Постанова № 56397094, 10.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Справа №876/353/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю позивача ОСОБА_1, прокурора Бойко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у адміністративній справі №813/5773/15 за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Львівської області про визнання протиправним і скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Львівської області, в якому просить визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Львівської області №1284к від 08.07.2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та зобов'язати прокуратуру Львівської області нарахувати і виплатити премію за результатами роботи у липні 2015 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено в повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що судом не взято до уваги доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу та не враховано положення Дисциплінарного статуту прокуратури України щодо строку накладення дисциплінарного стягнення та щодо не відібрання пояснень. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач апеляційну каргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні проти апеляційної скарг заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Наказом в.о. Генерального прокурора України №532к від 03.04.2014 року ОСОБА_1 призначено прокурором Пустомитівського району Львівської області строком на п'ять років.

16.03.2015 року розпорядженням в.о. прокурора Львівської області №61 створено групу для перевірки дотримання вимог наказів Генерального прокурора України №4гн-2012, №4/1гн-2012 та №15гн-2012 у прокуратурі Пустомитівського району Львівської області. За наслідками перевірки 26.03.2015 року складено доповідну записку на ім'я прокурора Львівської області.

23.06.2015 року проведено оперативну нараду у заступника прокурора Львівської області, за наслідками якої вирішено ініціювати перед прокурором області питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Пустомитівського району ОСОБА_1

Наказом прокурора Львівської області №1284к від 08.07.2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків при виконанні наказів Генерального прокурора України №4гн від 19.12.2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», №16гн від 06.12.2014 року «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей».

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що позивачем допущено неодноразове неналежне виконання службових обов'язків, що у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції невірними та такими, що суперечать нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.

Згідно з ч. 3 ст. 48 цього ж Закону за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991р. №1796-ХІІ (далі - Дисциплінарний статут), дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Згідно зі ст. 11 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

Відповідно до ст. ст. 13-15 Дисциплінарного статуту про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокурору України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом.

Генеральний прокурор приймає рішення по скарзі в десятиденний строк, а в разі проведення перевірки - не пізніше одного місяця з дня її надходження. Про прийняте рішення повідомляється працівнику, який звернувся зі скаргою.

З аналізу вищевказаних норм слідує, що підставою для притягнення прокурора району до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним порушення закону, невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку або проступку, який порочить його як працівника прокуратури.

09.06.2015 року під час судового розгляду кримінального провадження 12014140270001434 про обвинувачення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України державним обвинувачем винесено постанову про відмову в підтриманні державного обвинувачення стосовно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.н., погоджену з прокурором району, у зв'язку із не досягненням останнім на момент вчинення інкримінованого діяння віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Пустомитівський районний суд Львівської області ухвалою від 09.06.2015 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України закрив на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку із відмовою прокурора від обвинувачення.

Відповідно до п. 35 наказу Генерального прокурора України №4гн від 19.12.2012 року «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», керівникам районних прокуратур не пізніше трьох днів з моменту ухвалення виправдувального вироку або закриття провадження за реабілітуючими підставами, а також про результати розгляду документів реагування на них судами вищих інстанцій повідомляти підрозділи організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді та відповідно до компетенції галузеві підрозділи прокуратур вищого рівня.

Згідно з п. 23.2 цього ж Наказу керівникам районних прокуратур довідку з висновком керівника прокуратури про законність судового рішення та з його копією поштою і електронним зв'язком у триденний строк після прийняття направляти до підрозділів, які здійснюють нагляд за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратур вищого рівня.

Відповідно до п. 8 розпорядження прокурора Львівської області №20 від 29.01.2015 року «Про взаємодію та організацію діяльності прокурорів при підтриманні державного обвинувачення в суді у кримінальних справах та провадженнях», керівником прокуратур міст, районів, міжрайонних прокуратур невідкладно з моменту ухвалення виправдувального вироку або закриття провадження за реабілітуючими підставами направляти про це інформацію поштою та електронним зв'язком до відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді, а також галузеві підрозділи відповідно до компетенції та спеціалізації прокуратури області.

Листом від 11.06.2015 №04/13-1151вих-15 прокуратурою Пустомитівськог району письмово повідомлено відділ організації участі прокурорів у кримінальном провадженні в суді прокуратури Львівської області, управління нагляду з додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області та відділ захисту прав і свобод дітей прокуратури Львівської області про результат судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 із зазначенням про винесення вирок від 09.06.2015 р. відносно ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ухвали від 09.06.2015 р. про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 із долученням копій вказаних судових рішень. Зазначену інформацію (в т.ч судові рішення) також відправлено у заархівованих файлах службовою електронною поштою на відповідні електронні адреси вказаних підрозділів прокуратури області.

Повідомлення вказаним листом про постановлені судом рішення відділ організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратурі Львівської області та відділ захисту прав і свобод дітей прокуратури Львівське області (що не вимагається п.23.2 наказу №4гн-2012, але вимагається п.35 вказаног наказу), вказує про дотримання позивачем вимог п.35 зазначеного наказу.

Факт скерування зазначеної інформації до прокуратури області визнаний також відповідачем.

Таким чином, позивачем фактично виконано вимоги зазначених норм (п.23 та п.35 наказ Генерального прокурора України №4гн-2012) щодо змісту скерованих інформацій, строків скерування та їх адресатів. Уся необхідна інформація про судові рішення (т.ч. закриття провадження за реабілітуючими підставами) та копії самих судових рішень були наявними у Відповідача, що ні в якій мірі не перешкоджало подальшому їх розгляду прокуратурою області.

