Рішення № 56401569, 03.03.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15216/15

провадження № 2/753/1251/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2016 р. Дарницький районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря ДРАГА О.А.

без участі сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ " ВЕКТОР ПЛЮС", ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ" третя особа: ОСОБА_3 про встановлення нікчемності право чину , суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 через свого представника за довіреністю ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до ТОВ " Факторингова компанія " Вектор Плюс", ТОВ " Кредитні ініціативи", залучивши в якості третьої особи ОСОБА_3 про встановлення нікчемності право чину.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 02 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2706/1008/71-605 про надання кредиту для придбання житла.

Цього ж дня, за надані в кредит грошові кошти, Позивачем була придбана у приватну власність квартира АДРЕСА_1.

Одночасно з укладенням Кредитного договору та Договору купівлі-продажу квартири, з метою забезпечення виконання основного (кредитного) договору, між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір №2706/1008/71-605-Z-l .

28 листопада 2012 року на підставі договорів факторингу ВАТ «Сведбанк» відступило свої права вимоги за укладеними з позичальниками кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в той самий день відступило свої права вимоги за укладеними між BAT «Сведбанк» з його позичальниками кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».

Одночасно з укладенням договорів факторингу, 28 листопада 2012 року, на підставі договорів про передачу прав за іпотечним договором, ВАТ «Сведбанк», як первісний іпотекодержатель, відступило свої права вимоги за укладеними з позичальниками іпотечними договорами новому іпотеко держателю - ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в той самий день відступило свої права вимоги за укладеними між ВАТ «Сведбанк» з його позичальниками іпотечними договорами наступному іпотеко держателю - ТОВ «Кредитні ініціативи».

05 грудня 2012 року на підставі Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p., укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною P. Т. було зареєстровано обтяження (іпотеку) за реєстраційним номером в Державному реєстрі іпотек НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1, яка належить Позивачу.

14 грудня 2012 року ТОВ «Кредитні ініціативи» направило Позивачу лист №0001602 з повідомленням про відступлення прав і в якості доказів відступлення прав за іпотечним договором, надало Позивачу копії Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 року та Витягу з Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p

В п. 1.1. Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р. вказано, що за цим Договором новому іпотекодержателю передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим Договором.

В п. 1.2. Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р. зазначено, що первісний іпотекодержатель за цим договором передає новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами, перелік яких наведено у Додатку №1 до даного Договору.

Разом з тим, як вбачається із змісту Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p., даний Договір складений на двох сторінках без додатків до нього. Будь-які додатки до вказаного вище Договору нотаріусом не посвідчувались.

Одночасно з цим, в тексті нотаріально посвідченого Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p., укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи», відсутні відомості про відступлення ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», як первісним іпотекодержателем, прав за Іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 новому іпотекодержателю - ТОВ «Кредитні ініціативи».

Витяг з Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p., на який посилається ТОВ «Кредитні ініціативи», як на підтвердження переходу до нього прав нового іпотекодержателя за укладеним між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 Іпотечним договором, не відтворює тексту (змісту) Договору про передачу прав за іпотечним договором від

28.11.2012p., що був укладений між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи», оскільки відомості, що наведені у Витягу, відсутні в тексті Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p..

Договір про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р. з одночасним посиланням на Витяг з Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p.,

як на додаток до вказаного вище Договору, ТОВ «Кредитні ініціативи» вважає договором, укладеним у формі єдиного документа, яким підтверджується відступлення права вимоги за Іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 новому іпотекодержателю - ТОВ «Кредитні ініціативи».

Проте, з такими доводами ТОВ «Кредитні ініціативи» погодитися не можна, оскільки Витяг з Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р. за своєю формою не відповідає вимогам чинного законодавства, а в тексті самого Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р. відсутні відомості про відступлення ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», як первісним іпотекодержателем, прав за Іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 новому іпотекодержателю - ТОВ «Кредитні ініціативи».

Як вбачається із змісту Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 року , укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., даний Договір складений на двох сторінках без додатків до нього. Будь-які додатки до вказаного вище Договору нотаріусом не посвідчувались. Крім того, в тексті вказаного вище Договору відсутні відомості про відступлення ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс», як первісним іпотекодержателем, прав за Іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 новому іпотекодержателю - ТОВ «Кредитні ініціативи».

Витяг з Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p., на який посилається ТОВ «Кредитні ініціативи», як на підтвердження переходу до нього прав нового іпотеко держателя за укладеним між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 Іпотечним договором, складений в простій письмовій формі, а тому не може вважатися додатком та/або невід'ємною частиною нотаріально посвідченого Договору про відступлення прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p..

Проста письмова форма Витягу з Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р. не узгоджується з нормами ч. 1 ст. 513 ЦК України, ч. З ст. 24 Закону України «Про іпотеку», ст. 47 Закону України «Про нотаріат», п. 7 Глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якими встановлено вимоги щодо форми договору про відступлення прав за іпотечним договором.

Таким чином, за відсутності в тексті нотаріально посвідченого Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р. відомостей про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2, сам по собі Витяг з Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p., який складений в простій письмовій формі не підтверджує факту відступлення права вимоги за Іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 новому іпотеко держателю - ТОВ «Кредитні ініціативи».

