Постанова № 56396451, 18.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2016 року 11:06 № 826/814/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Аблова Є.В.,

судді Погрібніченка І.М.,

судді Шулежка В.П.,

при секретарі судового засідання Мар'янченко Д.А.,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Лозинського І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся арбітражний керуючий ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить визнати нечинним та скасувати наказ № 375/7 від 28.12.2015 «Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на І квартал 2016 року».

Позовні вимоги мотивовано тим, що при прийнятті наказу від 28.12.2015 № 375/7 «Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на І квартал 2016 року» відповідачем не було дотримано вимоги п. 2.5 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, а саме такий наказ про затвердження плану перевірок мав бути затверджений до 25-го числа останнього місяця кварталу, що передує плановому кварталу (тобто, до 25.12.2015).

В судовому засіданні, призначеному на 18.02.2016, позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову від 15.02.2016. В тексті своїх заперечень відповідач зазначає, що на момент прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу від 28.12.2015 № 375/7 «Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на І квартал 2016 року» діяв Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджений наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, в редакціях наказів Міністерства від 01.09.2014 № 1446/5 та від 27.04.2015 № 605/5, що не передбачали жодних строків для затвердження квартальних планів перевірок.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

14.01.2016 арбітражний керуючий ОСОБА_1 отримав копії повідомлення Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 14.01.2016 № 24/10-37 про проведення планової невиїзної перевірки та посвідчення від 14.01.2016 № 5/10-41, виданого працівникам відділу з питань банкрутства цього Головного управління, для проведення такої перевірки. Згідно цих документів у строк з 29.01.2016 по 09.02.2016 до проведення призначено планову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 30.01.2013).

Підставою для здійснення зазначеної перевірки визначений наказ Міністерства юстиції України від 28.12.2015 № 375/7 «Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на І квартал 2016 року».

Зі змісту позовної заяви арбітражного керуючого вбачається, що позивач не погоджується з правомірністю наказу Міністерства юстиції України від 28.12.2015 № 375/7 з тих підстав, що останній прийнятий з порушенням вимог п. 2.5 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5, що зареєстрований в цьому ж Міністерстві 03.07.2013 за № 1113/23645.

Вважаючи з цих підстав спірний наказ нечинним та таким, що відповідно підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

У відповідності до положень п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Міністерство юстиції України (Мін'юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, та одночасно державним органом з питань банкрутства.

Пунктами 3, 10 Положення про Міністерство юстиції України зазначено, що Мін'юст здійснює державну політику з питань банкрутства у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Водночас, в силу пп. 50 п. 4 цього Положення Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); бере участь у справі про банкрутство і користується процесуальними правами та несе процесуальні обов'язки учасника у справі про банкрутство.

Правовідносини щодо контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) врегульований нормами ст. 106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон № 2343-XII).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 106 цього Закону планові перевірки здійснюються за певний період не частіше одного разу на два роки за місцезнаходженням державного органу з питань банкрутства або суб'єкта, щодо якого арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) здійснює свої повноваження, або у приміщенні, де знаходиться контора (офіс) арбітражного керуючого, з обов'язковим повідомленням арбітражного керуючого про час і місце проведення перевірки. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний надавати особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості, документи для огляду та їх копії для залучення до матеріалів перевірки. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями фізичної чи юридичної особи.

У перевірках беруть участь представники державного органу з питань банкрутства та його територіальних органів з можливістю залучення найбільш досвідчених і висококваліфікованих арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства (ч. 3 ст. 106 Закону № 2343-XII).

У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень (ч. 4 ст. 106 Закону № 2343-XII).

Безпосередньо порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих затверджений наказом Міністерства юстиції України № 1284/5 від 27.06.2013 «Про затвердження Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)», що зареєстрований в цьому ж Міністерстві 03.07.2013 за № 1113/23645 (надалі - Порядок).

Згідно з п. 1.3 Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін'юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін'юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю.

За положеннями п. 1.4 цього Порядку, даний Порядок встановлює: процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих; повноваження осіб, які здійснюють перевірки; права й обов'язки арбітражних керуючих; порядок оформлення результатів перевірки; порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

У відповідності до положень п. 2.1, 2.2 і 2.3 Порядку, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок на предмет дотримання ним вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Пунктом 2.5 зазначеного Порядку (в редакціях наказів Міністерства юстиції України від 01.09.2014 № 1446/5 та від 27.04.2015 № 605/5) передбачено, що планова перевірка діяльності арбітражного керуючого здійснюється не частіше одного разу на два роки за період з дати призначення господарським судом арбітражного керуючого розпорядником майна, керуючим санацією або ліквідатором у справі про банкрутство, а у разі проведення попередньої планової перевірки - з дати початку її проведення.

З наведених положень п. 2.5 Порядку в редакції чинній на день прийняття спірного рішення суб'єкта владних повноважень не вбачається встановлення відповідачем жодних вимог до строків затвердження квартальних планів перевірок арбітражних керуючих.

Судом встановлено, що 28.12.2015 відповідачем у відповідності до вищезазначеного Порядку був затверджений план перевірок діяльності арбітражних керуючих на І-ий квартал 2016 року, шляхом прийняття наказу від 28.12.2015 № 357/7. З тексту цього Наказу від 28.12.2015 вбачається, що Міністерством визначені органи контролю, які здійснюватимуть планові перевірки, - головні територіальні управління юстиції в областях та у місті Києві, та коло осіб, щодо яких мають проводитися такі перевірки, - перелік конкретних арбітражних керуючих, в тому числі ОСОБА_1

Натомість зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржується правомірність наказу Міністерства від 28.12.2015 з підстави допущення відповідачем формального порушення п. 2.5 Порядку в редакції, що на момент прийняття оскаржуваного наказу від 28.12.2015 № 375/7 вже не діяла.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявних у справі документів, суд приходить до висновку про, те що наказ Міністерства юстиції України від 28.12.2015 № 375/7 «Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на І квартал 2016 року» був прийнятий відповідачем в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що відповідно не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 181 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог арбітражного керуючого ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Погрібніченко І.М.

Суддя Шулежко В.П.