Постанова № 56396175, 11.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 березня 2016 р. № 820/462/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченко А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, з участю третьої особи ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції, в якій просив суд звільнити з-під арешту та заборони відчуження нерухомого майна, які було накладено державним виконавцем ВДВС Охтирського МРУЮ Харківської області згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2012 р. винесеної в рамках виконавчого провадження №34369413 24268492, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 (інн НОМЕР_1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є кредитором ОСОБА_2 за кредитним договором №009Ф-ІК4 від 14.11.2007 р. та іпотекодержателем вищезазначеної квартири, згідно із договором іпотеки № 009Ф-ІК4/z1 від 14.11.2007 р.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань за Кредитним договором ОСОБА_1 має намір здійснити ряд передбачених чинним законодавством України заходів щодо задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Проте, наявність накладеного арешту та заборони на відчуження предмета застави, унеможливлює дані дії, чим порушує законне його право на переважне, перед іншими кредиторами, право задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави, у зв'язку з чим, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду надав заяву, в якій проти позовних вимог не заперечував, при прийнятті рішення поклався на розсуд суду та просив слухати справу без його участі.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

14 листопада 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк» та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 009Ф-ІК4, відповідно до умов якого Банк надає кредит у сумі 39 960,00 доларів США, зі сплатою відсотків, строком з 14 листопада 2007р. по 21 вересня 2027р. включно, а Відповідач повертає кредит і сплачує за його користування відсотки та комісійну винагороду в сумі, в строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

14 листопада 2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 009Ф-ІК4/z1, предметом якого є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Судом також встановлено, що 24 грудня 2012 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» був укладений Договір ) про відступлення Права вимоги № 241212ІВ. Згідно даного Договору відбулося відступлення права вимоги за договором №009Ф-ІК4 від 14.11.2007, що був укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2. Відповідно до умов Договору ТОВ «Кредекс Фінанс» набуло прав кредитора до ОСОБА_2.

17 лютого 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» відповідно до чинного законодавства України був укладений Договір про відступлення права вимоги. Згідно даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 009Ф-ІК4 від 14.11.2007, що був укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2. Відповідно до умов Договору ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора до ОСОБА_2.

Також 08 травня 2014 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2) було укладено договір про відступлення прав вимоги №24/ФК-14 за договором №009Ф-ІК4 від 14.11.2007, що був укладений між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_2.

Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 набув прав кредитора до ОСОБА_2.

Таким чином, суд приходить до висновку що ОСОБА_1 є кредитором ОСОБА_2 за кредитним договором №009Ф-ІК4 від 14.11.2007 р. та іпотекодержателем вищезазначеної квартири, згідно із договором іпотеки № 009Ф-ІК4/z1 від 14.11.2007 р.

20.01.2016 року ОСОБА_1 отримав Інформаційну довідку з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 51813811 від 20.01.2016 року.

Відповідно до реєстраційного номеру обтяження № 6030500, зазначеної Довідки, підтверджується реєстрація 14.11.2007 року заборони на нерухоме майно №6030500 на підставі договору Іпотеки №009Ф-ІК4/2І від 14.11.2007 р. квартири за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 19531059, що належить на праві власності ОСОБА_2.

Відповідно до реєстраційного номеру обтяження №13032321 Довідки, зареєстровано 24.09.2012 року публічне обтяження №13032321 (на все нерухоме майно боржника ОСОБА_2) внесеного у Державний реєстр згідно із постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2012 року постановленої державним виконавцем відділу ДВС Охтирського міськрайонного управління юстиції по виконавчому провадженню № ВП 34369413.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003, № 898-IV, із змінами та доповненнями, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно ч. 6, 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Статтями 38 та 39 Закону України "Про Іпотеку" передбачено порядок реалізації права Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, в тому числі і на підставі рішення суду.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав.

Згідно з п. 5 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень, крім того, що має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України, зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон - так звані "прямі повноваження", так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань) так звані "похідні повноваження".

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача документально та нормативно обґрунтовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, з участю третьої особи ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області (код ЄДРПОУ 34802639) зняти арешт та заборону на відчуження з нерухомого майна, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладені на підставі постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2012 р. винесеної в рамках виконавчого провадження №34369413 24268492.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.В. Зінченко