Ухвала суду № 56397282, 10.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 р. Справа №876/11613/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Кулак І.О., відповідача Антонюк І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у адміністративній справі №813/3911/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» звернулось до суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000024500/2877 від 27.02.2015 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС №0000024500/2877 від 27.02.2015 року в частині визначення суми грошового зобов'язання в розмірі 40415025,21 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Присуджено із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» судовий збір у розмірі 487,10 грн. та повернуто судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права. Апелянт зазначає, що позивачем не дотримано строків повернення валютної виручки по взаєморозрахунках з контрагентами-нерезидентами GATEBORG SOLUTIONS та PETERGROW LIMITED, а саме коштів, перерахованих в якості передоплати за товар. Крім того щодо господарських операцій з контрагентом-нерезидентом PROEKO Mikolaj Marciniak, вважає, що моментом здійснення імпорту є момент сплати митних платежів та складання митної декларації (розмитнення товару). Просить постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи замінено відповідача його правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС, представник якої апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. У період з 23.12.2014 року по 29.12.2014 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Яблуневий Дар» (код ЄДРПОУ 32475074) з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахунках з контрагентами PROEKO Mikolaj Marciniak, GATEBORG SOLUTIONS та PETERGROW LIMITED, за наслідками якої складено акт №1/28-06-45/32475074 від 12.01.2015 року.

У висновках акта перевірки відповідач зазначив про порушення ТОВ «Яблуневий Дар» статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при проведенні розрахунків з нерезидентами PROEKO Mikolaj Marciniak (Польща), GATEBORG SOLUTIONS (Великобританія) та PETERGROW LIMITED (Великобританія), статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 року.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000024500/2877 від 27.02.2015 року.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що позивач не лише виконав усі вимоги іноземних контрактів, але і вжив усіх можливих заходів, спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків в іноземній валюті, що свідчить про відсутність вини у його діях та підстав для нарахування пені в сумі 40415025,21 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», строк повернення валютної виручки за експортно-імпортними операціями передбачається до 180 днів. Постановою Національного банку України цей строк скорочено до 90 днів.

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків,передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону визначено, що у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Згідно з п. п. 5.1 п. «б» розділу IV «Арбітражне провадження» Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України провадження у справі порушується поданням належно оформленої позовної заяви до Арбітражного суду.

Днем подання позовної заяви вважається день його отримання Міжнародним комерційним арбітражним судом, а при відправленні позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства за місцем відправлення.

Судом встановлено, що 01.10.2013 року між ТОВ «Яблуневий дар» та GATEBORG SOLUTIONS (Великобританія) було укладено договір поставки №01/10/13 від 01.10.2013 року, відповідно до якого на користь нерезидента було здійснено передоплату в розмірі 3186739,81 євро. А саме: 27.12.2013 року в сумі 1861839,81 євро, граничний строк повернення 28.03.2014 року; 20.01.2014 року в сумі 250000,00 євро, граничний строк повернення 21.04.2014 року; 27.01.2014 року в сумі 1074900,00 євро, граничний строк повернення 27.04.2014 року. Граничний строк повернення валютної виручки сторонами не оспорюється.

25.03.2014 року позивач звернувся із позовом у Господарський суд Львівської області про стягнення вказаної суми із компанії GATEBORG SOLUTIONS.

Відповідно до ухвали суду від 28.03.2014 року позовну заяву ТОВ «Яблуневий дар» було повернуто. Не погодившись із таким рішенням товариство оскаржило ухвалу про повернення позовної заяви, яка Львівським апеляційним судом була скасована, а справа направлена до Львівського господарського суду для розгляду. 19.05.2014 року Господарським судом Львівської області було порушено провадження у справі. 22.12.2014 року Господарським судом Львівської області позовні вимоги ТОВ «Яблуневий Дар» повністю задоволено.

Відповідно до положень пункту 5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 17 грудня 2004 року №04-05/3360 для з'ясування дати (моменту) прийняття судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним договором (контрактом) господарським судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ГПК у разі скасування ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, вона вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Таким чином, юридичним фактом, який встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є насамперед факт звернення позивача до суду, а не факт порушення провадження у справі, тому датою прийняття судом позовної заяви, з якої терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону, зупиняються, слід вважати саме дату звернення резидента до господарського суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним договором (контрактом).

З урахуванням наведеного, а також тієї обставини, що позивач звернувся із позовом до Господарського суду Львівської області про стягнення коштів із контрагента-нерезидента до настання граничного строку повернення валютної виручки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність нарахування податковим органом пені за неповернення в строк валютної виручки по операціях із контрагентом позивача GATEBORG SOLUTIONS (Великобританія). Позивачем доведено належними доказами позовні вимоги у цій частині, а спірне податкове повідомлення рішення в частині нарахування пені по операціях із контрагентом GATEBORG SOLUTIONS (Великобританія) є протиправним і підлягає скасуванню.

