Ухвала суду № 56396503, 17.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2016 рокусправа № 804/15242/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРІ УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми «В4» від 26.08.2014р. №0006731501.

В обґрунтування позову зазначено щодо безпідставного зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, оскільки прийняті за актами попередніх перевірок податкові повідомлення-рішення, на яких ґрунтуються висновки відповідача при прийнятті спірних рішень, не є узгодженими та оскаржені в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «В4» від 26.08.2014р. №0006731501.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову, та винести нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі. Представник позивача щодо доводів апеляційної скарги заперечували, зазначивши про їх необґрунтованість.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справ, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Карі Україна» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків та, зокрема, є платником податку на додану вартість.

Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області Соколовим О.В., на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України та в порядку ст.76 цього Кодексу було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Карі Україна» за травень 2014 року (декларація №9035384757 від 20.06.2014р.), щодо декларування залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2014р. №1576/1501/37989494, яким встановлено порушення ТОВ «Карі Україна» приписів п.58.1 ст.58, п.п.54.3.2 п.54.3ст.54, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем неправомірно завищено значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року на загальну суму 31 540 381,00 грн.(а.с.34-38).

На підставі акту камеральної перевірки від 18.07.2014р. №1576/1501/37989494 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 26.08.2014р. №0006731501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 31 540 381,00грн. (а.с.50).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зменшення суми від'ємного значення ПДВ залежить від оскарження платником податку рішення податкового органу за попередні періоди при подібних взаємовідносинах. Оскільки сума зменшення від'ємного значення неузгоджена, є предметом оскарження в іншій судовій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомленя-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки акту від 18.07.2014 року № 1576/1501/3799494 обґрунтовані попередніми перевірками позивача. Так, відповідачем було враховано наступні акти попередніх перевірок позивача:

- акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «Карі Україна» від 31.10.2013р. №794/2201/37989494 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.08.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.08.2013р., на підставі якого контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення «В4» від 15.11.2013р. №0003062201;

- акт від 08.02.2014р. №340/2204/37989494 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Карі Україна» за грудень 2013 року (декларація №9087923003 від 17.01.2014р.) щодо декларування залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на підставі якого контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 03.03.2014р. №0000682201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 31540381,00грн. та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.03.2014р. №0000692201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 708474,00грн.

Податкові повідомлення-рішення від 15.11.2013 року №0003062201 та від 10.02.2014 року №0000372201 оскаржено ТОВ «КАРІ УКРАЇНА»в судовому порядку та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року по справі № 804/5544/14, позовні вимоги товариства задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року №0000372201. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 року по справі № 804/5544/14 скасовано, позов ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.02.2014 року №0000372201, прийняте ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, яким ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 31540381 грн. Отже, на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судове оскарження податкових повідомлень-рішень від 15.11.2013 року №0003062201 та від 10.02.2014 року №0000372201 не було завершене, суми не були узгодженими, а тому позивач не повинен був враховувати їх при складанні податкової звітності.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.3 ст.200 цього Кодексу при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Письмовими доказами підтверджено, що 20.06.2014 року ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» подано до податкової інспекції податкову декларацію з ПДВ за травень 2014 року, в якій не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ, у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби, заповнено рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» та складає 52 917 102,00 грн.

Доводи відповідача про обов'язок позивача відобразити суму зменшення залишку від'ємного значення податку на додану вартість на підставі раніше винесених податкових повідомлень-рішень форми «В4» в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року зі знаком «-», колегія суддів вважає неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Приписами п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №678 від 13.11.2013р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013р. за №2094/24626, (далі Порядок №678) залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду). Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Таким чином, в рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість має відображатися сума грошового зобов'язання.

Відповідно до п.2.2 р. ІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012р. №1236 (далі - Порядок №1236), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.12.2012р. за №2135/22447, у разі зменшення від'ємного значення суми ПДВ платнику податку структурний підрозділ органу ДПС складає податкове повідомлення-рішення за формою «В4».

Зі змісту форми податкового повідомлення-рішення «В4», яка є додатком 8 до Порядку №1236, згідно, що при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення, частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові) періоди, зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що у разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено завищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою «В4» та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене без змін, то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком «-» підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, з якому закінчено процедуру оскарження.

Так, п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення визначено, що прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.11.2012р. №1236 у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків. У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 4.5 цього ж Порядку встановлено, що після закінчення процедури адміністративного скарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Колегія суддів зазначає, що нормами чинного податкового законодавства не встановлено обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності, тим більше, що визначені оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями суми грошових зобов'язань в обліковій картці цього платника податку не відображалися.

Отже колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що сума неузгодженого податкового зобов'язання правомірно не врахована платником податку при розрахунку податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначення від'ємного значення та бюджетного відшкодування податку на додану вартість наступного податкового звітного періоду до моменту її узгодження, тобто, неузгоджена сума грошового зобов'язання, визначена оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, не повинна відображатися позивачем у податковій декларації з ПДВ за травень 2014 року.

Податковий орган, як суб'єкт владних повноважень, відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірність своїх дій, та доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції залишається без змін, як така, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року по справі №804/15242/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай