Рішення № 56398332, 15.02.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9759/15-ц

2/357/63/16

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Голуб А. В. ,

при секретарі - Куца В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Біла Церква в залі суду №4 цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та посилався на те, що 18.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», найменуван ня якого з 17.06.2009 року було змінено на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №39.3/АК-00006.08.2 відповідно до якого банк відкрив ОСОБА_1 не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 17 642,11 доларів США терміном по 18 вересня 2015 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 7,70 % річних на купівлю автомобіля та сплату страхових платежів, згідно з договором №Х0819-6 купівлі-продажу автомобіля від 19.08.2008 р., який в подальшому був переданий в заставу банку згідно з договором застави №39.3/АК-00006.08.2-3 від 18.09. 2008 року. Позивач вказував на те, що банк в повному обсязі виконав взяті на себе зобов»язання згідно з умовами кредитного договору. Позивач також вказував на те, що відповідач ОСОБА_1 не виконує умови вищевказаного кредитного договору та не сплачує банку кредит, проценти за користування кредитом, плату за обслуговування кредиту та суму нарахованої пені за прострочення виконання зобов»язання, чим порушує взяті на себе договірні зобов»язання, і загальна заборгованість відповідача перед банком за кредитним договором станом на 05.02.2015 року складає 17 049,07 доларів США та 3 912 155,50 грн., яка складається з: суми поточної заборгованості за кредитом - 1 682,11 доларів США; суми простроченої заборгованості за кредитом - 11 340,00 доларів США; суми поточної заборгованості за процентами по кредиту - 98,91 доларів США; суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 3 928,05 доларів США; суми поточної заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 807,96 грн.; суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 24 629,95 грн.; загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам - 3 569 584,30 грн.; загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за обслуговування кредиту - 291 530,55 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 18 335,86 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за обслуговування кредиту - 1 497,22 грн.; суми інфляційних втрат на суму простроченої плати за кредитом - 4 769,67 грн. Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року в сумі 17 049,07 доларів США та 3 912 155,50 грн., та судовий збір в сумі 3 654,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав суду уточнену позовну заяву в якій представник позивача збільшив позовні вимоги позивача та вказував на те, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року станом на 11.11.2015 року складає 17 672,77 доларів США та 3 912 155,50 грн., яка складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом - 13 022,11 доларів США; суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 4 650,67 доларів США; суми поточної заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 807,96 грн.; суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 24 629,95 грн.; загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам - 3 569 584,30 грн.; загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за обслуговування кредиту - 291 530,55 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 18 335,86 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за обслуговування кредиту - 1 497,22 грн.; суми інфляційних втрат від суми простроченої плати за кредитом 4 769,67 грн. Представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року в сумі 17 672,77 доларів США та 3 912 155,50 грн., а також позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3 866,94 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вищевказані збільшені позовні вимоги позивача.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. В судовому засіданні 11.11.2015 року відповідач позов визнав частково та не заперечував щодо стягнення з нього на користь позивача 13 500 доларів США заборгованості по тілу, та по відсоткам по вищевказаному кредитному договору, а також відповідач визнав пеню по кредитному договору в сумі 50 000 грн. Відповідач просив зменшити розмір пені за невиконання умов вищевказаного кредитного договору, а саме: розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, процентами, та платою за обслуговування кредиту, оскільки розмір пені значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Відповідач також вказував на те, що кредит йому надавався у доларах США, але у зв»язку з економічною нестабільністю в країні та значним здорожчанням долара США у відповідача була відсутня матеріальна можливість виконувати своєчасно і у повному обсязі зобов»язання за вищевказаним кредитним договором.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що 18.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «РОДОВІД БАНК», найменування якого з 17.06.2009 року було змінено на Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року відповідно до якого Банк відкрив ОСОБА_1 не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 17 642,11 доларів США терміном по 18 вересня 2015 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 7,70 % річних.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, Банк відкриває Позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 17 642,11 долари США терміном по 18.09.2015 року включно.

