Рішення № 56398461, 14.03.2016, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/2767/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі : головуючої - судді Міланіч А.М.

при секретарі - Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Реєстраційна служба Бородянського районного управління юстиції Київської області, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до рішення апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року їй виділено у власність магазин АДРЕСА_1

У січні 2014 року вона /позивачка/ звернулась в Реєстраційну службу Бородянського РУЮ з відповідною заявою про реєстрацію права власності на вказаний магазин, однак державним реєстратором їй було відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень на даний магазин, через те, що вона не в повному обсязі подала документи для проведення державної реєстрації.

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 випадково дізналася, що ОСОБА_3 неправомірно отримав в реєстраційній службі свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер НОМЕР_1 від 14 липня 214 року, а саме на той самий магазин, що АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, його спадкоємцем є відповідач ОСОБА_2

Вважає, що оскільки при видачі покійному ОСОБА_3 вищевказаного свідоцтва про право власності на зазначений торговельний комплекс реєстраційною службою Бородянського РУЮ не було з»ясовано достовірні дані про зазначений об»єкт нерухомого майна, зокрема, з технічного паспорту від 11 березня 2006 року вбачається, що приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на яке видане зазначене свідоцтво про право власності на ім»я ОСОБА_3, і торговельний комплекс «ІНФОРМАЦІЯ_2», який є її /позивачки/ власністю, являється одним і тим самим об»єктом.

Вказаним свідоцтвом порушені її ОСОБА_1/ права як власника спірного об»єкта нерухомості, тому просила визнати дане свідоцтво індексний номер НОМЕР_2 від 14 липня 2014 року про право власності на об'єкт нерухомого майна - мінімаркет «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться по АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_3, недійсним, скасувати державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об'єкт нерухомого майна - мінімаркет «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_4 позов підтримали та викладене підтвердили.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа - Реєстраційна служба Бородянського РУЮ свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати без його участі.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що за рішенням апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року, у порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, у власність позивачки виділено магазин АДРЕСА_1 зареєстрований 25 липня 2002 року в Бородянському БТІ за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 24 липня 202 року /а.с.6-18/.

Коли позивачка звернулася 17 лютого 2014 року до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на вищевказаний магазин, державний реєстратор, встановивши, що документи подані не в повному обсязі, прийняв рішення № 11422960 від 05 березня 2014 року, яким відмовив позивачці у здійсненні державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно /а.с.42/.

Натомість, Реєстраційною службою Бородянського РУЮ Київської області ОСОБА_3 14 липня 2014 року було видано свідоцтво індексний номер НОМЕР_2 про право власності на нерухоме майно, а саме вищевказаний мінімаркет «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташований по АДРЕСА_1 на підставі якого за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на дане майно, що підтверджується копією даного свідоцтва та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 54198691 від 29 лютого 2016 року /а.с.43, 44-51/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер і його спадкоємцем є відповідач ОСОБА_2 /а.с.20,40/.

Згідно положень ч. 1,2 ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пп. 10 п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1, 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на викладене, оскільки спірний об»єкт нерухомого майна - мінімаркет «ІНФОРМАЦІЯ_2» на підставі вищевказаного рішення апеляційного суду Київської області від 12 листопада 2013 року, яке є чинним, було виділено у власність позивачки ОСОБА_1, але Реєстраційна служба Бородянського РУЮ, не з»ясувавши та не перевіривши всі достовірні дані про даний об»єкт нерухомого майна, видала ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на це нерухоме майно, індексний номер: НОМЕР_2 від 14 липня 2014 року, чим порушило права позивачки, як власника даного майна, то суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, визнати зазначене свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна - мінімаркет «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_3, недійсним.

Враховуючи те, що свідоцтво про право власності на спірний мінімаркет «ІНФОРМАЦІЯ_2» індексний номер: НОМЕР_2 від 14 липня 2014 року, яке було підставою для проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_3 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, скасоване, то суд вважає, що державна реєстрація права власності покійного ОСОБА_3 на цей об»єкт нерухомого майна підлягає скасуванню, а тому, задовольняючи і в цій частині позовні вимоги, вбачає за необхідне скасувати державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об'єкт нерухомого майна - мінімаркет «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки на відшкодування витрат по сплаті судового збору 487,2 грн.

Керуючись статтею 41 Конституції України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч. 1,2 ст. 386 Цивільного кодексу України, ст. 10,11,209,212-215,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Реєстраційна служба Бородянського районного управління юстиції Київської області, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати свідоцтво індексний номер НОМЕР_2 від 14 липня 2014 року про право власності на об'єкт нерухомого майна - мінімаркет «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться по АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_3, недійсним.

Скасувати державну реєстрацію права власності в реєстрі прав власності на об'єкт нерухомого майна - мінімаркет «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходиться по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддяА.Міланіч