Постанова № 56396110, 02.12.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м. Київ 810/4259/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Тятькова І.А.,

представників сторін:

від позивача - Безручко В.В., Сміленко А.А.,

від відповідача - Столяр О.А., Білан І.О., Машевська Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної фінансової інспекції в Київській області

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна фінансова інспекція в Київській області з позовом до Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Відділ освіти Броварської районної державної адміністрації вчинити дії по забезпеченню виконання пункту 2 вимоги Броварської об'єднаної Державної фінансової інспекції від 06.04.2015 № 15-16/378, щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, відображені у Акті ревізії від 26.03.2015 № 15-31/24 та відшкодувати у порядку встановленому чинним законодавством кошти за укладеними трудовими угодами без отримання послуг в сумі 577 324, 01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною фінансовою інспекцією в Київській області направлено Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації обов'язкові для виконання вимоги від 06.04.2015 № 15-16/378 про усунення виявлених ревізією порушень. Однак, Відділом освіти Броварської районної державної адміністрації, станом на 27.08.2015 року, п. 2 законних вимог Броварської Державної фінансової інспекції в частині відшкодування коштів в сумі 577 324, 01 грн., за виплачені кошти на проведення ремонтів по укладених трудових угодах в Красилівській ЗОШ I-III ст., Гоголівській ЗОШ I-III ст., Руднянській ЗОШ I-III ст., Калитянській ЗОШ I-III ст., Пухівській ЗОШ I-III ст., Літківській ЗОШ I-III ст., проігноровано, тому Державна фінансова інспекція в Київській області змушена звернутись до суду з даним позовм.

Представники позивача в судовому засіданні 02.12.2015 підтримали доводи викладені в адміністративному позові, а також у додаткових поясненнях та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. В обґрунтування доводів заперечень зазначили, що відповідно до Актів здачі прийняття - робіт, були проведені такі роботи (надані послуги): демонтаж дверей, оббивка стін штукатуркою, винос будівельних відходів, демонтаж старих унітазів, демонтаж старих труб, бетонування підлоги, установка витяжок, ґрунтування стін, обліцовка стін, установка унітазів, установка пісюарів, установка умивальників, установка дверей, стяжка підлоги, оклейка стін гіпсокартоном, мурування стін, влаштування чорнової стелі, утеплення стелі, влаштування стелі із гіпсокартона, підготовка стелі із гіпсокартона, підготовка стелі під фарбування та ін.

Відповідно до Наказу Мінрегіонбуду від 27.01.2009 року № 47, п. 1.4, «Ліцензійні умови є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно - правової форми та форми власності, які виконують роботи, пов'язані із створенням об'єктів архітектури».

Оскільки, відповідачу були надані послуги по проведенню поточних ремонтних робіт, а не по створенню об'єктів архітектури, то і ліцензія для здійснення даних робіт не потрібна.

Також, відповідач зазначив, що позивач при складанні Акта ревізії не виїзджав на об'єкти де проводився поточний ремонт.

Натомість у відповідача на підтвердження факту отримання послуг за укладеними трудовими угодами є Акти здачі та прийняття робіт, кошторис, тому зазначене позивачем в адміністративному позові є надуманим та не відповідає дійсності.

Заслухавши пояснення предстанивків сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Відділ освіти Броварської районної державної адміністрації, ідентифікаційний код 02143873, зареєстроване як юридична особа 21.05.1992.

Державною фінансовою інспекцією в Київській області відповідно до п. 5.4.1.1 Плану на I квартал 2015 року на звернення депутата Броварської районної ради Книша С.С. від 17.04.2014 року та на підставі направлень від 12.01.2015 року № 1, 2, від 20.01.2015 № 3, від 26.01.2015 № 5, та від 05.02.2015 № 7 виданих начальником Броварської об'єднаної державної фінансової інспекції, фахівцями інспекції проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації за період з 01.10.2011 по 01.02.2015 року.

Ревізія розпочата 12.01.2015 року та завершена 25.03.2015 року. Для проведення зустрічних звірок та виконання інших доручень ДФІ в Київській області ревізію було зупинено з 09.02.2015 по 13.03.2015 року.

Під час ревізії були виявлені порушення, які зафіксовані в Акті ревізії від 26.03.2015 № 15-31/24.

На підставі вказаного Акта позивачем було сформовано та направлено на адресу відповідача вимоги Броварської об'єднаної державної фінансової інспекції в Київській області від 06.04.2015 № 15-16/378 про усунення порушень виявлених ревізією, зокрема: пункт 2 даної вимоги складається з 5 підпунктів (абзаців) виявлених порушень, із встановленим терміном для зворотнього інформування про виконання цих обов'язкових вимог до 01.05.2015 року.

Однак, станом на 27.08.2015 року відповідачем не надано інформації позивачу про повне усунення законних вимог п. 2, а саме: в частині відшкодування коштів в сумі 577 324, 01 грн., за виплачені кошти на проведення ремонтів по укладених трудових угодах в Красилівській ЗОШ I-III ст., Гоголівській ЗОШ I-III ст., Руднянській ЗОШ I-III ст., Калитянській ЗОШ I-III ст., Пухівській ЗОШ I-III ст., Літківській ЗОШ I-III ст., що є порушенням п.п.1,2,5,8 ст. 9 Закону № 996-XIV, тому Державна фінансова інспекція в Київській області змушена звернутись до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (надалі - Закон № 2939), а також Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 23.04.11 № 499/2011(надалі - Положення, Держфінінспекція відповідно).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Згідно статті 2 Закону України № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону України № 2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону №2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 15 Закону України № 2939-XII передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства предявляти обовязкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи обєкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обовязковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи обєкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд робить висновок про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, проте за допомогою цієї вимоги неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У даній справі Державна фінансова інспекція в Київській області пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом, предметом спору якого є вимоги зобов'язалньго характеру.

Даний висновок відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 15 квітня 2014 року справа № 21-40а14, від 13 травня 2014 року справа № 21-89а14, від 18.09.2014 року справа № 332а14,

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, судом встановлено, що позивачем було обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. При цьому, суд звертає увагу, що в ході судового розгляду позивачу було запропановано скористатись своїм правом на обрання того способу захисту, який є належним та відповідає судовій практиці, водночас позивач таким правом не скористався.

Враховуючи викладене та обраний позивачем неналежний спосіб захисту, суд зробив висновок, що позовні вимоги про зобов'язання Відділу освіти Броварської районної державної адміністрації вчинити дії по забезпеченню виконання пункту 2 вимоги Броварської об'єднаної Державної фінансової інспекції від 06.04.2015 № 15-16/378, щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства, відображені у Акті ревізії від 26.03.2015 № 15-31/24 та відшкодувати у порядку встановленому чинним законодавством кошти за укладеними трудовими угодами без отримання послуг в сумі 577 324, 01 грн, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 грудня 2015 р.