Стосовно господарських операцій із контрагентом PETERGROW LIMITED (Великобританія) судом встановлено наступне.

Між ТОВ «Яблуневий дар» та PETERGROW LIMITED (Великобританія) було укладено договори поставки, зокрема Договір №12/02/13 від 12.03.2013 року; Договір №05/ІМ/2014 від 27.01.2014 року; Договір №09/10/12 від 09.10.2012 року; Договір №14/02/13 від 14.02.2013 року; Договір №27/06/13 від 27.06.2013 року.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що по Договору №05/ІМ/2014 від 27.01.2014 року граничний строк повернення валютної виручки становив 07.05.2014 року. Контролюючим органом нараховано пеню за 1 календарний день протермінування - 07.05.2014 року.

05.05.2014 року позивач звернувся з позовом у Господарський суд Львівської області про стягнення із компанії PETERGROW LIMITED суми заборгованості. Про таке звернення свідчить відбиток штампу суду про її прийняття. 07.05.2014 року судом порушено провадження у справі. Це не заперечується контролюючим органом та відображено у Акті перевірки.

10.03.2015 року Господарським судом Львівської області у даній справі винесено рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся до суду 05.05.2014 року, ще до закінчення граничного строку повернення валютної виручки07.05.2014 року, пеня нарахуванню не підлягає.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що по Договору №12/02/13 від 12.03.2013 року строк повернення валютної виручки 05.03.2014 року.

04 березня 2014 року позивач звернувся із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення вказаної суми із компанії PETERGROW LIMITED. Цього ж дня було порушено провадження у справі. Це не заперечується контролюючим органом та відображено у Акті перевірки.

09.04.2014 року позивач звернувся із аналогічним позовом до Господарського суду Львівської області. 14.04.2014 року судом було порушено провадження у справі.

У зв'язку із порушенням провадження у справі Господарським судом Львівської області, Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України було припинено розгляд справи.

07.10.2014 року Господарським судом Львівської області позовні вимоги ТОВ «Яблуневий Дар» повністю задоволено.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України 04.03.2014 року, ще до закінчення граничного строку повернення валютної виручки 05.03.2014 року, пеня нарахуванню не підлягає.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що по Договору №09/10/12 від 09.10.2012 року граничний строк повернення валютної виручки становив - 13.03.2014 року.

12.03.2014 року позивач звернувся із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення із компанії PETERGROW LIMITED суми заборгованості по договору, цього ж дня судом було прийнято справу до провадження. Це не заперечується контролюючим органом та відображено у Акті перевірки.

11.04.2014 року позивач звернувся із аналогічним позовом до Господарського суду Львівської області. 14.04.2014 року Господарським судом було порушено провадження у справі.

У зв'язку із порушенням провадження у справі Господарським судом Львівської області, Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України було припинено розгляд справи.

07 жовтня 2014 року Господарським судом Львівської області позовні вимоги ТОВ «Яблуневий Дар» повністю задоволено.

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України 12.03.2014 року, ще до закінчення граничного строку повернення валютної виручки 13.03.2014 року, пеня нарахуванню не підлягає.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що по Договору №14/02/13 від 14.02.2013 року граничний строк повернення валютної виручки становив - 21.03.2014 року.

19.03.2014 року позивач звернувся із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення із компанії PETERGROW LIMITED суми заборгованості по договору, цього ж дня судом було прийнято справу до провадження. Це не заперечується контролюючим органом та відображено у Акті перевірки.

17.04.2014 року позивач звернувся із аналогічним позовом до Господарського суду Львівської області. 22.04.2014 року Господарським судом було порушено провадження у справі.

У зв'язку із порушенням провадження у справі Господарським судом Львівської області, Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України було припинено розгляд справи.

03.12.2014 року Господарським судом Львівської області позовні вимоги ТОВ «Яблуневий Дар» повністю задоволено.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України 19.03.2014 року, ще до закінчення граничного строку повернення валютної виручки 21.03.2014 року, пеня нарахуванню не підлягає.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що по Договору №27/06/13 від 27.06.2013 року граничний строк повернення валютної виручки становив - 21.03.2014 року.

19.03.2014 року позивач звернувся із позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України про стягнення із компанії PETERGROW LIMITED суми заборгованості по договору, цього ж дня судом було прийнято справу до провадження. Це не заперечується контролюючим органом та відображено у Акті перевірки.

17.04.2014 року позивач звернувся із аналогічним позовом до Господарського суду Львівської області. 22.04.2014 року Господарським судом було порушено провадження у справі.

У зв'язку із порушенням провадження у справі Господарським судом Львівської області, Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП України було припинено розгляд справи.

22.12.2014 року Господарським судом Львівської області позовні вимоги ТОВ «Яблуневий Дар» повністю задоволено.

