56406103, 11.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8416/15-ц

Провадження № 22-ц/779/257/2016

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Василишин Л.В.

суддів: Беркій О.Ю., Соколовського В.М.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, зацікавлена особа Перша Івано-Франківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 08 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому зазначила, що вона є матірю покійного ОСОБА_4, який помер 12.10.2014 року за кордоном (у Англії).

Позивач вказала, що після похорону сина, вона систематично хворіла та не змогла вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того, у неї не було Свідоцтва про смерть сина.

25.05.2015 року позивач направила заяву до нотаріальної контори поштою. Проте, нотаріус відмовив в оформленні спадщини у звязку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Водночас позивачці стало відомо, що спадщину після смерті сина прийняв її онук (відповідач по справі) ОСОБА_3.

Посилаючись на хворобу та відсутність правовстановлюючих документів про право власності покійного сина на спадкове майно, свідоцтва про смерть сина, ОСОБА_2 просила суд визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначити додатковий строк три місяці для подачі заяви до нотаріальної контори.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 08 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

ОСОБА_2 на рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вона пропустила строк для прийняття спадщини без поважних причин. На думку апелянта, матеріали справи містять докази, а саме виписки з медичних закладів та довідки лікарів, які вказують на те, що після смерті сина ОСОБА_2 часто хворіла, у звязку з чим неодноразово перебувала на лікуванні стаціонарно. Зокрема у березні 2015 року ОСОБА_2 лікувалась стаціонарно через розрив зв'язок правої гомілки. Відтак посилання на похилий вік та хворобу, на думку апелянта, є обґрунтованими та доведеними і свідчать про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини.

Крім того, у звязку із смертю сина в Англії апелянт не мала на руках свідоцтва про його смерть та фізично не змогла зібрати всіх правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Вказані обставини суд безпідставно не врахував та ухвалив помилкове рішення, яке ОСОБА_2 просила скасувати та ухвалити нове про задоволення її позову.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта вимоги скарги підтримала , просила її задоволити.

Представник відповідача та відповідач щодо задоволення скарги заперечили, вважають рішення правильним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що за даними свідоцтва про народження серії І-НМ позивач ОСОБА_2 є матірю ОСОБА_4 (а.с.7), відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 згідно свідоцтва про народження № 1967 від 16.05.1991р. (а.с.21).

Відповідно до засвідченої копії актового запису про смерть №К260606 від 20.10.2014 року, виданого Міністерством закордонних справ та співдружності у м.Лондон, ОСОБА_4 помер 12.10.2014 року (а.с.25-26).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.

Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті сина та батька відповідно ОСОБА_4

Як вбачається з листа Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори №1750/02-14/1 від 25.05.2015 року, заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 12.10.2014 року, надійшла до нотаріальної контори 25.05.2015 року.

У звязку з тим, що ОСОБА_2 пропустила строк для подачі вищевказаної заяви, а також з огляду на відсутність фактичного прийняття спадщини (постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини) їй було рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.8).

Матеріалами справи також встановлено, що 08.05.2015 року син покійного ОСОБА_3 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно №1-476 (спадкова справа №971/2014), згідно якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 є його син ОСОБА_3, у тому числі з урахуванням 1/2 частки, від якої відмовився син спадкодавця ОСОБА_5.

Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з права на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0418 га, що знаходиться на території с.Вовчинець, вул. Бугая, 69-а Івано-Франківської області (а.с.40-42).

Крім того, 08.05.2015 року син покійного ОСОБА_3 отримав Свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно №1-478 (спадкова справа №971/2014), згідно якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 є його син ОСОБА_3, у тому числі з урахуванням 1/2 частки, від якої відмовився син спадкодавця ОСОБА_5.

Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається: з 48/100 частин домоволодіння з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що знаходиться в м.Івано-Франківську, с. Вовчинець по вул.Бугая, 69-а Івано-Франківської області (а.с.43-45).

08.05.2015 року також видано Свідоцтво № 1-474 сину покійного ОСОБА_3 про право на спадщину за законом на 1/4 частини квартири № 8 в м.Івано-Франківську по вул.Івасюка, буд. № 44. Квартира складається з трьох кімнат житловою площею 42,4кв.м. загальною площею 71,2 кв.м. з урахуванням 1/2 частки, від якої відмовився син спадкодавця ОСОБА_5.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч.1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобовязує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ураховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1/ у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2/ ці обставини визнані судом поважними.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В спірному випадку, позивач знала про дату смерті спадкодавця. Причинами, які не дали їй можливість своєчасно прийняти спадщину, вказує на відсутність документів щодо спадкової маси та стан здоров»я, який завадив їй вчинити таку дію.

Разом з тим, обставини щодо амбулаторного лікування та періодичні звернення до лікаря, в тому числі, його відвідування, не вказують на об»єктивну неможливість подати відповідну заяву до нотаріальної контори, яку вона подала поштою 25.05.2015року. Період стаціонарного лікування з 17.03.2015року до 28.03.2015року залишає після себе час і також не може об»єктивно вказувати на таку неможливість. Доказ, який би вказував, що в силу стану здоровя позивач фізично не могла вчинити таку дію з огляду на характер хвороби та її важкість за медичними показами, в матеріалах справи відсутній, як і доказ існування у позивача інших непереборних обставин.

Твердження сторони апелянта щодо необхідності врахування віку позивачки, відсутності необхідних документів для звернення та документів щодо смерті сина, то такі обставини за правовими висновками Верховного суду України у справі № 6-85цс12, № 6-1486цс15 не є підставами для визначення додаткового строку.

Виходячи із змісту ч.2 ст.303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції досліджені у встановленому законом порядку, а апеляційна скарга не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 08 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Василишин Л.В.

Судді: Беркій О.Ю.

ОСОБА_6