Крім того, судом встановлено, що у довідці про результати судового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції про обвинувачення ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, зазначено, що вироком Пустомитівського районного суду від 09.06.2015 року неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та засуджено до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (з кожного).

Відповідач вважає, що у зв'язку із неналежним виконанням службових обов'язків та відсутністю контролю позивача за якістю процесуального керівництва на стадії участі у судовому провадженні позивачем, у згаданій довідці зазначено про законність вироку Пустомитівського районного суду від 09.06.2015 року, однак у зв'язку з неправильним застосуванням законодавства про кримінальну відповідальність відповідно до вимог ст.ст. 409, 413 КПК України, на вищевказаний вирок прокуратурою Львівської області 07.07.2015 року до апеляційного суду Львівської області подано апеляційну скаргу.

Проте, на момент видання оскаржуваного наказу (08.07.2015) зазначений вирок суду в силу положень ст. 535 КПК України не набрав законної сили, його незаконність не була встановлена у передбаченому законом процесуальному порядку судом апеляційної інстанції.

Таким чином, доводи відповідача про те, що вирок суду є незаконним є безпідставним.

Висновки суду першої інстанції про те, що судом встановлено факт неналежного виконання позивачем службових обов'язків в частині здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього ОСОБА_5, оскільки йому було оголошено безпідставне повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та безпідставно скеровано обвинувальний акт відносно нього до суду є невірними, оскільки процесуальне керівництво у кримінальному провадженні про обвинувачення неповнолітнього ОСОБА_5 здійснювалось не позивачем особисто, а прокурором прокуратури Пустомитівського району Стахів М.О., якою відповідно до вимог КПК України погоджувалось повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та приймалось рішення про скерування обвинувального акту відносно до нього до Пустомитівського районного суду.

Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до КПК України є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється (п.1 ст.36 КПК України).

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги ту обставину, що обов'язок керівників прокуратур особисто перевіряти повідомлення про підозру неповнолітнім у кримінальних провадженнях на відповідність вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства передбачено п.З розпорядження прокурора Львівської області від 12.01.2015 №2 «Про особливості діяльності органів прокуратури області у сфері захисту прав і свобод дітей», а повідомлення про підозру ОСОБА_5 здійснено 26.11.2014 та 28.11.2014 кримінальне провадження відносно нього скеровано в суд.

Крім того, судом першої інстанції не враховано положення ч. 2 ст. 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України, відповідно до якої дисциплінарну відповідальність прокурорів тягнуть винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність. В той же час, у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 такі рішення судом не постановлялись та процесуальні рушення не скасовувались, що вказує на відсутність підстав для дисциплінарної відповідальності в цьому випадку.

Також судом першої інстанції зазначено про ненадання позивачем доказів на спростування висновків щодо виявлення працівниками прокуратури Львівської області під час перевірки додержання вимог наказів Генерального прокурора України №4гн-2012 «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні», №4/1 гн-2012 «Про організаі{ію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність» та №15гн-2012 «Про організацію роботи з питань статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та нагляду за обліком кримінальних правопорушень» на виконання розпорядження прокурора Львівської області №61 від 16.03.2015 випадків укриття та невнесення працівниками Пустомитівського РВ ГУ МВСУ у Львівській області відомостей про 8 злочинів до ЄРДР, неправильності правової кваліфікації діянь у кримінальних провадженнях №12015140270000027 від 09.01.2015 та №12014140270001305 від 17.09.2014; триваючого досудового розслідування у кримінальних провадженнях №12014140270001543 від 31.10.2014, №1201414027001175 від 26.08.2014, №12015140270000005 від 01.01.2015, №12014140270000919 від 07.07.2014р.

Вказані висновки також суперечать матеріалам справи, оскільки позивачем представлено завірені копії документів, а саме доручень на ім'я начальника ГУ МВСУ у Львівській області від 14.08.2014 №04/13-2321вих-14, від 11.09.2014 №04/13-2546вих-14, від 27.04.2015 №04/13-818вих-15 про неналежне досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014140270000919 та скерування інформацій з цього приводу на адресу прокуратури області від 08.07.2014 №04/13-1995вих-14, від 19.08.2014 №04/13-2368вих-14, від 17.06.2015 №04/13-1190вих-15 приєднано до матеріалів справи за письмовим клопотанням позивача в судовому засіданні, яке відбулося 13.11.2015. Однак, оцінки таким доказам судом не надано.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги та не надано оцінку доводам позивача про те, що у нього не відбирались пояснення з приводу інших порушень та порушено строки притягнення до адміністративно відповідальності.

Письмові пояснення всупереч ст. 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України у позивача не відбирались по інших епізодах порушень, зазначених в оскаржуваному наказі та на момент притягнення до дисциплінарної відповідальності сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності передбачений ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту прокуратури Україна (дисциплінарне стягнення застосовується протягом 1 місяця з дня виявлення проступку).

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваний наказ відповідачем винесений без достатніх правових підстав, не відповідає наведеним вище критеріям, тому підлягає скасуванню.

Як наслідок, підлягає до задоволення вимога позивача про зобов'язання прокуратуру Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за результатами роботи у липні 2015р.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законними і обґрунтованими.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 202 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2015 року у адміністративній справі №813/5773/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Прокурора Львівської області від 08.07.2015р. №1284к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1».

Зобов'язати прокуратуру Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за результатами роботи у липні 2015р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текс постанови складено 13.03.2016р.