Рішення № 56397459, 09.03.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9704/15-ц Провадження № 22-ц/773/290/16 Головуючий у 1 інстанції: Подзіров А.О. Категорія: 27 Доповідач: Подолюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Подолюка В.А.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар - Вергун Т.С.,

з участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі- ПАТ) « БМ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року ПАТ "БМ Банк" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14 вересня 2011 року між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 4/166/140911, згідно з яким позичальник отримала на умовах поворотності та платності грошові кошти в розмірі 500 000 грн. під 16,99 % річних строком до 13 вересня 2021 року на поточні потреби. Вказані кошти відповідач зобов'язалася повертати щомісячно рівними частинами.

В обумовлений кредитним договором строк ОСОБА_3 частини свого боргу не повернула, що надає банку право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом.

Станом на 27 травня 2015 року заборгованість позичальника становить 625 440,75 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 457 399,24 грн., заборгованість по процентах -129 330, 11 грн., пеня на суму несплачених процентів та несвоєчасно сплаченого кредиту за період з 14 вересня 2011 року по 26 травня 2015 року -38 711, 40 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 14 вересня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. за реєстровим № 4419, згідно з яким банку передано в іпотеку:

- цілий житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Дехтярук І.В. 29 грудня 2003 року за реєстровим № 6344;

- земельну ділянку площею 0,1700 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07 жовтня 2008 року.

Також з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14 вересня 2011 року між ОСОБА_3 та ПАТ "БМ Банк", позичальником та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, за яким ОСОБА_4 поручився перед банком за своєчасне і повне виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань.

Враховуючи викладені обставини, позивач просив стягнути солідарно на свою користь з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором у розмірі 625 440, 75 грн.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2015 року позов ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ПАТ «БМ Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 4/166/140911 від 14 вересня 2011 року в розмірі 114 301,11 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач ПАТ «БМ Банк» подав апеляційну скаргу, в якій поклилаючись на незаконність рішення через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному об'ємі.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, яка в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції підтримала доводи апеляційної скарги в повному обсязі з наведених у ній підстав, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.

Згідно із ст. 1048, 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Судом встановлено, що 14 вересня 2011 року між ПАТ "БМ Банк" та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно з яким позичальник отримала грошові кошти в розмірі 500 000 грн. під 16,99 % річних строком до 13 вересня 2021 року на поточні потреби. Вказані кошти відповідач зобов'язалася повертати щомісячно рівними частинами (а.с. 5-11).

Згідно із ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14 вересня 2011 року між ПАТ "БМ Банк" як кредитором, ОСОБА_4 як поручителем та ОСОБА_3 як боржником був укладений договір поруки, за яким поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за зобов'язаннями боржника, що випливають з кредитного договору, як солідарний боржник (а.с. 16).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі ст. 1, 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом. Іпотека виникає на підставі, зокрема, договору. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ "БМ Банк" і ОСОБА_3 був укладений договір іпотеки від 14 вересня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу № 4419, за яким ОСОБА_3 передала в іпотеку банку наступне нерухоме майно:

- житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на підставі договору дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу 29 грудня 2003 року за реєстровим № 6344;

- земельну ділянку площею 0,1700 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить іпотекодавцю на праві власності згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 07 жовтня 2008 року.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, рішенням Апеляційного суду Волинської області від 20 лютого 2015 року заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 вересня 2014 року у даній справі скасовано та ухвалене нове, яким позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 510 805, 73 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В решті позову відмовлено та вирішено питання щодо розподілу судових витрат (а.с. 26-33).

Станом на 27 травня 2015 року рішення суду не виконано, кредитні кошти відповідачем ОСОБА_3 банку не повернуті.

Однак і після цього відповідач не виконувала зобов'язань за договором. Встановлено, що станом на 27 травня 2015 року у неї перед установою банку утворилась заборгованість у розмірі 625 440,75 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 457 399,24 грн., заборгованість по процентах -129 330, 11 грн., пеня на суму несплачених процентів та несвоєчасно сплаченого кредиту за період з 14 вересня 2011 року по 26 травня 2015 року -38 711, 40 грн.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 належним чином не виконала, що є підставою для солідарного стягнення заборгованості з неї та поручителя, проте дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом, процентах та пені за період з 14 вересня 2011 року по 16 травня 2014 року, так як вказані вимоги вже були предметом судового розгляду.

Однак, такі висновки суду зроблені з порушенням норм матеріального права.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 17 постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статтей 526, 599 ЦК.

Зважаючи на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки не є єдиним способом захисту прав кредитора, після того, як указаний спосіб захисту не призвів до належного виконання зобов'язання за кредитним договором - у банку виникло, відповідно до положень статтей 1050, 1054 ЦК України, право вимагати дострокового повернення кредиту та звернення до суду із позовом про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 7754 грн. судового збору по 3677 грн. з кожного за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, рішення суду підлягає відповідно до ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному об'ємі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 грудня 2015 року в даній справі скасувати, ухвалити нове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» 625 440,75 грн. заборгованості за кредитним договором, судові витрати по справі в розмірі 7754 грн., з кожного по 3677 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді