Ухвала суду № 56396323, 03.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 705/4232/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Гончарук В.М. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

03 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області від 02.07.2015 року накладено штраф на Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області за невиконання рішення суду без поважних причин по виконавчому листу № 2-а-8357/11 (ВП№46262655) у розмірі 680 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням державного виконавця, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати вказану вище постанову про накладення штрафу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що державний виконавець дійшов передчасного висновку про невиконання судового рішення без поважних причин, оскільки позивачем висвітлені об'єктивні та належні причини невиконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Так, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

За приписами ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 13 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що передумовою для винесення рішення про застосування штрафних санкцій є встановлення факту невиконання без поважних причин судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 20.09.2011 року задоволено позов ОСОБА_2 до Управління ПФУ в м. Умані про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії як дитині війни та зобов'язано здійснити такий перерахунок за період з 04.02.2011 по 04.08.2011 рік, з урахуванням уже виплачених сум.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області знаходиться виконавче провадження № 46262655 з виконання виконавчого листа Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 2-а-8357/11 від 11.11.2014 року про зобов'язання УПФУ в м. Умані Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 недоотриманої 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.02.2011 року по

27.07.2011 року, з урахуванням уже виплачених сум. Управлінням на зазначене рішення суду подана апеляційна скарга від 25.10.2011 року.

Розпорядженням управляння від 25.10.2011 року, відповідно до п.1 ч.І ст.256 КАС України, постанова Уманського міськрайонного суду від 20.09.2011 року виконана у межах суми стягнення за один місяць: позивачу здійснено перерахунок пенсії за період з 04.02.2011 року по 04.03.2011 року.

В частині ж проведення виплати позивач посилався на відсутність коштів державного бюджету, що не давало змоги виконати рішення суду в повному обсязі.

Аналізуючи наведені вище норми та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що державний виконавець дійшов передчасного висновку про невиконання судового рішення без поважних причин та, як наслідок, про необхідність застосування санкції.

У даній ситуації відповідач мав пересвідчитись чи виділялись бюджетні кошти на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та чи передбачались відповідні видатки.

Таким чином, на думку колегії суддів, державний виконавець мав утриматись від застосування до боржника санкцій та інших заходів, передбачених статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження», до з'ясування питання про відсутність поважних причин для невиконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 26 травня 2015 року № 21-199а15 та у постанові від 04 листопада 2015 року №21-4005а15.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Щодо вирішення питання про судові витрати, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 Закону України «Про судовий збір» (в останній редакції) судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання немайнового позову до суду становила 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 80,39 грн. (73,08 * 110%).

Враховуючи те, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.215 року було відстрочено апелянту сплату судового здору до винесення судового рішення, суд приходить до висновку про стягнення з апелянта вказаної вище суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 грудня 2015 року - без змін.

Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31211206781007, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 80 грн. (вісімдесят гривень) 39 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.