Згідно до п. 1.2 кредитного договору, кредитні кошти надаються виключно на наступні цілі: купівлю автомобіля та сплату страхових платежів, а саме: 1.2.1 на купівлю автомобіля згідно з договором №Х0819-6 купівлі-продажу автомобіля від 19.08.2008 р. 17 642,11 доларів США.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору, процентна ставка за кредитами за цим Договором встановлюється в розмірі 7,70 процента річних.

Згідно до п. 1.5.1 кредитного договору, щомісячна плата за обслуговування кредиту (в подальшому «плата за обслуговування кредиту») встановлюється в розмірі 0,3000% від суми виданого кредиту.

В п. 3.1.1 кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов»язується погашати заборгованість за кредитом починаючи з місяця наступного за звітним, щомісяця до «10»-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 210,00 доларів США та нарахованими процентами шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок Банку №3739000009 2274.840. Датою сплати заборгованості за кредитом та процентами є день зарахування коштів на рахунки вказані у пункті 1.3, 1.6 цього Договору. А в п. 3.1.2 вказаного кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов»язується повернути одержані кредити згідно з умовами цього Договору не пізніше 18.09.2015 року.

Відповідно до п. 3.1.4 вказаного кредитного договору, Позичальник зобов»язується щомісяця, до 10-го числа (включно), сплачувати Банку плату за обслуговування кредиту згідно пункту 1.5.1 цього Договору шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок Банку №37390000092274.840. Датою внесення плати за обслуговування кредиту є день зарахування коштів на рахунок, вказаний у пункті 1.6.1 цього Договору.

Згідно п. 3.6 кредитного договору, Позичальник зобов»язується за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати Банку за кожний день прострочення пеню у розмірі 1.6 процента від суми простроченої заборгованості.

В судовому засіданні було встановлено, що ВАТ «РОДОВІД БАНК» повністю виконав умови вказаного кредитного договору № 39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року та надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 17 642,11 доларів США, що підтверджується копією заяви на видачу готівки №2438_43 від 18.09.2008 року, також вказане підтвердили у суді учасники процесу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених до говором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового оборо ту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до п. 3.4 кредитного договору, Позичальник зобов»язувався достроково погасити заборгованість за одержаними кредитами та сплатити проценти за користування ними, а також пені та штрафи, передбачені цим Договором, у разі невиконання зобов»язань, передбачених у пунктах 3.2 та 3.3 цього Договору.

Згідно до п. 5.2 кредитного договору, Банк має право у разі недотримання Позичаль ником умов цього Договору вимагати в односторонньому порядку дострокового його розірвання, повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього Договору.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушує умови кредитного договору №39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року, та не виконує умови договору щодо оплати кредиту, відсотків за користування кредитом, плати за обслуговування кредиту у сумі передбаченій вказаним договором. Наведене ствердили учасники процесу.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем станом на 11.11.2015 року заборгова ність за кредитним договором № 39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року складає 17 672, 77 доларів США та 3 912 155,50 грн., яка складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом - 13 022,11 доларів США; суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 4 650,67 доларів США; суми поточної заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 807,96 грн.; суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 24 629,95 грн.; загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам - 3 569 584,30 грн.; загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за обслуговування кредиту - 291 530,55 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 18 335,86 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за обслуговування кредиту - 1 497,22 грн.; суми інфляційних втрат від суми простроченої плати за кредитом 4 769,67 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з умовами кредитного договору № 39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року був ознайомлений при його укладенні, підписав вказаний кредитний договір і отримав кредитні кошти в обумовленій кредитним договором сумі, але умови кредитного договору № 39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року порушив, що підтверджується поясненнями учасників процесу, матерілами справи.

В ст. 549 ЦК України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконан ня.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір вста новлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменше ний за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Згідно до нової редакції статуту Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК", затвердженої річними загальними зборами акціонерів АТ "РОДОВІД БАНК" від 09.04.2012-10.04.2012 протокол №1 ПАТ "РОДОВІД БАНК" є правонаступником усіх прав та обов"язків Відкритого акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК".