А тому просить встановити нікчемність Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», в частині відступлення прав вимоги за іпотечним договором №2706/1008/71-605-Z-1 від 02 жовтня 2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» і ОСОБА_2 а вирішити питання про розподіл судових витрат.

Позивач, належним чином повідомлений, у судове засідання не прибув і не направив свого представника, про те, від представника позивача ОСОБА_4, який діє за довіреністю ВТЕ № 674777 від 14.08. 2013 року ( а.с. 47), через загальну канцелярію надійшло письмове клопотання за вх. № 60558 від 11.12. 2015 року ( а.с. 107) про розгляд справи за відсутності позивача та відповідні письмові пояснення за вх. № 57313 від 25.11. 2015 року від представника позивача ОСОБА_4 ( а.с. 108-109) .

Згідно ст. 158 ЦПК України особа яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» належним чином повідомлені у судове засідання своїх представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, будь-яких клопотань від останніх не надходило.

Третя особа ОСОБА_3 належним чином повідомлена у судове засідання не прибула про причини неявки суду не повідомила.

Відповідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, 02 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2706/1008/71-605 про надання кредиту для придбання житла ( а.с. 25 - 32).

Цього ж дня, за надані в кредит грошові кошти, Позивачем була придбана у приватну власність квартира АДРЕСА_1 ( а.с. 33 -34).

Одночасно з укладенням Кредитного договору та Договору купівлі-продажу квартири, з метою забезпечення виконання основного (кредитного) договору, між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір №2706/1008/71-605-Z-l ( а.с. 35 -38) .

28 листопада 2012 року на підставі договорів факторингу ВАТ «Сведбанк» відступило свої права вимоги за укладеними з позичальниками кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», а ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» в той самий день відступило свої права вимоги за укладеними між BAT «Сведбанк» з його позичальниками кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» ( а.с. 39 -41)

05 грудня 2012 року на підставі Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 p., укладеного між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гречаною P. Т. було зареєстровано обтяження (іпотеку) за реєстраційним номером в Державному реєстрі іпотек НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1, яка належить Позивачу ( а.с.42- 44).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повнинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно то умов договору та вимог закону.

Відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п. 1.1. Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р. за цим Договором новому іпотеко держателю передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р. зазначено, що первісний іпотеко держатель за цим договором передає новому іпотеко держателю права за іпотечними договорами, перелік яких наведено у Додатку №1 до даного Договору.

Згідно з п.2.1 Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р., новий іпотеко держатель має право здійснювати передачу права вимоги за Іпотечними договорами без будь-яких обмежень.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Як зазначив позивач у своїх позовних вимогах , що між Позивачем та ТОВ «Кредитні ініціативи» виник спір щодо укладення між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» в частині відступлення права вимоги за Іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2, Позивач має право на звернення до суду з вимогами про встановлення нікчемності правочину.

Наслідком укладення між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» Договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р. в частині відступлення права вимоги за Іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_2, стало внесення відомостей про державну реєстрацію іпотеки до Державного реєстру іпотек.

Про те, як вбачається з копії договору про передачу прав за іпотечним договором від 28.11.2012 р., позивач не є стороною оспорюваного договору.

Як вбачається з оспорюваного позивачем договору про відступлення права вимоги від 28.11.2012 р.,, фактично відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, що передбачено пунктом 1 частини 1 ст.512 ЦК України, яка вказує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Крім того, звертаючись із даним позовом до суду, позивач не надав суду доказів про те, яке саме його цивільне право або інтерес порушено укладенням спірними договорами.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Разом з тим, 14.12.2012 року ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" на адресу позивача ОСОБА_2 надіслано спільне повідомлення за вих № 0001602 про відступлення, в якому викладено інформацію про відступлення 28.11.2012р. ПАТ "Сведбанк" права вимоги за кредитним договором № 2706/1008/71-605 від 02 жовтня 2008 року - ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та про відступлення 28.11.2012р. ТОВ "ФК "Вектор Плюс" права вимоги за цим кредитним договором - ТОВ "Кредитні ініціативи", в якому також повідомлено, що всі платежі за кредитним договором боржник має здійснювати на користь ТОВ "Кредитні ініціативи", із зазначенням необхідних реквізитів (а.с. 45).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Це положення визначено й ч. 1 ст. 15 ЦК України.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року за № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", встановлено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Суду не надано доказів того, що укладенням між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "ФК "Вектор Плюс", а також між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" договорів Факторингу від 28.11.2012 року, якимось чином порушено права та законні інтереси ОСОБА_2

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Виходячи з встановлених обставин справи, позивач не довів, що діями відповідачів порушені його права та інтереси, а тому суд вважає відсутніми підстави для визнання оспорюваних договорів удаваним правочином.

З огляду на викладене, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог, а тому в позові слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись Законом України ст. ст. 2, 47, 48 «Про банки і банківську діяльність», Закону України "Про іпотеку", ст.ст.15, 203, 215, 216, 220, 512, 513, 514, 526, 527 530, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст.3, 10, 57, 60, 61, 88, 215 ЦПК України, Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року за № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ " ВЕКТОР ПЛЮС", ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ" третя особа: ОСОБА_3 про встановлення нікчемності правочину- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з моменту проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

Копію рішення невідкладно надіслати сторонам рекомендованою поштою для відому.

СУДДЯ ЛЕОНТЮК Л.К.