Ухвала суду № 56397467, 10.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/3434/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Луньова Т.М. Провадження № 22-ц/773/58/16 Категорія: 20 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Свистун О.В.,

суддів - Грушицького А.І., Федонюк С.Ю.,

за участі секретаря - Перебойчука Р.В.,

відповідача - ОСОБА_1, представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 про стягнення боргу,

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 26 жовтня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_3 звернулась у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 96964 грн. 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до умов Договору №339514 від 28.08.2012 року фізична особа підприємець (далі ФОП) ОСОБА_4 відповідачеві ОСОБА_1 було поставлено транспортний засіб DAF LF FA 45.170 вартістю 53700 грн. За вказаним договором відповідач зобов'язався оплатити транспортний засіб у строк до 31 грудня 2014 року включно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 або сплатою готівкових коштів в касу підприємства. Відповідач не виконав зобов'язання по оплаті автотранспортного засобу і у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 53700 грн. 30 березня 2015 року між ФОП ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу права вимоги №0003-30/03/15 від 30 березня 2015 року, що потягло за собою набуття позивачем права кредитора стосовно відповідача ОСОБА_1 за договором №339514 від 28.08.2012 року.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 26 жовтня 2015 року в задоволенні позову в даній справі відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3- ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Покликається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили, оскільки вважають, що рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права. Просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач ОСОБА_3, її представник ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання. Причин неявки суду не повідомили.

Судом першої інстанції встановлено, що документами, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 серпня 2012 року відповідач придбав у ФОП ОСОБА_4 транспортний засіб DAF LF FA 45.170, 2004 року випуску. Купівля-продаж вказаного транспортного засобу відбулась згідно «Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери». Зокрема, відповідач ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_4 вартість вказаного автомобіля, а ФОП ОСОБА_4, на підтвердження укладення угоди купівлі-продажу, а відтак і отримання коштів за автомобіль, передав відповідачеві відповідні документи, а саме вантажну митну декларацію, акт приймання передачі транспортного засобу, довідку-рахунок та сам автомобіль.

На підставі п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, відповідач здійснив державну реєстрацію транспортного засобу, отримав державні номери та технічний паспорт на автомобіль.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. N 1200 (далі Порядок), цей Порядок визначає механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва (далі - транспортні засоби) та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Відповідно пункту 2 Порядку, дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють передачу для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, оптову та роздрібну торгівлю ними і оформлення необхідних документів (далі - суб'єкти господарювання).

Згідно пункту 12 даного Порядку суб'єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати довідки-рахунки, а підприємство-виробник - акти приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (далі - акти приймання-передачі), а також відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки "Транзит". Бланки довідок-рахунків, акти приймання-передачі та відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки "Транзит" є документами суворої звітності і повинні зберігатися суб'єктом господарювання відповідно до вимог законодавства. Забезпечення суб'єктів господарювання бланками довідок-рахунків, актами приймання-передачі та відповідно номерними знаками для разових поїздок та номерними знаками "Транзит" здійснюється відповідно Державтоінспекцією і Держсільгоспінспекцією в установленому законодавством порядку. У разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, разом з довідкою-рахунком суб'єкт господарювання видає споживачеві оригінал або копію вантажної митної декларації.

Судом встановлено і це визнали сторони, що 28 серпня 2012 року відповідач ОСОБА_1 придбав (купив) у ФОП ОСОБА_4 автомобіль DAF LF FA 45.170, 2004 року випуску, марки XFFA45/170, двигун НОМЕР_2, шасі НОМЕР_1, який було ввезено останнім із-за кордону. Також сторонами визнається і та обставина, що на підтвердження укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу, ОСОБА_4, у відповідності до зазначеного вище Порядку, передав відповідачеві ОСОБА_1 наступні документи: довідку-рахунок серії ДП1 №339514 від 28.08.2012 року, згідно якої відповідачеві ОСОБА_1 продано і видано автомобіль DAF LF FA 45.170, 2004 року випуску, марки XFFA45/170, двигун НОМЕР_2, шасі НОМЕР_1 вартістю 53700 грн. (а.с.11); Акт приймання передачі вказаного транспортного засобу №339514 від 28.08.2012 року (а.с.13); копію вантажної митної декларації 305090000/2012/009446 від 03.07.2012 року (а.с.14), сертифікат відповідності транспортного засобу.

Згідно п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок (далі Порядок державної реєстрації), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1371 (1371-2009-п) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Однак, оформлення інших документів, таких як договір купівлі-продажу, тощо на підтвердження продажу транспортного засобу, окрім отриманих відповідачем ОСОБА_1 від ФОП ОСОБА_4 довідки-рахунку, Акту приймання передачі транспортного засобу, вантажної митної декларації та транзитних номерів, ні Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, ні Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок не передбачено.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_1, сплативши зазначені у довідці-рахунку серії ДП1 №339514 від 28.08.2012 року ФОП ОСОБА_4 кошти, та отримавши від останнього документи, які згідно Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, зареєстрував своє право власності на придбаний транспортний засіб (повідомлення Ковельського центру ДАІ 0702, а.с.54).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що договір №339514 купівлі-продажу транспортного засобу від 28.08.2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_1 (а.с.12) є неналежним доказом, оскільки позивач та представник не надали оригіналу вказаного договору, а надана копія договору не завірена належним чином. Також відповідач заперечує укладення і підпис такого договору, оскільки не було такої потреби та не передбачено чинним законом для подальшої реєстрації транспортного засобу.

Доводи позивача та представника щодо невиконання відповідачем договору купівлі-продажу транспортного засобу і не сплаті вартості автомобіля не знайшли свого підтвердження, оскільки із наданого ними договору вбачається, що істотною умовою даного договору є те, що покупець приймає даний транспортний засіб і сплачує його вартість Продавцю. Будь яких умов у даному договорі про розстрочку чи інше не вказано. А отже, отримавши повну вартість автомобіля продавець передав транспортний засіб покупцю.

За правилами ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак позивач та його представник не надали суду доказів в підтвердження своїх доводів, а надані докази не підтверджують їх доводів щодо несплати вартості транспортного засобу відповідачем.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і колегія суддів вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319, 60 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду від 26 жовтня 2015 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: