Постанова № 56398274, 14.03.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17378/14-а

2-адр/357/5/16

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Ільницька І. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою мотивуючи тим, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2014 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року, її позов до УПФУ у місті Білій Церкві задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві провести перерахунок та виплату її пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум заробітної плати, зазначених у довідці Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві від 08 жовтня 2014 року № 138, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, індексації заробітної плати, починаючи з 04 червня 2014 року. В своїй позовній заяві до суду вона висувала вимоги щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату їй пенсії з 08.07.2010 року у розмірі 82 % заробітної плати з урахуванням вказаних вище сум, але в резолютивній частині постанови суду не було вирішено питання щодо застосування Закону України «Про державну службу», який діяв в 2010 році. Вона перебуває на обліку в УПФУ м. Біла Церква з 08.07. 2010 року та отримує пенсію за віком як державний службовець, яка була їй призначена відповідно до ст.37 Закону «Про державну службу» від 16.12.1993 року в редакції, яка діяла на момент її виходу на пенсію, в розмірі 82 % від заробітної плати за 13 років 8 місяців 27 днів роботи на державній службі. На виконання постанови суду відповідачем проведено перерахунок пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» в новій редакції станом на 2014 рік, що призведе до зменшення розміру її пенсії. Заявниця просить суд винести додаткову постанову про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату її пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у редакції від 16.12.1993 року, що діяв станом на день призначення пенсії 08.07.2010 року, у розмірі 82 % заробітної плати з урахуванням сум заробітної плати, зазначених у довідці Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві від 08 жовтня 2014 року № 138, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, індексації заробітної плати, починаючи з 04 червня 2014 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 подану заяву підтримала.

Представник УПФУ у м. Білій Церкві щодо задоволення даної заяви заперечує посилаючись на те, що постанова суду від 24.12. 2014 року щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідачем виконана, а тому правові підстави для винесення додаткової постанови суду відсутні, крім того, строк пред'явлення до виконання виконавчого листа по даній справі встановлено до 17.02.2016 року, а ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття додаткової постанови 26.02.2016 року, вимоги заявника щодо застосування УПФУ у м. Білій Церкві редакції Закону України «Про державну службу» 2010 року є безпідставними та необґрунтованими, оскільки на момент проведення перерахунку пенсії за рішенням суду норми вказаного Закону в редакції 2010 року втратили чинність.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, представника УПФУ у м. Білій Церкві, оглянувши матеріали даної справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення частково.

Так, ОСОБА_1 04.12.2014 року звернулася до суду з позовом до УПФУ у м. Білій Церкві мотивуючи тим, що вона перебуває на обліку в УПФУ у м. Білій Церкві та отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», пенсію їй нараховано в розмірі 82 % із заробітної плати без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, сум індексації, у проведенні відповідного перерахунку їй було відмовлено, а тому вона просила суд визнати протиправними дії УПФУ в м. Білій Церкві щодо відмови у проведенні перерахунку її пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату її пенсії з 08.07.2010 року у розмірі 82 % заробітної плати з урахуванням сум, зазначених у довідці від 08.10.2014 року № 138, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати.

Згідно постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.12.2014 року позов було задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві провести перерахунок та виплату її пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням сум заробітної плати, зазначених у довідці Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві від 08 жовтня 2014 року № 138, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, індексації заробітної плати, починаючи з 04 червня 2014 року.

Ця постанова суду набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року, згідно якої постанову суду першої інстанції було залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області стягувачу видано виконавчий лист по даній справі, в якому вказано строк пред'явлення його до виконання - до 17.02.2016 року.

27.04.2015 року державним виконавцем міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 47154109 щодо примусового виконання вказаного вище виконавчого листа на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, що рішення боржником виконано згідно розпорядження № 806971 від 20.04.2015 року.

За положеннями ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві та отримує з 08.07.2010 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», стаж державної служби становить 13 років 8 місяців 27 днів, пенсію позивачу було призначено у розмірі 82 % від заробітної плати відповідно до норм Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 року, яка діяла на момент виходу на пенсію ОСОБА_1

При вирішенні спору судом в 2014 році до уваги приймалася довідка, видана Головним управлінням Пенсійного Фонду України в місті Києві за № 138 від 08 жовтня 2014 року про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за період з 01.11.2008 року до 29.10.2010 року, який був обраний позивачем для визначення розміру пенсії, за новою формою.

Тобто, ОСОБА_1 не надавала для перерахунку заробітну плату за новий період роботи, до заробітної плати було включено такі складові, як суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, індексації заробітної плати, які не були враховані УПФУ у м. Білій Церкві при призначенні їй пенсії по Закону України «Про державну службу», ці виплати включено за той період, який приймався до уваги УПФУ у м. Білій Церкві при розрахунку пенсії ОСОБА_1

Статтею 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 року, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу, передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80-90 відсотків суми їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам які на час звернення за призначенням пенсії не є державним службовцем, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В ст.58 Конституції України передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі N 1-7/99 визначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші

нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Пенсію ОСОБА_1 було призначено під час дії Закону України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 року, а тому і перерахунок їй пенсії з врахуванням тих сум, які не було включено до розрахунку пенсії в 2010 році, на виконання постанови суду від 24.12.2014 року, необхідно проводити відповідно до норм цього Закону в попередній, а не новій редакції станом на 2014 рік.

Окрім того, судом було зобов'язано УПФУ у м. Білій Церкві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 не з 08.07.2010 року, а з 04.06.2014 року в зв'язку з тим, що нею було пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України.

Для прийняття додаткової постанови достатньо наявності хоча б однієї з підстав, наведених у ст.168 КАС України.

Додаткова постанова з першої підстави можлива лише тоді, коли для її прийняття немає необхідності знову досліджувати докази.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не розв'язані основним рішенням та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов), або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови та ухвали можуть прийматись, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначений спосіб його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві від 04.12.2014 року ОСОБА_1 дійсно висувала вимоги щодо зобов»язання відповідача провести перерахунок та виплату її пенсії не тільки з урахуванням відповідних сум заробітної плати, а і у розмірі 82 % від заробітної плати, цю вимогу у резолютивній частині постанови суду не було вирішено.

Крім того, для вирішення даного питання немає необхідності знову досліджувати докази, оскільки всі докази були досліджені судом під час розгляду даної справи в 2014 році.

В судовому засіданні також встановлено, що постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.12.2015 року по справі № 357/17034/15-а 2-а/357/1000/15 за позовом ОСОБА_1 до міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області скасовано вказану вище постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 47154109 та зобов»язано відповідача відновити виконавче провадження, ця постанова суду набрала законної сили 12.01.2016 року.

Представник УПФУ у м. Білій Церкві підтвердив ту обставину, що на даний час виконавче провадження з виконання виконавчого листа по справі № 357/17378/14-а 2-а/357/408/14 від 02.04.2015 року відновлено.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: в т. ч. виконавчі листи судів -протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

За положеннями ст.23 цього Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Оскільки в даному випадку виконавчий документ було пред'явлено до виконання в установлений строк, постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження судом скасовано, виконавче провадження відновлено, а тому строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не закінчився.

Керуючись ст.ст.19,58 Конституції України, Законом України «Про державну службу» в редакції від 16.12.1993 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі N 1-7/99, ст. 168 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови- задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 82 % заробітної плати з урахуванням сум заробітної плати, зазначених у довідці Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві від 08 жовтня 2014 року № 138, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, індексації заробітної плати, починаючи з 04 червня 2014 року.

Додаткова постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя А. М. Дмитренко