Враховуючи, що позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України 19.03.2014 року, ще до закінчення граничного строку повернення валютної виручки 21.03.2014 року, пеня нарахуванню не підлягає.

Проаналізувавши норми законодавства стосовно нарахування пені за порушення строків повернення валютної виручки по взаєморозрахунках з контрагентами нерезидентами суд дійшов висновку, що дата звернення резидента з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним контрактом або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та пеня за їх порушення не сплачується.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що у випадку порушення нерезидентом строків розрахунків, встановлених контрактом, підприємство - резидент України може звернутися за захистом своїх прав до суду, що фактично збільшить строки проведення розрахунків, але вимагатиме додаткових фінансових витрат на захист власних інтересів у суді. Таке звернення підтверджує намагання підприємства працювати в рамках встановленого законодавства, тому воно є підставою для ненарахування (зупинення нарахування) пені.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 07.02.2011 року та у постанові від 13.02.2012 року.

Крім того, відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підставою відповідальності резидента за порушення норм вказаного закону, є наявність у його діях факту правопорушення порушення терміну, встановленого статтею 1 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було вжито усіх необхідних заходів для своєчасного повернення валютної виручки, зокрема звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та до Господарського суду Львівської області.

Таким чином, позивач не лише виконав усі вимоги іноземних контрактів, але і вжив усіх можливих заходів, спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків в іноземній валюті, що свідчить про відсутність вини у його діях.

Вказана позиція суду повністю відповідає позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій в ухвалі від 30.11.2011 року у справі №К-7921/08.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді пені за порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по взаєморозрахунках із контрагентами-нерезидентами GATEBORG SOLUTIONS (Великобританія) та PETERGROW LIMITED (Великобританія).

Щодо господарських операцій із контрагентом PROEKO Mikolaj Marciniak (Польща), то судом встановлено, що 06.03.2014 року між ТОВ «Яблуневий Дар» та PROEKO Mikolaj Marciniak (Польща) укладено договір №U-27/03/2014 про поставку технологічного обладнання. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Яблуневий Дар» 21.05.2014 року здійснило передоплату на користь нерезидента. Граничний термін повернення валютної виручки за зазначеним договором становив 19.08.2014 року.

21.08.2014 року товар від компанії PROEKO Mikolaj Marciniak перетнув митний кордон України, 22.08.2014 року було здійснено його митне оформлення.

Апелянт вважає, що моментом здійснення імпорту є момент сплати митних платежів та складання митної декларації (розмитнення товару), відтак, пеню за порушення строків повернення валютної виручки слід нараховувати за три дні прострочення.

Проте, відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

Згідно з ч. 1 ст. 322 Митного кодексу України товари, що переміщуються через митний кордон України, разом з їх упаковкою та маркуванням, транспортні засоби комерційного призначення, якими вони переміщуються через митний кордон України, пред'являються у незмінному стані для митного контролю, а документи на ці товари, транспортні засоби подаються органам доходів і зборів у пунктах пропуску через державний кордон України та в інших місцях на митній території України, встановлених органами доходів і зборів для здійснення митного контролю та митного оформлення, не пізніше ніж через три години після прибуття зазначених товарів у пункт пропуску через державний кордон України або інше визначене органами доходів і зборів місце.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 Митного кодексу України товари з моменту пред'явлення їх органу доходів і зборів до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Тимчасове зберігання товарів під митним контролем здійснюється на складах тимчасового зберігання.

Абзацом 20 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митна декларація це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що оформлена митна декларація не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дату фактичного переміщення товарів через митний кордон. Митна декларація по суті є заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України і засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та лише підтверджує права і обов'язки осіб, зазначених у митній декларації, щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій. Тобто перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, при цьому, первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа (CMR), попередньої декларації. Проставлення на товаросупровідному документі відбитка штампа «під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Згідно з пунктом 3 розділу «Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики» висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, за 2010 - 2011 р. р. від 01.05.2012 року, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для цілей застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України (постанова Верховного Суду України від 04.07.2011 р. у справі №21-108а11).

Тобто, датою імпорту товару слід вважати не дату оформлення митної декларації, а дату фактичного перетину митного кордону.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України, в даному випадку 21.08.2014 року, що підтверджується попереднім повідомленням, відповідно до відбитка штампа митного органу на якому вантаж від компанії PROEKO Mikolaj Marciniak перетнув митний кордон України саме 21.08.2014 року, а тому нарахування пені за один день прострочення 22.08.2014 року в сумі 7029,18 грн. є неправомірним.

Таким чином в частині нарахування пені в сумі 40415025,21 грн. податкове повідомлення-рішення №0000024500/2877 від 27.02.2015 року підлягає скасуванню.

З врахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України при організації та проведенні фактичної перевірки господарської одиниці позивача та спростування виявлених порушень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у адміністративній справі №813/3911/15 - без змін.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5439,59 грн. (за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, Львівський апеляційний адміністративний суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 13.03.2016р.