Згідно до ст. 524 ЦК України зобов"язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов"язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов"язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. А в ч. 3 вказаної статті зазначено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов"язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах встановлених законом.

В п. 10 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", вказано, що згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність") банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків" є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

Згідно до п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з врахуванням наведеного суд вважає, що у відповідача ОСОБА_1 станом на 11.11.2015 року наявна заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року в сумі 17 672, 77 доларів США, яка складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом - 13 022,11 доларів США; суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 4 650,67 доларів США. А також у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість перед позивачем за вказаним кредитним договором №39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року станом на 11.11.2015 року в сумі 3 907 385,84 грн., яка складається з: суми поточної заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 807,96 грн.; суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 24 629,95 грн.; загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам - 3 569 584,30 грн.; загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за обслуговування кредиту - 291 530,55 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 18 335,86 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за обслуговування кредиту - 1 497,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року станом на 11.11.2015 року в сумі 17 672, 77 доларів США, яка складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом - 13 022,11 доларів США; суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 4 650,67 доларів США. Також суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року станом на 11.11.2015 року в сумі 46 270,99 грн., яка складається з: суми поточної заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 807,96 грн.; суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 24 629,95 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 18 335,86 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за обслуговування кредиту - 1 497,22 грн.

Враховуючи вищевказані положення ст. 551 ЦК України та п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", суд вважає, що розмір пені по вказаному кредитному договору може бути зменшений, оскільки суд вважає, що розмір пені значно перевищує розмір збитків, а також наявні інші обставини, які мають істотне значення, а саме те, що відбулося значне здорожчання долара США, а кредит надавався відповідачу у доларах США. Згідно до ст. 60 ЦПК України, ПАТ «РОДОВІД БАНК» не надав до суду доказів, які б підтверджували негативні наслідки для позивача через прострочення виконання зобов'язання відповідачем ОСОБА_1

А тому враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе зменшити розмір загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам з 3 569 584,30 грн. до 1 002 961,71 грн.

Крім вказаного, суд вважає за можливе зменшити розмір загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за обслуговування кредиту з 291 530,55 грн. до 26 437,91 грн., тобто до розміру простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №39.3/АК-00006.08.2 від 18.09.2008 року в сумі 17 672,77 доларів США, яка складається з: суми простроченої заборгованості за кредитом - 13 022,11 доларів США; суми простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 4 650,67 доларів США. А також слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 39.3/АК-000 06.08.2 від 18.09.2008 року в сумі 1 075 670,61 грн., яка складається з: суми поточної заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 1 807,96 грн.; суми простроченої заборгованості за платою за обслуговування кредиту - 24 629,95 грн.; загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам -1 002 961,71 грн.; загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за обслуговування кредиту -26 437,91 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості - 18 335,86 грн.; загальної суми 3% річних від суми простроченої заборгованості за обслуговування кредиту - 1 497,22 грн.

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 866,94 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» слід відмовити в задоволенні частини його позову про стягнення пені по вказаному кредит ному договору, а саме: в частині позову про стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам в сумі 2 566 622,59 грн., та в частині позову про стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості за обслуговування кредиту в сумі 265 092,64 грн.

Згідно до п. 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Суд також вважає, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» необхідно відмовити в задоволенні його позову в частині його позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційних втрат від суми простроченої плати за кредитом 4 769, 67 грн., оскільки як зазначено у п. 18 вищевказаної постанови, за змістом ч.2 ст. 625 ЦК України проводиться інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, а грошове зобов»язання, яке є предметом судового розгляду, не виражене в національній валюті, а виражене в доларах США.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 509,524,525,526,533,549,551,552,610,611,625,626, 1048,1050 ЦК України, постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", керуючись ст.ст. 10,60,88,212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" заборгованість за кредитним договором №39.3/АК-000 06.08.2 від 18.09.2008 року в сумі 17 672,77 доларів США та 1 075 670,61 грн. та 3 866,94 грн. судового збору.

Відмовити ПАТ «РОДОВІД БАНК» в задоволенні іншої частини позову.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя А. В. Голуб