Ухвала суду № 56403489, 11.03.2016, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1605/16-а

Провадження № 2-а/210/56/16

У Х В А Л А

іменем України

"11" березня 2016 р.

Суддя Дзержинського районного суду міста ОСОБА_1 ОСОБА_2, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_3 до Криворізької міської ради про оскарження бездіяльності субєкта владних повноважень та розпорядника інформації,

В С Т А Н О В И В:

В провадження суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до субєкта владних повноважень Криворізької міської ради.

Відповідно до статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого по справі суддю Чайкіну О.В..

Вирішуючи питання про відкриття провадження головуючий суддя Чайкіна О.В. заявила самовідвід з урахуванням наступного. З матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі являється ОСОБА_3. При цьому, ОСОБА_3 звернувся 22 вересня 2015 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до головуючого у справі - судді Чайкіної О.В. (справа № 210/4561/15-ц, пр.. № 2/214/3883/15). У подальшому визначено підсудність справи 210/4561/15-ц, за позовом ОСОБА_3 до судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу. Ухвалою від 14 грудня 2015 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу відмовлено у відкритті провадження, ухвала не набрала законної сили, триває апеляційне оскарження. Крім того, згідно з ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2015 року головуючому у справі стало відомо, що ОСОБА_3 подав ще один позов до судді Чайкіної О.В., який направлено до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу. Також, суддею Чайкіною О.В. проводився розгляд кримінальної справа відносно ОСОБА_3 за ст. 189 ч.2. Крім того, під час розгляду інших справ, де брав участь ОСОБА_3, останній постійно намагався чинити тиск на суддю а також висловлював різноманітні образи та погрози.

Головуючий у справі, ОСОБА_2, вважає, що данні обставини є підставою для самовідводу в порядку ст.27, 30 КАС України, виходячи з наступного.

Як указав Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою субєктивного та обєктивного критеріїв. За субєктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі «Фельдман проти України», заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97 ).

Застосовуючи обєктивний критерій, слід зясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви обєктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Iталії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58). У цьому звязку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється» (див. рішення у справі «ОСОБА_4 проти Бельгії» (DeCubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі «ОСОБА_5 проти Іспанії» (CastilloAlgar v. Spain), рішення від 28 жовтня 1998 року, Reports 1998-VIII, с. 3116, п. 45).

Таким чином, при вирішенні питання про самовідвід або відвід суд бере до уваги його мотиви, оскільки судді зобов'язані викликати довіру у учасників судового розгляду, і тому будь який суддя, стосовно якого в учасників судового розгляду є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен заявити самовідвід.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 27 КАС Українисуддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Оскільки ОСОБА_3 неодноразово позивається до судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_2, наявні обставини, які можуть викликати сумніви у неупередженості судді.

За таких обставин, враховуючи вимоги п. 4 ч.1 ст. 27 КАС України, з метою повного та обєктивного захисту прав сторін, уникнення обставин, що можуть викликати сумніви в обєктивності та неупередженості судді, заява про самовідвід підлягає задоволенню.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 27, 30-32, 160, 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Самовідвід судді Чайкіної Ольги Володимирівни в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Криворізької міської ради про оскарження бездіяльності субєкта владних повноважень та розпорядника інформації, задовольнити.

Справу направити до загальної канцелярії - для здійснення повторного авторозподілу згідно вимог ст. 15-1 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Чайкіна