Постанова № 56399685, 12.03.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 12.03.2016 Справа № 554/923/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2016 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Микитенко В.М., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави про зобов'язання відновити виплату пенсії за віком, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави (далі - Управління) про зобов'язання відновити виплату пенсії за віком.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначила, що призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснювалося їй у 2011 році Управлінням Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави, де вона перебуває на обліку.

На час призначення пенсії та на даний час позивач обіймає посаду судді господарського суду Полтавської області.

З квітня 2015 року їй було припинено виплату пенсії.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Представник відповідача надала письмові заперечення проти задоволення позову, в якому вказала, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року особам, на яких поширюється дія цього Закону у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії, щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про судоустрій та статус суддів», пенсія не виплачується.

Суд, розглянувши справу у відповідності до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України в порядку скороченого провадження, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, яке видане Пенсійним фондом України 23.08.2011 року.

На даний час позивач працює суддею господарського суду Полтавської області, посада якої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відноситься до державної служби.

З 1 квітня 2015 року позивачу припинено нарахування та виплату пенсії.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ внесені зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, згідно ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ, яка набрала чинності з 1 квітня 2015 року, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про статус народного депутата України», Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Разом з тим відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/ щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року прийнятий не був, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу» та щомісячного довічного грошового утримання на умовах, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів», у зв'язку з чим передбачені ч. 2 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати пенсії позивачу відпали і з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати вказаної пенсії відсутні.

Згідно ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть буди обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що підлягають поновленню права та інтереси позивача шляхом відновлення виплатиз 1 липня 2015 року пенсії, призначеної їй відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю зазначених в абзаці 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 № 1058-IV підстав для її невиплати.

Керуючись ст. ст. 159-163, 183-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району м. Полтави про зобов'язання відновити виплату пенсії за віком- задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві відновити з 1 липня 2015 року виплати ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтава протягом 10 днів із дня її отримання.

Суддя В.М. Микитенко